Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №5, 2025

Актуальність. Нейропсихологічний підхід до досліджуваної проблеми обумовлений впливом стресових факторів на мозкову діяльність людини, що провокує психосоматичні розлади. Ситуації невизначеності, такі як кризи чи конфлікти, створюють значний тиск, впливаючи на здоров’я людей. Дослідження сприяють розробці механізмів адаптації, підвищення стресостійкості, особливо для фахівців з високим рівнем відповідальності, таких як педагоги, медики й військові, що є важливим для зміцнення здоров’я суспільства. Мета: дослідити нейропсихологічні механізми психосоматичних порушень в умовах ситуації невизначеності щодо їхнього впливу на психічне й фізичне здоров’я людини, а також запропонувати методи профілактики й гармонізації психофізіологічного стану. Матеріали та методи. Теоретичні методи забезпечують глибокий аналіз наукової літератури та теоретико-методологічних підходів. Емпіричні методи (Гіссенський опитувальник соматичних скарг, Міннесотський багатопрофільний особистісний опитувальник (ММРІ-2) та опитувальник «PS-статус»), зокрема анкетування й експеримент, сприяють збору даних про нейропсихологічні показники психосоматичних порушень та інші аспекти психофізіологічного стану респондентів. Результати. Опитування підтвердило помірний ступінь депресії та схильність до психосоматичних розладів у респондентів залежно від вираженості й тривалості симптомів. Його результати допомагають не лише діагностувати розлади, але й розробити індивідуальні профілактичні стратегії, що важливо для фахівців, оскільки високий рівень відповідальності може призводити до хронічного стресу з його негативними наслідками. Чим ближче до кори великих півкуль локалізується ураження, тим більш вираженими стають емоційні, когнітивні й поведінкові зміни, зокрема соціальна дезадаптація, що підкреслює важливість діагностики та корекції для підтримки психічного здоров’я. Висновки. Результати дослідження демонструють гендерні особливості психосоматичного стану: чоловіки (r = 79,85 %) менш схильні до соматичних порушень і депресії завдяки вищій фізичній активності й гормональному фону, тоді як жінки (r = 57,78 %) проявляють більшу чутливість до тривожності та втоми через гормональні й соціальні фактори. У педагогів психосоматичний статус (72,96 %) свідчить про ризик емоційного виснаження через постійний контакт з учнями й високі вимоги щодо самоконтролю. Медики (r = 69,87 %) відчувають стрес через відповідальність за життя пацієнтів, що збільшує ризик емоційного й фізичного виснаження. У військових (63,59 %) екстремальні умови спричиняють тривожно-депресивні стани й соматичні скарги. Психосоматично здорові фахівці з високим рівнем відповідальності демонструють емоційну стійкість, фізичне благополуччя, психологічну рівновагу, соціальну компетентність і адаптивність щодо змін. Для підтримки їхнього балансу необхідні програми профілактики: психологічна допомога, фізична активність і тренінги зі стресостійкості. Збереження здоров’я таких фахівців критично важливе для забезпечення їхньої ефективності в умовах високої відповідальності.

Background. The neuropsychological approach to sol­ving the research problem under consideration is due to the fact that stress factors have an impact on human brain activities that provoke psychosomatic disorders. Situations of uncertainty, such as crises and conflicts, exert considerable pressure on those involved, affec­ting their health. The research findings contribute to working out mechanisms of adaptation as well as enhancing one’s ability to cope with stress, which is of particular importance for those having jobs with high responsibility including teachers, healthcare professio­nals, and the military. The above has an impact on promoting public health. The purpose of this article is to look into neuropsychological mechanisms of psychosomatic disorders under uncertainty, to determine their impact on one’s mental and physical health as well as to provide methods of preventive care and harmonization of the psychophysiological state of a person. Materials and methods. Theoretical methods have been instrumental in carrying out the robust analysis of scientific literature and relevant theoretical and methodological approaches. Empirical methods (the Giessen Physical Complaints Inventory, the Minnesota Multiphasic Personality Inventory, the PS-status questionnaire), particularly the survey and experiment, contributes in gathering data on neuropsychological indicators of psychosomatic disorders and other aspects of psychophysiological state of respondents. Results. The survey confirmed a moderate depression and a tendency to psychosomatic disorders, depending on the severity and duration of symptoms. Its results help not only to diagnose disorders, but also to develop individual preventive strategies, which is important for specialists, since a high level of responsibility can lead to chronic stress and negative consequences. The closer the lesion to the cerebral cortex, the more pronounced the emotional, cognitive and behavioral changes, including social maladjustment, which emphasizes the importance of diagnosis and correction for maintaining mental health. Conclusions. The research findings reveal gender-related distinctions of psychosomatic state of individuals: male subjects (r = 79.85 %) are less prone to physical impairment and depressive syndrome due to the higher extent of physical activity and respective endocrine profile, whereas females (r = 57.78 %) tend to be more anxious and exhausted due to hormonal and social factors. The psychosomatic state of tea­chers (72.96 %) shows their probable burnout induced by continuous dealing with pupils as well as high levels of self-control. Healthcare professionals (r = 69.87 %) suffer from stress caused by the awareness of responsibility for patients’ lives. It increases the risk of their emotional and physical burnout. The military respondents (63.59 %) who live under stress conditions have anxiety and depression, and somatic complaints. Mentally sound experts who are sensible of their responsibility demonstrate emotional resilience, physical well-being, psychological balance, social competence, and adaptability to change. Preventive care arrangements are needed for maintaining their balance: psychological counselling, physical activity, and stress resistance trainings. Health maintenance of such experts is crucial for their efficiency under high responsibility conditions.

