Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал "Травма" Том 25, №1-2, 2024

Повернутися до номеру

Хірургічні методи лікування діафізарних переломів кісток гомілки


Резюме

Актуальність. Переломи кісток є проблемою охорони здоров’я. Останніми роками простежується тенденція до збільшення маси тіла в людей усіх вікових груп. Довгий час вважалося, що ожиріння допомагає захистити від переломів, однак останні дослідження показали, що для кожного збільшення окружності талії на 5 см ризик перелому в будь-якому місці стає вищим на 3 %. Мета: за даними метааналізу сучасної медичної літератури визначити основні напрямки хірургічного лікування переломів довгих кісток, їх переваги й недоліки, у тому числі в пацієнтів із зайвою вагою; визначити особливості фіксації діафізарних переломів у пацієнтів із зайвою вагою. Матеріали та методи. Проведено метааналіз спеціальної літератури з наукових баз: Cochrane Library, Scopus, National Library of Medicine — National Institutes of Health, ReLAB-HS Rehabilitation Resources Repository. Проаналізовано 130 статей, з яких відібрано 31, що, на наш погляд, відповідають меті дослідження. Результати. Усі методи хірургічної фіксації переломів мають свої переваги й недоліки. Частота незрощень, спричинених інтрамедулярною фіксацією діафіза стегнової кістки, може сягати 10 %, а також можуть спостерігатися варусна/вальгусна і ротаційна деформації, вкорочення. Але застосування блокуючих гвинтів запобігає виникненню більшості ускладнень. При фіксації переломів пластинами основні ускладнення пов’язані з поверхневими і глибокими інфекціями, які частіше спостерігали в пацієнтів із зайвою вагою. За даними аналізу визначено, що в пацієнтів із зайвою вагою та ожирінням головним ускладнюючим чинником є не спосіб фіксації зони перелому, а фактори, пов’язані зі станом здоров’я самого пацієнта. Отже, незважаючи на те, що результати лікування переломів у пацієнтів з нормальною вагою і з ожирінням не набували статистично значущої різниці, усе ж спостерігали збільшення ускладнень з боку серцево-судинної системи, загострення хронічних захворювань з боку дихальної системи. Більше того, саме наявність супутніх захворювань часто унеможливлює хірургічне втручання. Висновки. Існує велика кількість досліджень щодо хірургічних методів фіксації переломів діафіза великогомілкової кістки, але даних щодо вибору методу фіксації перелому в пацієнтів із зайвою вагою та ожирінням як окремого підходу знайдено не було. Є дані щодо ускладнюючих факторів надмірної ваги в лікуванні переломів і проведенні операційних втручань. Системних досліджень, що стосувалися саме алгоритму вибору методу фіксації переломів і ускладнень, також не знайдено.

Background. Bone fractures are a public health concern. In recent years, there has been an upward trend in body weight of people of all age groups. Obesity has long been thought to help protect against fractures, but recent studies have shown that for every 5 cm increase in waist circumference, the risk of any fracture is 3 % higher. The purpose: according to the meta-analysis of modern medical literature, to determine the main directions of surgical treatment for long bone fractures, their advantages, and disadvantages, including in overweight patients, the features of diaphyseal fracture fixation in overweight patients. Materials and methods. A meta-analysis of special literature from scientific databases was conducted: Cochrane Library, Scopus, National Library of Medicine — National Institutes of Health, ReLAB-HS Rehabilitation Resources Repository. One hundred and thirty articles were analyzed, from them 31 were selected, which, in our opinion, reflect the purpose of the study. Results. All methods of surgical fixation of fractures have their advantages and disadvantages. The frequency of nonunions caused by intramedullary fixation of the femoral shaft can reach 10 %, and varus/valgus and rotational deformities and shortening can also be observed. But the use of locking screws prevents the occurrence of most complications. When fixing the fractures with plates, the main complications are related to superficial and deep infections, which were more often observed in overweight patients. The analysis demonstrated that in overweight and obese patients, the main complicating factor is not the method for fixing the fracture zone, but factors related to the health of the patient himself. So, despite the fact that the results of treatment of fractures in patients with normal weight and obesity did not have a statistically significant difference, an increase in cardiovascular complications, exacerbation of chronic respiratory diseases was observed. Moreover, it is the presence of concomitant diseases that often makes surgical intervention impossible. Conclusions. There is a large amount of research on surgical methods of fixing tibial diaphyseal fractures, but data on the choice of fixation method in overweight and obese patients as a separate approach were not found. There are data on complicating factors of excess weight in the treatment of fractures and surgical interventions. Systematic studies related specifically to the algorithm for choosing the method of fracture fixation and complications have also not been found.


