Международный эндокринологический журнал Том 21, №6, 2025

Актуальність. Метаболічно-асоційоване стеатотичне захворювання печінки є одним із найпоширеніших хронічних уражень печінки у світі, яке вражає приблизно 32–35 % дорослого населення. Мета: проведення ґрунтовного аналізу епідеміологічних тенденцій, виявлення основних метаболічних та асоційованих з мікробіотою кишечника факторів ризику розвитку й прогресування метаболічно-асоційованого стеатотичного захворювання печінки, узагальнення сучасних наукових доказів щодо патофізіологічної ролі кишкової мікробіоти та її терапевтичного потенціалу при цьому стані. Матеріали та методи. Огляд базувався на структурованому пошуку, відборі й аналізі наукових публікацій, індексованих у міжнародних базах даних, як-от PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar, а також у відкритих українських медичних ресурсах. До аналізу включали лише рецензовані статті, систематичні огляди, метааналізи, клінічні настанови й результати багатоцентрових досліджень, опубліковані в період з 2010 по 2025 рік, із пріоритетом для публікацій останніх п’яти років. Була застосована порівняльна аналітична методологія з метою виявлення відповідностей та розбіжностей у міжнародних і локальних рекомендаціях. Загалом опрацьовано понад 80 публікацій, з яких для детального аналізу відібрано 38 найбільш релевантних і методологічно обґрунтованих джерел. Результати. Встановлено тісний зв’язок із метаболічними коморбідностями, зокрема інсулінорезистентністю, цукровим діабетом 2-го типу, дисліпіде­мією, артеріальною гіпертен­зією та центральним ожирінням. Кишкова мікробіота відіграє ключову роль у прогресуванні захворювання через активацію запальних каскадів, розвиток фіброзу та стеатогепатиту. Перспективними терапевтичними підходами є застосування пробіотиків, пребіотиків, симбіотиків та трансплантація фекальної мікробіоти. Неінвазивні діагностичні індекси, як-от FIB-4, NAFLD Fibrosis Score, Hepamet та ELF, дозволяють ефективно виявляти пацієнтів із високим ризиком прогресування. В Україні немає стандартизованих клінічних алгоритмів для ведення пацієнтів із метаболічно-асоційованим стеатотичним захворюванням печінки, що підкреслює необхідність адаптації міжнародних рекомендацій. Результати огляду створюють наукову основу для розробки ефективних стратегій діагностики, моніторингу й профілактики ускладнень, зокрема фіброзу, цирозу та гепатоцелюлярної карциноми. Висновки. Метаболічно-асоційоване стеатотичне захворювання печінки є актуальною глобальною проблемою, що тісно пов’язана з метаболічними розладами і мікробіотою кишечника. Проведений огляд підтверджує ключову роль кишкової мікробіоти в патогенезі та прогресуванні цієї патології, а також демонструє перспективність її терапевтичної модуляції.

Background. Metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease is one of the most prevalent chronic liver diseases worldwide, affecting approximately 32–35 % of the adult population. The purpose of this review article is to conduct a thorough analysis of epidemiological trends, to identify the main metabolic and gut microbiota-associated risk factors for the development and progression of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease, and to summarize current scientific evidence regarding the pathophysiological role of intestinal microbiota and its therapeutic modulation potential in this condition. Materials and methods. This narrative review was based on a structured search, selection, and analysis of scientific publications indexed in international databases such as PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar, and open-access Ukrainian medical resources. Only peer-reviewed articles, systematic reviews, meta-analyses, clinical practice guidelines, and multicenter research results published between 2010 and 2025 were included, with priority given to studies from the last five years. A comparative analytical methodology was applied to identify consistencies and contradictions across international and local recommendations. In total, over 80 publications were examined, and 38 of the most relevant and methodologically sound sources were selected for detailed analysis. Results. A strong association with metabolic comorbidities such as insulin resistance, type 2 diabetes mellitus, dyslipidemia, hypertension, and central obesity has been established. Gut microbiota plays a pivotal role in disease progression through the activation of inflammatory pathways and promotion of fibrosis and steatohepatitis. Promising therapeutic strategies include the use of probiotics, prebiotics, symbiotics, and fecal microbiota transplantation. Non-invasive diagnostic indices like FIB-4, NAFLD Fibrosis Score, Hepamet, and ELF are effective tools for early detection and risk stratification. In Ukraine, the lack of standardized clinical algorithms for metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease management highlights the necessity for adaptation of international guidelines. The results of this review provide a scientific basis for future clinical strategies aimed at improving diagnosis, monitoring, and prevention of complications such as fibrosis, cirrhosis, and hepatocellular carcinoma. Conclusions. Metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease is a pressing global health issue that is closely linked to metabolic disorders and gut microbiota imbalance. This review confirms the pivotal role of the intestinal microbiota in the pathogenesis and progression of this condition and highlights the promising potential of its therapeutic modulation.

