Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Травма» Том 23, №1, 2022

Вернуться к номеру

Динаміка корекції складної сколіотичної деформації хребта у дітей при використанні гало-гравітаційної тракції

Авторы: Левицький А.Ф. (1), Рогозинський В.О. (1, 2), Карпінська О.Д. (3)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
(3) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Деформації хребта є однією з поширених ортопедичних патологій дитячого віку. Сьогодні, за даними медичної статистики, у 75 % дітей віком 7–12 років виявляється сколіоз. Сколіоз ІІІ–ІV ступеня з вираженими косметичними та функціональними порушеннями становить 1,5–2 % від усіх випадків. Лікування виражених сколіотичних деформацій у дітей залишається великим викликом для хірурга-вертебролога. Передопераційна гало-гравітаційна тракція (ГГТ) може бути одним із варіантів забезпечення кращої корекції складних сколіотичних деформацій і мінімізації неврологічних ускладнень, пов’язаних із силовим інтраопераційним навантаженням. Матеріали та методи. Досліджено 76 пацієнтів віком від 7 до 17 років зі складними сколіотичними деформаціями хребта. Досліджено дві групи: І (дослідна група) — 38 дітей, яких лікували з використанням гало-гравітаційної тракції з застосуванням розробленої тактики етапного хірургічного лікування; ІІ (контрольна група) — 38 дітей, яким виконували одномоментну хірургічну корекцію. Результати. Визначено, що після гало-гравітаційної тракції у дітей статистично значуще (р < 0,001) зменшився кут деформації — в середньому на 36,5 ± 14,9°, зміна деформації у хлопчиків та дівчаток відбувалася однаково (р = 0,279). З віком у дітей збільшується кут сколіотичної деформації. Після ГГТ у дітей до 13 років спостерігали зменшення кута деформації в середньому до 67,6 ± 14,7°, у дітей старше 14 років — до 85,9 ± 18,2°, у дітей молодше 14 років зменшення кута деформації було значуще більшим — в середньому на 38,9 ± 13,2°, тоді як у дітей старше 14 років у середньому не сягало 30° — 27,5 ± 18,6°. У дітей молодше 14 років застосування ГГТ більш ефективне, ніж у дітей старшого віку. Пацієнти І групи перед хірургічною корекцією сколіотичної деформації мали статистично значуще (р < 0,001) менший кут деформації, ніж у пацієнтів ІІ групи (106,0 ± 4,5°). Після оперативної корекції кут деформації в дітей І групи (44,4 ± 15,3°) був значуще (p < 0,001) меншим, ніж у дітей ІІ групи (56,9 ± 14,2°), зменшення деформації хребта було статистично значущим (p < 0,001) в обох групах. Визначено, що в дітей старше 14 років корекція деформації була статистично значуще меншою (α = 0,05), ніж у молодших дітей, причому це спостерігалось в обох групах. В І групі відсоток корекції деформації в дітей від 7 до 13 років був статистично близьким (р = 0,181), але в ІІ групі відсоток корекції в дітей від 11 до 13 років був значуще меншим, ніж у дітей молодше 10 років. Висновки. Після гало-гравітаційної тракції в дітей статистично значуще (р < 0,001) зменшився кут деформації — в середньому на 36,5 ± 14,9°, що становить 34,0 ± 14,1 % корекції деформації. Динаміка корекції не залежить від статі дітей (р = 0,824). Величина кута деформації в пацієнтів І групи (гало-гравітаційна тракція) перед хірургічною корекцією була статистично значуще меншою, ніж у дітей ІІ групи. Це обумовило статистично значуще (р < 0001) кращі результати хірургічної корекції в І групі (59,4 ± 13,1 %), ніж у пацієнтів ІІ групи (46,6 ± 12,3 %). Незалежно від протоколу лікування кращі результати корекції сколіотичної деформації були в дітей молодше 14 років.

