Журнал "Гастроэнтерология" Том 59, №2, 2025

На сьогодні в клінічній гастроентерології застосовується низка високоточних методів функціональної діагностики стравоходу та шлунка, серед яких особливе місце посідає високороздільна манометрія (HR-манометрія). Цей інноваційний метод дозволяє детально оцінити функціональний стан стравоходу, зокрема координацію м’язових скорочень під час акту ковтання та ефективність роботи нижнього стравохідного сфінктера (НСС). HR-манометрія зарекомендувала себе як надзвичайно ефективний метод для виявлення моторних порушень, таких як ахалазія, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), дифузний езофагоспазм, а також інші функціональні розлади, що можуть спричиняти дисфагію чи порушення транспорту харчової маси. Однією з ключових переваг методу є використання високощільних катетерів, обладнаних численними тисковими сенсорами, розташованими на відстані приблизно 1 см один від одного. Завдяки цьому створюються детальні топографічні карти тиску в стравоході, які в реальному часі відображають характер скорочень м’язів і перистальтичну активність. Така висока просторово-часова роздільна здатність дозволяє виявляти мінімальні порушення моторики, які залишалися поза діагностичними можливостями традиційних методик. Значущим досягненням HR-манометрії є удосконалення діагностики ахалазії, зокрема її диференціація на три підтипи. Така класифікація має безпосереднє клінічне значення, оскільки дозволяє персоналізувати лікування відповідно до підтипу порушення. У разі ГЕРХ HR-манометрія дає змогу точно оцінити функцію НСС і діафрагми, що важливо для виявлення слабкості антирефлюксного бар’єра. Крім того, метод дозволяє діагностувати супутні порушення перистальтики, які знижують здатність стравоходу ефективно очищатися від рефлюксату, що, у свою чергу, поглиблює клінічні прояви захворювання. Отже, HR-манометрія посідає центральне місце серед сучасних діагностичних методів у гастроентерології, забезпечуючи високу точність виявлення моторних порушень стравоходу, а також сприяє оптимізації лікувальних стратегій. Це, у свою чергу, позитивно впливає на якість життя пацієнтів, дозволяючи лікарю приймати обґрунтовані клінічні рішення на основі об’єктивної функціональної оцінки стравоходу.

At present, clinical gastroenterology utilizes a number of high-precision methods for functional diagnosis of the esophagus and stomach, among which high-resolution manometry (HRM) holds a prominent place. This innovative technique enables a detailed assessment of esophageal function, particularly the coordination of muscular contractions during swallowing and the effectiveness of the lower esophageal sphincter. HRM has established itself as an exceptionally effective method for detecting motor disorders such as achalasia, gastroesophageal reflux disease, diffuse esopha­geal spasm, as well as other functional abnormalities that may cause dysphagia or impair bolus transit. One of the key advantages of this technique is the use of high-density catheters equipped with numerous pressure sensors spaced approximately 1 cm apart. This allows for the creation of detailed topographic maps of pressure in the esophagus, which display real-time muscle contractions and peristaltic activity. The high spatial and temporal resolution of HRM makes it possible to identify even minimal motor abnormalities that previously remained undetected when using conventional diagnostic methods. A significant advancement offered by HRM is the improved diagnosis of achalasia, particularly through its differentiation into three relevant subtypes. This classification has direct clinical implications, as it enables the personalization of treatment strategies based on the specific subtype of disorder. In the context of gastroesophageal reflux disease, HRM allows for precise assessment of the lower esophageal sphincter function and diaphragmatic contribution, which is crucial for detecting weakness of the antireflux barrier. Additionally, the method facilitates the identification of coexisting peristaltic disorders, which may reduce esophageal ability to clear from refluxate effectively, thereby aggravating the clinical presentation of the disease. In summary, high-resolution manometry plays a central role among modern diagnostic tools in gastroenterology, offering high accuracy in identifying esophageal motor dysfunctions and contributing to the optimization of therapeutic strategies. Ultimately, this leads to improved patient outcomes and quality of life, enabling clinicians to make informed decisions based on objective functional assessments of the esophagus.