нейропсихологія; психосоматичні порушення; ситуація невизначеності; емоційний стрес; адаптація; психофізіологія; профілактика; ментальне здоров’я; стресостійкість

neuropsychology; psychosomatic disorders; situation of uncertainty; emotional stress; adaptation; psychophysiology; preventive care; mental health; ability to cope with stress

1. Князев В.М., Мілютина К.Л., Дубашидзе Н., Рубель Н. Робоча книга корекційного психолога. УАНП, Київський інститут раціонально-інтуїтивної психотерапії «Я». Київ: Центр психології та розвитку «Київський дворик», 2019. 308 с.
2. Кокун O.M., Візнюк I., Долинний С., Ордатій Н., Пайкуш M., Карімулін Р. Діагностика посттравматичного синдрому: функціонально-вегетативний аналіз сенсорних систем. Original Researches. Emergency Medicine (Ukraine). 2024;20(3):193-202.
3. Кокун O.M., Візнюк I.М., Пайкуш M.А., Долинний С.С., Ордатій А.В., Карімулін Р.Ф. Ментальне здоровя волонтерів: генезис психосоматичних порушень в умовах ПТСР. Emergency Medicine (Ukraine), 2024;20(8):56-64.
4. Максименко С.Д., Шевченко Н.Ф. Психологічна допомога тяжким соматично хворим: навч. посібник. Київ; Ніжин, 2007. 115 с.
5. Основи загальної і медичної психології / За ред. І.С. Вітренка, О.С. Чабана. Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. 344 с.
6. Tsekhmister Ya, Viznіuk І, Humeniuk V, Polishchuk А, Dolynnyi S. Formation of professional skills of future physicians in the process of professional training. Eduweb. 2022 Apr-Jun;16(2):180-193. doi: 10.46502/issn.1856-7576/2022.16.02.13. 
7. Vizniuk I, Bilan L, Tsokur O, Rozheliuk I, Podkovyroff N, Symonenko T. Psychosomatic health as a factor of human social adaptation in the postmodern society. Postmodern Openings. 2021;12(1):54-73. doi: 10.18662/po/12.1/245. 
8. Vizniuk I, Teslenko V, Martyniuk I, et al. Posttraumatic growth in the context of forming a positive experience of volunteers in the information environment. International Journal of Computer Science and Network Security. 2022 Jun;22(6):562-670. doi: 10.22937/ IJCSNS.2022.22.6.70. 
9. Візнюк I.M., Долинний С.С., Сорочан М.П., Марцев O.M. Позитивний досвід посттравматичного зростання в організації волонтерської діяльності. Соціальна робота і соціальна освіта. 2023;2(11);5-14. https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(11).2023.291676.
10. Візнюк I.M., Долинний С.С., Волохата K.M., Ромащук O.I. Психокорекційна програма підвищення рівня посттравматичного зростання у волонтерів в умовах воєнного часу. Вісник науки та освіти. 2024;(19):750-759.
11. Viznyuk I, Rokosovyk N, Vytrykhovska O, Paslawska A, Bielikova O, Radziievska I. Information support of the educational process in the development of leadership potential of modern university in the conditions of distance learning. International Journal of Computer Science and Network Security. 2022;22(4):209-216. doi: 10.22937/ IJCSNS.2022.22.4.26. 
12. Viznіuk I, Dolynnyi S, Rabetska N, Ladychenko T, Zagrebelna N. Forming communicative competence in future specialists of the socio-economic sphere. Amazonia Investiga. 2023;12(67):19-29. doi: 10.34069/AI/2023.67.07.2. 
13. Viznіuk I, Dzekan O, Dolynnyi S, Fomin O, Fomina N, Ordatii N. Ukrainian experience of the pedagogical training of medical specialists in the context of European integration proces–ses. Revista Eduweb. 2022;16(4):65-77. doi: 10.46502/issn.1856-7576/2022.16.04.6. 
14. Viznіuk I, Puhach S, Mishchuk S. Professional Sustainability of Personality: Analysis of Volunteering Activity in Modern Conditions. Проблеми сучасної психології. 2023;61:164-185. doi: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2023-61.