Background. Spinal deformity is one of the common orthopedic pathologies of childhood. Today, according to medical statistics, 75 % of children aged 7–12 years are diagnosed with scoliosis. Scoliosis of III–IV degree with pronounced cosmetic and functional disorders is detected in 1.5–2 % of all cases. Treatment of severe scoliotic deformities in children remains a major challenge for a vertebrologist. Preoperative halo-gravity traction (HGT) can be one of the options for better correction of complex scoliosis and minimization of neurological complications associated with intraoperative loading. Materials and methods. Seventy-six patients aged 7 to 17 years with complex scoliotic deformities were exa-mined. There were two groups: I (experimental one) — 38 children in whom HGT was used together with developed tactics of staged surgical treatment; II (control one) — 38 children who underwent one-step surgical correction. Results. After halo-gravity traction, the deformity angle decreased statistically significantly (p < 0.001), on average by 36.5 ± 14.9°, the change in deformity in boys and girls occurred equally (p = 0.279). With age, the angle of scoliosis in children increased. After HGT, the angle of scoliosis in children under 13 years of age decreased on average to 67.6 ± 14.7°, in patients over 14 years — to 85.9 ± 18.2°. In children under the age of 14, a reduction in the deformity angle was significantly greater, on average to 38.9 ± 13.2°, while in those older than 14 years, it did not reach 30° (27.5 ± 18.6°). HGT is more effective under 14 years of age than in older children. Patients in group I before surgical correction of scoliosis had a statistically significantly (p < 0.001) lower deformity angle than individuals in group II (106.0 ± 4.5°). After surgical correction, the angle of deformity in group I (44.4 ± 15.3°) was significantly (p < 0.001) lower than in children of group II (56.9 ± 14.2°), a reduction in spinal deformity was statistically significant (p < 0.001) in both groups. It was found that in children over 14 years of age, the correction of deformity was statistically significantly less (α = 0.05) than in younger patients, and this was observed in both groups. In group I, the percentage of deformity correction in children aged 7 to 13 years was statistically close (p = 0.181), but in group II, among patients aged 11 to 13 years, it was significantly lower than in children younger than 10 years. Conclusions. After halo-gravity traction in children, the scoliosis angle decreased statistically significantly (p < 0.001), by an average of 36.5 ± 14.9°, which is 34.0 ± 14.1 % of the deformity correction. The dynamics of correction does not depend on the sex of children (p = 0.824). The deformity angle in patients of group I (halo-gravity traction) before surgical correction was statistically significantly less than in group II. This resulted in a statistically significantly (p < 0.001) better outcomes of surgical correction in group I (59.4 ± 13.1 %) than in group II (46.6 ± 12.3 %). Regardless of the treatment protocol, the better results of scoliosis correction were observed in children under 14 years of age.


Ключевые слова

гало-гравітаційна тракція; сколіотична деформація

halo-gravity traction; scoliosis


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Кокушин Д.Н., Филиппова А.Н., Хусаинов Н.О. Некоторые факторы прогрессирования идиопатического сколиоза. Современные проблемы науки и образования. 2017. № 5. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=26834 
2. Тягур Т.Р. Проблема сколіозу в сучасній ортопедії. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2014. № 3(41). С. 106-109.
3. Reisener M.J., Pumberger M., Shue J., Girardi F.P., Hughes A.P. Trends in lumbar spinal fusion-a literature review. J. Spine Surg. 2020. № 6(4). P. 752-761. doi: 10.21037/jss-20-492.
4. Ravindra V.M., Mazur M.D., Brockmeyer D.L., Kraus K.L., Ropper A.E., Hanson D.S., Dahl B.T. Clinical Effectiveness of S2-Alar Iliac Screws in Spinopelvic Fixation in Pediatric Neuromuscular Scoliosis: Systematic Literature Review. Global Spine J. 2020. № 10(8). Р. 1066-1074. doi: 10.1177/2192568219899658. 
5. Parent S., Shen J. Anterior Vertebral Body Growth-Mo-dulation Tethering in Idiopathic Scoliosis: Surgical Technique. J. Am. Acad. Orthop. Surg. 2020. № 28(17). Р. 693-699. doi: 10.5435/JAAOS-D-19-00849. 
6. Rosinski A., Odeh K., Ungurean V. Jr, Leasure J., Kondrashov D. Non-Pedicular Fixation Techniques for the Treatment of Spinal Deformity: A Systematic Review. JBJS Rev. 2020. № 8(5). e0150. doi: 10.2106/JBJS.RVW.19.00150.
7. Rohozynskyi V., Levytskyi A., Dolianytskyi M., Benzar I. Treatment of Severe Spinal Deformations in Children with Idiopatic Scoliosis Using Halo-Gravity Traction. Wiadomości Le-karskie. 2020. Vol. 73. № 10. P. 2144-2149.
8. Everitt B.S., Skrondal A. The Cambridge Dictionary of Statistics. 4th ed. Cambridge University Press, 2010. 480 p.

Вернуться к номеру