Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 21, №6, 2025

Вернуться к номеру

Стан нейроендокринної системи, ментального здоров’я та якості життя у жінок репродуктивного віку в умовах воєнного стану

Стан нейроендокринної системи, ментального здоров’я та якості життя у жінок репродуктивного віку в умовах воєнного стану

Авторы: Резніченко Г.І. (1), Сміян С.А. (2), Резніченко Ю.Г. (1), Кабаченко О.В. (1), Гордійчук О.О. (3), Гиря О.М. (1)
(1) - Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) - Сумський державний університет, м. Суми, Україна
(3) - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Вплив воєнного стану в Україні на нейроендокринну систему та стан ментального здоров’я у жінок репродуктивного віку, особливо внутрішньо переміщених, сьогодні є актуальною проблемою через наявність хронічного стресу та вимагає проведення дослідження у цьому напрямку для визначення подальшої тактики ведення пацієнток цієї когорти. Мета: вивчення змін гормонального гомеостазу, ментального здоров’я та якості життя у жінок репродуктивного віку в умовах воєнного стану. Матеріали та методи. У мирний час обстежено 45 здорових жінок, під час воєнного стану — 32 здорові жінки, які не змінили місце проживання та мешкають на підконтрольній Україні території, і 31 внутрішньо переміщену особу внаслідок бойових дій. У сироватці крові у фолікулінову фазу менструального циклу визначали рівень кортизолу, серотоніну, пролактину, фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу, прогестерону, тиреотропного гормону імунохемілюмінесцентним методом; у добовій сечі — дофаміну, адреналіну, норадреналіну методом імуноферментного аналізу й індекс НОМА. Рівні тривоги та депресії визначали за шкалою HADS, астенію — за MFI-20, якість життя оцінювали за стандартним опитувальником CQLS. Результати. У жінок під час війни, особливо у внутрішньо переміщених, встановлено наявність серйозних різнопланових змін гормонального фону порівняно з даними у мирний час. Результати показали, що під час війни спостерігається підвищення НОМА і вірогідне його збільшення у вимушених переселенок порівняно з довоєнним часом і зміни мікробіоценозу та погіршення місцевого імунітету піхви. Висновки. Виявлено порушення нейроендокринної системи, мікробіоценозу, ментального здоров’я та якості життя у жінок під час війни порівняно з мирним часом, особливо у вимушених переселенок, напругу адаптивних механізмів. Виявлено взаємовплив ментальних факторів на рівень гормонів і гормональний фон, що підтримує ментальні порушення.

Background. The impact of martial law in Ukraine on the neuroendocrine system and mental health in women of reproductive age, especially displaced ones, is currently a relevant problem due to the presence of chronic stress, which necessitates conducting research in this direction to determine further management of this cohort. The purpose: to study changes in hormonal homeostasis, mental health and quality of life in women of reproductive age under martial law. Materials and methods. In peacetime, 45 healthy women were examined, during martial law, 32 healthy women who did not change their place of residence and live in the territory controlled by Ukraine, and 31 women internally displaced as a result of hostilities. Serum levels of cortisol, serotonin, prolactin, follicle-stimulating, luteinizing, thyroid-stimulating hormones, estradiol, progesterone, hormone were determined by immunochemiluminescence in the follicular phase of the menstrual cycle; dopamine, adrenaline, noradrenaline in daily urine — by enzyme-linked immunosorbent assay; HOMA was also calculated. The level of anxiety and depression was determined by the HADS, asthenia — by the MFI-20, quality of life was assessed by the standard CQLS. Results. The presence of serious diverse changes in the hormonal profile was detected in women during the war, especially in displaced ones, when compared to data in peacetime. The results showed that during the war, there was an increase in HOMA and its significant rise in displaced women compared to the pre-war period, changes in the microbiocenosis and deterioration of local vaginal immunity. Conclusions. Violations of the neuroendocrine system, microbiocenosis, mental health and quality of life in wo­men during the war compared to peacetime were identified, as well as tension of adaptive mechanisms. The mutual influence of mental factors on the hormonal profile has been revealed that confirms mental disorders.


Ключевые слова

нейроендокринна система; гормони; ментальне здоров’я; жінки; якість життя; репродуктивний вік; воєнний стан; внутрішньо переміщені особи

neuroendocrine system; hormones; mental health; women; quality of life; reproductive age; martial law; internally displaced people

