Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №6, 2025

Актуальність. Метою роботи є визначення сучасного стану психічного здоров’я дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку. Матеріали та ­методи. Експериментальна база включала теоретичні методи розуміння проблеми дослідження, а також систематизацію та аналіз наукових висновків і формулювання ключових висновків. Емпіричні методи ґрунтувалися на аналізі, порівнянні й статистичній обробці даних; опитуванні фахівців закладів дошкільної освіти (медичний персонал, логопеди, психологи, вихователі тощо); застосуванні психодіагностичних методик. Визначено компоненти психічного здоров’я (соціально-емоційний, соціально-комунікативний та соціально-мотиваційний) та стратегію їх оцінки (діагностичні параметри, система оцінювання та рівні розвитку) у дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку. Результати. Аналіз результатів свідчить про недостатній рівень психологічного благополуччя в дітей із порушеннями мовлення (алалія, диспраксія, дизартрія, коморбідні стани). Дослідження соціально-емоційного компонента виявило підвищену тривожність, що обумовлює втому, безпідставні страхи, поведінкові проблеми, труднощі з концентрацією уваги під час навчання, а також порушення сну й апетиту. Соціально-комунікативний аспект вказував на труднощі у взаємодії з найближчим соціальним оточенням та наявність психологічних комплексів. Соціально-мотиваційний компонент характеризувався недостатнім бажанням спілкуватися з однолітками й дорослими, низькою мотивацією до навчальної діяльності та зниженою готовністю до фізичної активності. Висновки. Психічне здоров’я в ранньому дитинстві формує основу гармонійного розвитку особистості. Для дітей із порушеннями мовлення ця сфера потребує особливої уваги через її тісний зв’язок з емоційним станом, соціальною адаптацією та пізнавальною активністю. Експериментальні дані свідчать про те, що ця група дітей має труднощі у вираженні емоцій, потреб та думок, що призводить до фрустрації, соціальної ізоляції, підвищеної тривожності, відсутності мотивації до виконання завдань і уникнення спілкування. Професійна оцінка психоемоційного стану на ранньому етапі діагностики дозволяє своєчасно виявити психопатологічні ознаки. Дослідження психічного здоров’я дозволить педіатрам, логопедам, психологам і педагогам краще зрозуміти психоемоційні потреби дітей та впровадити ефективні методи підтримки їхнього психологічного благополуччя.

Background. The purpose of the present study is to identify the current state of mental health in preschool children with speech development disorders. Materials and methods. The experimental framework included theoretical methods for understanding the research problem, as well as the systematization and analysis of scholarly findings and the formulation of key conclusions. The empirical research methods were based on the analysis, comparison, and statistical processing of data; surveys of specialists in preschool education institutions (medical personnel, speech therapists, psychologists, educators, etc.); and the application of psychological diagnostic techniques. The components of mental health (socio-emotional, socio-communicative, and socio-motivational) and the strategy for their assessment (diagnostic parameters, scoring system, and developmental levels) in preschool children with speech development disorders were determined. Results. The analysis of the research findings indicates insufficient psychological well-being among children with speech disorders (such as alalia, dyspraxia, dysarthria, and comorbid conditions). Examination of the socio-emotional component revealed excessive anxiety states leading to fatigue, unfounded fears, behavioral problems, difficulties concentrating during learning, as well as sleep and appetite disturbances. The socio-communicative component indicated challenges in interacting with close social environments and the presence of psychological complexes. The socio-motivational aspect was characterized by an underdeveloped desire to communicate with peers and adults, low motivation for educational activities, and reduced willingness to engage in physical activity. Conclusions. Mental health in early childhood forms the foundation for the harmonious development of personality. For children with speech impairments, this domain requires special attention due to its close relationship with emotional state, social adaptation, and cognitive activity. The experimental data suggest that this group of children encounters difficulties in expressing emotions, needs, and thoughts, which leads to frustration, social withdrawal, heightened anxiety, lack of motivation to complete tasks, and avoidance of communication. Professional evaluation of the psycho-emotional state at an early stage of diagnosis can enable the timely identification of psychopathological signs. Studying mental health will allow pediatricians, speech therapists, psychologists, and educators to better understand the psycho-emotional needs of children and to implement effective methods for fostering their mental well-being.

психічне здоров’я; емоції; спілкування; мотивація; діти з порушеннями мовлення; алалія; диспраксія; дизартрія; коморбідні розлади

mental health; emotions; communication; motivation; children with speech impairments; alalia; dyspra­xia; dysarthria; comorbid disorders