Ключові слова

інтрамедулярний остеосинтез; накістковий остеосинтез пластиною; індекс маси тіла; ожиріння

intramedullary osteosynthesis; plate osteosynthesis; body mass index; obesity


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. GBD 2019 Fracture Collaborators. Global, regional, and national burden of bone fractures in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis from the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet Healthy Longev. 2021;2(9):e580-e592. doi: 10.1016/S2666-7568(21)00172-0.
2. GBD 2015 Obesity Collaborators. Health effects of overweight and obesity in 195 countries over 25 years. N. Engl. J. Med. 2017;377:13-27. doi: 10.1056/NEJMoa1614362.
3. NIH Consensus Development Panel on Osteoporosis Prevention, Diagnosis, and Therapy. Osteoporosis prevention, diagnosis, and therapy. JAMA. 2001;285(6):785-95. doi: 10.1001/jama.285.6.785.
4. Turcotte A, Jean S, Morin S, Mac Way F, Gagnon C. Sex-specific dose-response relationships between obesity and incidence of Fractures. European Congress on Obesity 2022, Presentation LBP2.11.
5. Lesić AR, Zagorac S, Bumbasirević V, Bumbasirević MZ. The development of internal fixation — historical overview. Acta Chir Iugosl. 2012;59(3):9-13. doi: 10.2298/aci1203009l.
6. Травматологія та ортопедія: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів. За ред. Голки Г.Г., Бур’янова О.А., Климовицького В.Г. Вінниця: Нова Книга, 2013. 400 с.
7. Кустурова А.В. Герхард Кюнчер: рождение блокирующего остеосинтеза. Травма. 2009.10(3).
8. Sezek S, Aksakal B, Gürger M, Malkoc M, Say Y. Biomechanical comparison of straight and helical compression plates for fixation of transverse and oblique bone fractures: Modeling and experiments. Biomed Mater Eng. 2016;27(2-3):197-209. doi: 10.3233/BME-161576.
9. Perren SM, Regazzoni P, Fernandez AA. Biomechanical and biological aspects of defect treatment in fractures using helical plates. Acta Chir Orthop Traumatol Cech. 2014;81(4):267-71. PMID: 25137496.
10. Eken G, Ermutlu C, Durak K, Atici T, Sarisozen B, Cakar A. Minimally invasive plate osteosynthesis for short oblique diaphyseal tibia fractures: does fracture site affect the outcomes? J Int Med Res. 2020;48(10):300060520965402. doi: 10.1177/0300060520965402.
11. Saidpour SH. Assessment of carbon fibre composite fracture fixation plate using finite element analysis. Ann Biomed Eng. 2006;34(7):1157-63. doi: 10.1007/s10439-006-9102-z.
12. Einhorn TA. Enhancement of fracture-healing. J Bone Joint Surg Am. 1995;77:940-956.
13. Pihlajamäki HK, Salminen ST, Böstman OM. The treatment of nonunions following intramedullary nailing of femoral shaft fractures. J Orthop Trauma. 2002;16(6):394-402. doi: 10.1097/00005131-200207000-00005. 
14. Liu XK, Xu WN, Xue QY, Liang QW. Intramedullary Nailing Versus Minimally Invasive Plate Osteosynthesis for Distal Tibial Fractures: A Systematic Review and Meta-Analysis. Orthop Surg. 2019;11(6):954-965. doi: 10.1111/os.12575.
15. Wani IH, Ul Gani N, Yaseen M, Bashir A, Bhat MS, Farooq M. Operative Management of Distal Tibial Extra-articular Fractures — Intramedullary Nail Versus Minimally Invasive Percutaneous Plate Osteosynthesis. Ortop Traumatol Rehabil. 2017;19(6):537-541. doi: 10.5604/01.3001.0010.8045. 
16. Costa ML, Achten J, Hennings S, Boota N, Griffin J, Petrou S et al. Intramedullary nail fixation versus locking plate fixation for adults with a fracture of the distal tibia: the UK FixDT RCT. Health Technol Assess. 2018;22(25):1-148. doi: 10.3310/hta22250.