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.21.6.2025.1620

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Sulaieva O, Yerokhovych V, Zemskov S, Komisarenko I, Guria–nov V, Pankiv V, et al. The impact of war on people with type 2 diabetes in Ukraine: a survey study. EClinicalMedicine. 2024;79:103008. doi: 10.1016/​j.eclinm.2024.103008. PMID: 39791105; PMCID: PMC11714670.
  2. Serhiyenkо V, Chemerys O, Pankiv V, Serhiyenko A. Type 2 Diabetes Mellitus, Cerebral Small Vessel Disease and Depressive Disorders. International Neurological Journal. 2025;21(3):226-37, doi: 10.22141/2224-0713.21.3.2025.1178.
  3. Mesa-Vieira C, Haas AD, Buitrago-Garcia D, Roa-Diaz ZM, Minder B, Gamba M, et al. Mental health of migrants with pre-migration exposure to armed conflict: a systematic review and meta-analysis. Lancet Public Health. 2022;7(5):e469-e481. doi: 10.1016/S2468-2667(22)00061-5. PMID: 35487232.
  4. Horbatiuk O, Vaskiv O, Pypa L, Mandziy I, Ishchuk O. The impact of post-traumatic stress disorders on women’s reproductive function. Reproductive Endocrinology. 2025;78:16-21. doi: https://doi.org/​10.18370/2309-4117.2025.78.16-21
  5. Kosei NV, Tatarchuk TF, Yakimets VM, Yarotska NV, Kolesnichenko IS, Plaksieva KD. Assessment of the level of anxiety, depression, stress and vitamin D in women who participated in combat operations. Reproductive Endocrinology. 2024;72:35-45. doi: http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2024.72.35-45.
  6. Bodunde EO, Buckley D, O’Neill E, Al Khalaf S, Maher GM, O’Connor K, et al. Pregnancy and birth complications and long-term maternal mental health outcomes: A systematic review and meta-ana–lysis. BJOG. 2025;132(2):131-142. doi: 10.1111/1471-0528.17889. Epub 2024 Jun 18. PMID: 38887891; PMCID: PMC11625657. 
  7. Długosz P. War trauma and strategies for coping with stress among Ukrainian refugees staying in Poland. J Migr Health. 2023;8:100196. doi: 10.1016/j.jmh.2023.100196. PMID: 37637859; PMCID: PMC10450964.
  8. Kurapov A, Danyliuk I, Loboda A, Kalaitzaki A, Kowatsch T, Klimash T, Predko V. Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Front Psychiatry. 2023;14:1190465. doi: 10.3389/fpsyt.2023.1190465. PMID: 37234208; PMCID: PMC10206008.
  9. Grygorieva N, Tronko M, Kovalenko V, Komisarenko S, Tatarchuk T, Dedukh N, et al. Ukrainian Consensus on Diagnosis and Management of Vitamin D Deficiency in Adults. Nutrients. 2024;16(2):270. doi: 10.3390/nu16020270. PMID: 38257163; PMCID: PMC10820145.
  10. Griban GP, Trufanova VP, Lyukianchenko MI, Dovhan NY, Dikhtiarenko ZM, Otravenko OV, et al. Causes of stress and its impact on women’s mental and physical health. Wiad Lek. 2024;77(12):2493-2500. doi: 10.36740/WLek/197113. PMID: 39874335.
  11. Pretorius K, Sposato MF, Trueblood-Miller W. Perinatal mental health and active-duty military spouses: a scoping review. BMC Pregnancy Childbirth. 2024;24(1):557. doi: 10.1186/s12884-024-06727-1. PMID: 39192201; PMCID: PMC11348676.
  12. Serhiyenko V, Chemerys O, Pankiv V, Serhiyenko A. Post-traumatic stress disorder, metabolic syndrome, diabetic di–stress, and vitamin B1/benfotiamine. International Neurological Journal (Ukraine). 2025;21(1):96-107. doi: 10.22141/2224-0713.21.1.2025.1157.
  13. Scherrer JF, Salas J, Wang W, Freedland KE, Lustman PJ, Schnurr PP, et al. Posttraumatic Stress Disorder and Type 2 Diabetes Outcomes in Veterans. JAMA Netw Open. 2024;7(8):e2427569. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2024.27569. PMID: 39136942; PMCID: PMC11322846. 
  14. Yu Y, Hu G, Yang X, Bai S, Wu J, Tong K, Yu R. Effect of post-traumatic stress disorder on type 2 diabetes and the mediated effect of obesity: a Mendelian randomization study. Front Endocrinol (Lausanne). 2024;15:1375068. doi: 10.3389/fendo.2024.1375068. PMID: 39301319; PMCID: PMC11410705. 
  15. Rizzi D, Ciuffo G, Sandoli G, Mangiagalli M, de Angelis P, Scavuzzo G, Nych M, et al. Running Away from the War in Ukraine: The Impact on Mental Health of Internally Displaced Persons (IDPs) and Refugees in Transit in Poland. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(24):16439. doi: 10.3390/ijerph192416439.