метаболічно-асоційоване стеатотичне захворювання печінки; мікробіота кишечника; фактори ризику; інсулінорезистентність; діагностика; неінвазивні біомаркери; профілактика ускладнень; огляд

metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease; gut microbiota; risk factors; insulin resistance; diagnosis; non-invasive biomarkers; complication prevention; review

1. Eslam M, Newsome PN, Sarin SK, Anstee QM, Targher G, et al. A new definition for metabolic dysfunction-associated fatty li–ver disease: An international expert consensus statement. J Hepatol. 2020;73(1):202-209. doi: 10.1016/j.jhep.2020.03.039.
2. Cusi K, Abdelmalek MF, Apovian CM, Balapattabi K, Bannuru RR, et al. Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease (MASLD) in People With Diabetes: The Need for Screening and Early Intervention. A Consensus Report of the American Diabetes Association. Diabetes Care. 2025;48(7):1057-1082. doi: 10.2337/dci24-0094.
3. Huang DQ, Wong VWS, Rinella ME, Boursier J, Lazarus JV, Yki-Järvinen H, Loomba R. Metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease in adults. Nat Rev Dis Primers. 2025;11(1):14. doi: 10.1038/s41572-025-00599-1.
4. He QJ, Li YF, Zhao LT, Lin CT, Yu CY, Wang D. Recent advances in age-related metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease. World J Gastroenterol. 2024;30(7):652-662. doi: 10.3748/wjg.v30.i7.652.
5. Portincasa P, Khalil M, Mahdi L, Perniola V, Idone V, et al. Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease: From Pathogenesis to Current Therapeutic Options. Int J Mol Sci. 2024;25(11):5640. doi: 10.3390/ijms25115640.
6. Rinella ME, Lazarus JV, Ratziu V, Francque SM, Sanyal AJ, et al.; NAFLD Nomenclature consensus group. A multisociety Delphi consensus statement on new fatty liver disease nomenclature. Hepato–logy. 2023;78(6):1966-1986. doi: 10.1097/hep.0000000000000520.
7. Younossi ZM, Kalligeros M, Henry L. Epidemiology of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease. Clin Mol Hepatol. 2025;31(Suppl):S32-S50. doi: 10.3350/cmh.2024.0431.
8. Van Son KC, Te Nijenhuis-Noort LC, Boone SC, Mook-Kanamori DO, Holleboom AG, et al. Prevalence of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease (MASLD) in a middle-aged population with overweight and normal liver enzymes, and diagnostic accuracy of noninvasive proxies. Medicine (Baltimore). 2024;103(1):e34934. doi: 10.1097/md.0000000000034934.
9. Moskva K, Kikhtyak O, Farmaha M, Leshchuk Y, Horecha M. Non-alcoholic fatty liver disease: new additional non-invasive diagnostic markers and risks of comorbid diseases. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2024;20(2):99-104. doi: 10.22141/2224-0721.20.2.2024.1370.
10. Rinella ME. Nonalcoholic fatty liver disease: a systematic review. JAMA. 2015;313(22):2263-2273. doi: 10.1001/jama.2015.5370.
11. Estes C, Razavi H, Loomba R, Younossi Z, Sanyal AJ. Mo–deling the epidemic of nonalcoholic fatty liver disease demonstrates an exponential increase in burden of disease. Hepatology. 2018;67(1):123-133. doi: 10.1002/hep.29466.
12. Oliveira LDRP, Ribeiro TCDR, Mourao Junior CA, Barra MAL, Silva MHG, et al. Metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease prevalence and risk factors in inflammatory bowel disease in tertiary center. Rev Assoc Med Bras (1992). 2024;70(6):e20231321. doi: 10.1590/1806-9282.20231321.
13. Shen TH, Wu CH, Lee YW, Chang CC. Prevalence, trends, and characteristics of metabolic dysfunction-associated stea–totic liver disease among the US population aged 12–79 years. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2024;36(5):636-645. doi: 10.1097/meg.0000000000002741.
14. Yin X, Guo X, Liu Z, Wang J. Advances in the diagnosis and treatment of non-alcoholic fatty liver disease. Int J Mol Sci. 2023;24(3):2844. doi: 10.3390/ijms24032844.
15. Tilg H, Adolph TE, Moschen AR. Multiple parallel hits hypothesis in nonalcoholic fatty liver disease: revisited after a decade. Hepatology. 2021;73(2):833-842. doi: 10.1002/hep.31518.
16. Buzzetti E, Pinzani M, Tsochatzis EA. The multiple-hit pathogenesis of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). Metabolism. 2016;65(8):1038-1048. doi: 10.1016/j.metabol.2015.12.012.