17. Kulkarni SG, Varshneya A, Kulkarni S, Kulkarni GS, Kulkarni MG, Kulkarni VS, Kulkarni RM. Intramedullary nailing supplemented with Poller screws for proximal tibial fractures. J Orthop Surg (Hong Kong). 2012;20(3):307-11. doi: 10.1177/230949901202000308.
18. Hoegel FW, Hoffmann S, Weninger P, Bühren V, Augat P. Biomechanical comparison of locked plate osteosynthesis, reamed and unreamed nailing in conventional interlocking technique, and unreamed angle stable nailing in distal tibia fractures. J Trauma Acute Care Surg. 2012;73(4):933-8. doi: 10.1097/TA.0b013e318251683f. 
19. Höntzsch D, Blauth M, Attal R. Winkelstabile Verriegelung von Marknägeln mit dem Angular Stable Locking System® (ASLS) [Angle-stable fixation of intramedullary nails using the Angular Stable Locking System® (ASLS)]. Oper Orthop Traumatol. 2011;23(5):387-96. German. doi: 10.1007/s00064-011-0048-4. 
20. Van Maele M, Molenaers B, Geusens E, Nijs S, Hoekstra H. Intramedullary tibial nailing of distal tibiofibular fractures: additional fibular fixation or not? Eur J Trauma Emerg Surg. 2018;44(3):433-441. doi: 10.1007/s00068-017-0797-3. 
21. Moongilpatti Sengodan M, Vaidyanathan S, Karunanandaganapathy S, Subbiah Subramanian S, Rajamani SG. Distal tibial metaphyseal fractures: does blocking screw extend the indication of intramedullary nailing? ISRN Orthop. 2014;2014:542623. doi: 10.1155/2014/542623. 
22. Shahulhameed A, Roberts CS, Ojike NI. Technique for precise placement of poller screws with intramedullary nailing of metaphyseal fractures of the femur and the tibia. Injury. 2011;42(2):136-9. doi: 10.1016/j.injury.2010.04.013. 
23. Newman SD, Mauffrey CP, Krikler S. Distal metadiaphyseal tibial fractures. Injury. 2011 Oct;42(10):975-84. doi: 10.1016/j.injury.2010.02.019. 
24. Mukherjee S, Arambam MS, Waikhom S, Santosha Masatwar PV, Maske RG. Interlocking Nailing Versus Plating in Tibial Shaft Fractures in Adults: A Comparative Study. J Clin Diagn Res. 2017;11(4):RC08-RC13. doi: 10.7860/JCDR/2017/25577.9746. 
25. Lau TW, Leung F, Chan CF, Chow SP. Wound complication of minimally invasive plate osteosynthesis in distal tibia fractures. Int Orthop. 2008;32(5):697-703. doi: 10.1007/s00264-007-0384-z. 
26. Aksekili MA, Celik I, Arslan AK, Kalkan T, Uğurlu M. The results of minimally invasive percutaneous plate osteosynthesis (MIPPO) in distal and diaphyseal tibial fractures. Acta Orthop Traumatol Turc. 2012;46(3):161-7. doi: 10.3944/aott.2012.2597. 
27. Nourisa J, Rouhi G. Biomechanical evaluation of intramedullary nail and bone plate for the fixation of distal metaphyseal fractures. J Mech Behav Biomed Mater. 2016;56:34-44. doi: 10.1016/j.jmbbm.2015.10.029.
28. Hu L, Xiong Y, Mi B, Panayi AC, Zhou W, Liu Y et al. Comparison of intramedullary nailing and plate fixation in distal tibial fractures with metaphyseal damage: a meta-analysis of randomized controlled trials. J Orthop Surg Res. 2019;14(1):30. doi: 10.1186/s13018-018-1037-1.
29. Burrus MT, Werner BC, Yarboro SR. Obesity is associated with increased postoperative complications after operative management of tibial shaft fractures. Injury. 2016;47(2):465-70. doi: 10.1016/j.injury.2015.10.026.
30. El-Solh A, Sikka P, Bozkanat E, Jaafar W, Davies J. Morbid obesity in the medical ICU. Chest. 2001;120(6):1989-97. doi: 10.1378/chest.120.6.1989. 
31. Czupryniak L, Strzelczyk J, Pawlowski M, Loba J. Mild elevation of fasting plasma glucose is a strong risk factor for postoperative complications in gastric bypass patients. Obes Surg. 2004;14(10):1393-7. doi: 10.1381/0960892042583761.

Повернутися до номеру