  16. Zefferino R, Di Gioia S, Conese M. Molecular links between endocrine, nervous and immune system during chronic stress. Brain Behav. 2021;11(2):e01960. doi: 10.1002/brb3.1960. Epub 2020 Dec 8. PMID: 33295155; PMCID: PMC7882157. 
  17. Arnold AR, Prochaska T, Fickenwirth M, Powers A, Smith AK, Chahine EB, et al. A systematic review on the bidirectional relationship between trauma-related psychopathology and reproductive aging. J Mood Anxiety Disord. 2024;8:100082. doi: 10.1016/​j.xjmad.2024.100082. Epub 2024 Aug 29. PMID: 39803367; PMCID: PMC11721711.
  18. O’Loughlin JI, Brotto LA. Women’s Sexual Desire, Trauma Exposure, and Posttraumatic Stress Disorder. J Trauma Stress. 2020;33(3):238-247. doi: 10.1002/jts.22485. Epub 2020 Mar 26. PMID: 32216146. 
  19. Horbatiuk OH, Shatkovska AS, Hryhorenko AP, Vaskiv OV, Bets IO, Kustovska IM, et al. Features of women’s reproductive dysfunctions associated with prolonged stressful situations. Zaporozhye Medical Journal. 2019 [cited 2025Aug.19];21(6). URL: https://zmj.zsmu.edu.ua/article/view/186501; doi: 10.14739/2310-1210.2019.6.186501.
  20. Pandey AK, Gupta A, Tiwari M, Prasad S, Pandey AN, Yadav PK, et al. Impact of stress on female reproductive health disorders: Possible beneficial effects of shatavari (Asparagus racemosus). Biomed Pharmacother. 2018;103:46-49. doi: 10.1016/j.biopha.2018.04.003. Epub 2018 Apr 7. PMID: 29635127.
  21. Bryant RA. Post-traumatic stress disorder: a state-of-the-art review of evidence and challenges. World Psychiatry. 2019;18(3):259-269. doi: 10.1002/wps.20656. PMID: 31496089; PMCID: PMC6732680.
  22. Raise-Abdullahi P, Meamar M, Vafaei AA, Alizadeh M, Dadkhah M, Shafia S, et al. Hypothalamus and Post-Traumatic Stress Disorder: A Review. Brain Sci. 2023;13(7):1010. doi: 10.3390/brainsci13071010. PMID: 37508942; PMCID: PMC10377115.
  23. Klusmann H, Luecking N, Engel S, Blecker MK, Knaevelsrud C, Schumacher S. Menstrual cycle-related changes in HPA axis reactivity to acute psychosocial and physiological stressors – A systema–tic review and meta-analysis of longitudinal studies. Neurosci Biobehav Rev. 2023;150:105212. doi: 10.1016/j.neubiorev.2023.105212. Epub 2023 May 4. PMID: 37149074. 
  24. Podfigurna A, Meczekalski B. Functional hypothalamic amenorrhea: a stress-based disease. Endocrine. 2021;2:203-11. doi: 10.3390/endocrines2030020.
  25. Skolariki K, Vrahatis AG, Krokidis MG, Exarchos TP, Vlamos P. Assessing and Modelling of Post-Traumatic Stress Disorder Using Molecu–lar and Functional Biomarkers. Biology (Basel). 2023;12(8):1050. doi: 10.3390/biology12081050. PMID: 37626936; PMCID: PMC10451531.
  26. Saadedine M, Kapoor E, Shufelt C. Functional Hypothalamic Amenorrhea: Recognition and Management of a Challenging Diagnosis. Mayo Clin Proc. 2023;98(9):1376-1385. doi: 10.1016/j.mayocp.2023.05.027. PMID: 37661145; PMCID: PMC10491417.
  27. Morrison AE, Fleming S, Levy MJ. A review of the pathophysiology of functional hypothalamic amenorrhoea in women subject to psychological stress, disordered eating, excessive exercise or a combination of these factors. Clin Endocrinol (Oxf). 2021;95(2):229-238. doi: 10.1111/cen.14399. Epub 2021 Jan 11. PMID: 33345352.
  28. Ryazanova OD, Reznichenko GI. The effectiveness of complex therapy in the treatment of nonspecific vaginitis in women of reproductive age. Modern Medical Technology. 2022;4:32-37. doi: https://doi.org/10.34287/MMT.4(55).2022.6.
  29. Clausen H, Ruud T. The Practical and Social Functioning (PSF) scale: development and measurement properties of an instrument for assessing activity and social participation among people with serious mental illness. BMC Psychiatry. 2024;24(1):693. doi: 10.1186/s12888-024-06135-x. PMID: 39415117; PMCID: PMC11481451.
  30. Nair D, Bonnet K, Wild MG, Umeukeje EM, Fissell RB, Faulkner ML, et al. Psychological Adaptation to Serious Illness: A Qualitative Study of Culturally Diverse Patients With Advanced Chro–nic Kidney Disease. J Pain Symptom Manage. 2021;61(1):32-41.e2. doi: 10.1016/j.jpainsymman.2020.07.014. Epub 2020 Jul 
  31. Thorne JG, Buitendyk M, Wawuda R, Lewis B, Bernard C, Spitzer RF. The reproductive health fall-out of a global pandemic. Sex Reprod Health Matters. 2020;28(1):1763577. doi: 10.1080/26410397.2020.1763577. PMID: 32364037; PMCID: PMC7887987.

Вернуться к номеру