17. Castera L, Friedrich-Rust M, Loomba R. Noninvasive assessment of liver disease in patients with nonalcoholic fatty liver di–sease. Gastroenterology. 2019;156(5):1264-1281.e4. doi: 10.1053/j.gastro.2018.12.036.
18. Owrangi S, Paik JM, Golabi P, de Avila L, Hashida R, et al. Meta-analysis: global prevalence and mortality of cirrhosis in metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease. Aliment Pharmacol Ther. 2025;61(3):433-443. doi: 10.1111/apt.18451.
19. Balkhed W, Bergram M, Iredahl F, Holmberg M, Edin C, et al. Evaluating the prevalence and severity of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease in patients with type 2 diabetes mellitus in primary care. J Intern Med. 2025;298(3):173-187. doi: 10.1111/joim.20103.
20. Yki-Järvinen H. Nutritional modulation of non-alcoholic fatty liver disease and insulin resistance. Nutrients. 2015;7(11):9127-9138. doi: 10.3390/nu7115454.
21. Canfora EE, Meex RCR, Venema K, Blaak EE. Gut microbial metabolites in obesity, NAFLD and T2DM. Nat Rev Endocrinol. 2019;15(5):261-273. doi: 10.1038/s41574-019-0156-z.
22. Le Roy T, Llopis M, Lepage P, Bruneau A, Rabot S, et al. Intestinal microbiota determines development of non-alcoholic fatty liver disease in mice. Gut. 2013;62(12):1787-1794. doi: 10.1136/gutjnl-2012-303816.
23. Boursier J, Mueller O, Barret M, Machado M, Fizanne L, et al. The severity of nonalcoholic fatty liver disease is associated with gut dysbiosis and shift in the metabolic function of the gut microbiota. Hepatology. 2016;63(3):764-775. doi: 10.1002/hep.28356.
24. Safari Z, Gérard P. The links between the gut microbiome and non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). Cell Mol Life Sci. 2019;76(8):1541-1558. doi: 10.1007/s00018-019-03011-w.
25. Koval S, Yushko K, Snihurska I, Starchenko T, Pankiv V, Lytvynova OM, Mysnychenko OV. Relations of angiotensin-(1-7) with hemodynamic and cardiac structural and functional parameters in patients with hypertension and type 2 diabetes. Arterial Hypertension. 2019;23(3):183-189. doi: 10.5603/ah.a2019.0012.
26. Yang R, Shang J, Zhou Y, Liu W, Tian Y, Shang H. Effects of probiotics on nonalcoholic fatty liver disease: a systematic review and meta-analysis. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2021;15(12):1401-1409. doi: 10.1080/17474124.2022.2016391.
27. Genta S, Cabrera W, Habib N, Pons J, Carillo IM, Grau A, Sánchez S. Yacon syrup: beneficial effects on obesity and insulin resistance in humans. Clin Nutr. 2009;28(2):182-187. doi: 10.1016/j.clnu.2009.01.013.
28. European Association for the Study of the Liver (EASL); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016;64(6):1388-1402. doi: 10.1016/j.jhep.2015.11.004.
29. European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines on non-invasive tests for evaluation of liver di–sease severity and prognosis — 2021 update. J Hepatol. 2021;75(3):659-689. doi: 10.1016/j.jhep.2021.05.025.
30. Arab JP, Arrese M, Trauner M. Recent insights into the pathogenesis of nonalcoholic fatty liver disease. Annu Rev Pathol. 2018;13:321-350. doi: 10.1146/annurev-pathol-020117-043617.
31. Friedman SL, Neuschwander-Tetri BA, Rinella M, Sanyal AJ. Mechanisms of NAFLD development and therapeutic strategies. Nat Med. 2018;24(7):908-922. doi: 10.1038/s41591-018-0104-9.
32. Aron-Wisnewsky J, Vigliotti C, Witjes J, Le P, Holleboom AG, et al. Gut microbiota and human NAFLD: disentangling microbial signatures from metabolic disorders. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2020;17(5):279-297. doi: 10.1038/s41575-020-0269-9.
33. Hrncir T, Hrncirova L, Kverka M, Hromadka R, Machova V, et al. Gut microbiota and NAFLD: pathogenetic mechanisms, microbiota signatures, and therapeutic interventions. Microorganisms. 2021;9(5):957. doi: 10.3390/microorganisms9050957.
34. Chuaypen N, Asumpinawong A, Sawangsri P, Khamjerm J, Iadsee N, et al. Gut microbiota in patients with non-alcoholic fatty liver disease without type 2 diabetes: stratified by body mass index. Int J Mol Sci. 2024;25(3):1807. doi: 10.3390/ijms25031807.