1. Bourgeois A, Wendland J. Mental health disorder in preschool children: Do we have the best tools possible to detect it? Neuropsychiatrie de l’Enfance et de l’Adolescence. 2024;72(4):182-193. doi: 10.1016/j.neurenf.2024.04.005.
2. Izett E, Rooney R, Prescott SL, De Palma M, McDevitt M. Prevention of mental health difficulties for children aged 0–3 years: A review. Front Psychol. 2021;500361. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8579481/.
3. Kosenchuk O, Tarnavska N. Mental health in education for crisis-affected preschool children: Multilevel monitoring. Mental Health: Global Challenges Journal. 2024;7(1):95-117. doi: 10.56508/mhgcj.v7i1.235.
4. Davis E, Sawyer MG, Lo SK, Priest N, Wake M. Socioeconomic risk factors for mental health problems in 4–5-year-old children: Australian population study. Acad Pediatr. 2010;10:41-47. Avai–lable from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1876285909002733.
5. Nagpal TS, Goldfield GS, da Silva DF, Souza S, Burhunduli P, Liu RH, et al. The effects of intervening with physical activity in the early years (ages 3–5) on health-related quality of life: A secondary analysis of the Activity Begins in Childhood (ABC) trial. Quality of Life Research. 2021;30(1):221-227. Available from: https://link.springer.com/article/10.1007/s11136-020-02587-2.
6. Najman JM, Aird R, Bor W, O’Callaghan M, Williams GM, Shuttlewood GJ. The generational transmission of socioeconomic inequalities in child cognitive development and emotional health. Social Science & Medicine. 2024;58(6):1147-1158. doi: 10.1016/S0277-9536(03)00286-7.
7. Bielova O. Intellectual functionality of speech children of older preschool age with logopathology. Child’s Health. 2024;19(3):140-146. doi: 10.22141/2224-0551.19.3.2024.1692.
8. Carson V, Hunter S, Kuzik N, Wiebe SA, Spence JC, Friedman A, et al. Systematic review of physical activity and cognitive deve–lopment in early childhood. Journal of Science and Medicine in Sport. 2016;19(7):573-578. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1440244015001462.
9. Warner LA, Pottick KJ. Functional impairment among prescho–olers using mental health services. Children and Youth Services Review. 2006;28(5):473-486. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0190740905002537.
10. Aadland KN, Lervåg A, Andersen JR, Howard SJ, Ommundsen Y, Aadland E. Effects of a staff physical activity professional development intervention on preschoolers’ mental health and self-regulation: The active learning Norwegian Preschool(er)s (ACTNOW) cluster randomised controlled trial. Psychology of Sport and Exercise. 2024;75:102705. doi: 10.1016/j.psychsport.2024.102705.
11. Bielova O, Konopliasta S. Description of kinesthetic and kinetic motor praxis in older preschool children with logopathology. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2023;27(5):386-395. doi: 10.15561/26649837.2023.0505.
12. Pogrebnyak V. Social adaptation of children with speech di–s–orders in an inclusive preschool educational institution: PhD thesis. 016 Special Education. 2024:265. Available from: https://udu.edu.ua/images/data_file/viddil_aspirant/Doctor_filosofii/Pogrebnayk/Pohrebniak_dis.pdf (in Ukrainian).
13. Georgieff N. Intersubjectivité: une perspective développementale. Enfances & Psy. 2014;62(1):50-56. Available from: https://shs.cairn.info/article/EP_062_0050?tab=texte-integral.
14. Bielova O. Speech of six-year-old children with logopathology: Features and state of development. Psycholinguistics. 2023;34(1):50-84. Available from: https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/1329.
15. Hiscock H, Bayer JK, Lycett K, Ukoumunne OC, Shaw D, Gold L, et al. Preventing mental health problems in children: The Families in Mind population-based cluster randomised controlled trial. BMC Public Health. 2012;12(1):420. Available from: https://link.springer.com/article/10.1186/1471-2458-12-420.
16. Bielova O. Patterning types of aggressive behaviour of primary school children with speech disorders. Special Education. 2019;2(40):201-236. doi: 10.21277/se.v2i40.493.
17. Egger HL, Angold A. Common emotional and behavioral disorders in preschool children: Presentation, nosology, and epidemiology. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 2006;47(3–4):
18. 313-337. Available from: https://acamh.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1469-7610.2006.01618.x.
19. Bielova O. Neuromotor functionality of speech readiness for school in older preschool children with logopathology. Life Span and Disability. 2023;26(2):165-196.
20. Van Barreveld M, Scheper A, Vissers C, Duinmeije I, Hakvoort B. Socio-emotional functioning and quality of life in language disorders: A systematic review of development from childhood to adolescence. International Journal of Language & Communication Disorders. 2025;60(3):e70039. doi: 10.1111/1460-6984.70039.
21. Bielova OB. Motivational component of speech readiness for school of children of senior preschool age with speech pathology. Current Issues of the Humanities: Interuniversity Collection of Scientific Works of Young Scientists of the Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. 2022;57(1):236-243. Available from: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/57_2022/part_1/34.pdf.
22. Hobson H, Kalsi M, Cotton L, Forster M, Toseeb U. Suppor–ting the mental health of children with speech, language and communication needs: The views and experiences of parents. Autism & Developmental Language Impairments. 2022;7. doi: 10.1177/23969415221101137.
23. Xue L, Gong Y, Pill S, Han W. Communication disorders and mental health outcomes in children and adolescents: A sco–ping review. Healthcare. 2025;13:1807. doi: 10.3390/healthcare13151807.
24. Bielova OB. Current state of formation of emotional literacy of children of senior preschool age with speech pathology. Educational Discourse. 2023;1(40):93-112. Available from: https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/977.
25. Leitão S, St Clair MC, Botting N, Gibson J, Jackson E. They don’t realise how hard he has to try every day: The rewards and challenges of parenting a child with developmental language disorder. Int J Lang Commun Disord. 2025;60:e70003. doi: 10.1111/1460-6984.70003.
26. Griffiths S, Goh SKY, Boyes ME, Hill E, Viding E, Norbury C. Addressing inequity in mental health provision for children and adolescents with developmental language disorder. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. 2025;64(5):537-540. doi: 10.1016/j.jaac.2024.07.923.
27. Bielova OB. Diagnostics of motivational orientation of children of senior preschool age with speech pathology. Current Issues of the Humanities: Interuniversity Collection of Scientific Works of Young Scientists of the Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. 2022;51:419-423. doi: 10.24919/2308-4863/51-65 (in Ukrainian).