високороздільна манометрія (HR-манометрія); захворювання шлунково-кишкового тракту

high-resolution manometry; diseases of the gastrointestinal tract

1. Pannala R, Krishnan K, Watson RR, et al. Devices for esopha–geal function testing. VideoGIE. 2021;7(1):1-20. doi: 10.1016/j.vgie.2021.08.012. 
2. Gyawali CP, Penagini R. Clinical usefulness of esophageal high resolution manometry and adjunctive tests: An update. Dig Liver Dis. 2021;53(11):1373-1380. doi: 10.1016/j.dld.2021.04.007. 
3. Krause AJ, Carlson DA. Dysphagia: Novel and Emerging Diagnostic Modalities. Gastroenterol Clin North Am. 2021;50(4):769-790. doi: 10.1016/j.gtc.2021.07.003. 
4. Vaezi MF, Pandolfino JE, Yadlapati RH, et al. ACG Clinical Guidelines: Diagnosis and Management of Achalasia. Am J Gastroenterol. 2020;115(9):1393-1411. doi: 10.14309/ajg.0000000000000731. 
5. Bredenoord AJ, Babaei A, Carlson D, et al. Esophagogastric junction outflow obstruction. Neurogastroenterol Motil. 2021;33(9):e14193. doi: 10.1111/nmo.14193. 
6. Goudie E, Kou W, Pandolfino JE, et al. Four-Dimensional Impedance Manometry in Esophageal Motility Disorders. Am J Gastroenterol. 2025;120(5):1019-1026. doi: 10.14309/ajg.0000000000003151. 
7. Duy L, Clayton S, Morimoto N, et al. Beyond visualizing the bird beak: esophagram, timed barium esophagram and manometry in achalasia and its 3 subtypes. Abdom Radiol (NY). 2024. doi: 10.1007/s00261-024-04554-8. 
8. Ikebuchi Y, Sato H, Ikeda H, et al. Clinical characteristics of absent contractility and ineffective esophageal motility: a multicenter study in Japan. J Gastroenterol Hepatol. 2023;38(11):1926-1933. doi: 10.1111/jgh.16268. 
9. Savarino E, Bhatia S, Roman S, et al. Achalasia. Nat Rev Dis Primers. 2022;8(1):28. doi: 10.1038/s41572-022-00356-8. 
10. Yadlapati R, Kahrilas PJ, Fox MR, et al. Esophageal motility disorders on high-resolution manometry: Chicago classification version 4.0©. Neurogastroenterology and motility. 2021;33(1):e14058. https://doi.org/10.1111/nmo.14058. 
11. Rohof WOA, Bredenoord AJ. Chicago Classification of Esopha–geal Motility Disorders: Lessons Learned. Curr Gastroenterol Rep. 2017;19(8):37. doi: 10.1007/s11894-017-0576-7. 
12. Low EXS, Wang YP, Ye YC, et al. Comparison between Chicago Classification Versions 3.0 and 4.0 and Their Impact on Manometric Diagnoses in Esophageal High-Resolution Manometry Cases. Diagnostics (Basel). 2024;14(3):263. doi: 10.3390/diagnostics14030263. 
13. Jung KW. [Chicago Classification ver. 4.0: Diagnosis of Achalasia and Esophagogastric Junction Outflow Obstruction]. Korean J Gastroenterol. 2022;79(2):61-65. Korean. doi: 10.4166/kjg.2022.017. 
14. Horton A, Jawitz N, Patel A. The Clinical Utility of Provocative Maneuvers at Esophageal High-resolution Manometry (HRM). J Clin Gastroenterol. 2021;55(2):95-102. doi: 10.1097/MCG.0000000000001466. 
15. Lee TH. [Chicago Classification ver. 4.0: An Overview of Esophageal Motility Disorders on High-resolution Manometry]. Korean J Gastroenterol. 2022;79(2):55-60. doi: 10.4166/kjg.2022.015. 
16. Fox MR, Sweis R, Yadlapati R, et al. Chicago classification version 4.0© technical review: Update on standard high-resolution manometry protocol for the assessment of esophageal motility. Neurogastroenterol Motil. 2021;33(4):14120. doi: 10.1111/nmo.14120. 
17. Sallette M, Lenz J, Mion F, Roman S. From Chicago classification v3.0 to v4.0: Diagnostic changes and clinical implications. Neurogastroenterol Motil. 2023;35(1):e14467. doi: 10.1111/nmo.14467. 
18. Takahashi K, Sato H, Shimamura Y, et al. Novel scale for evaluating the therapeutic efficacy of per-oral endoscopic myotomy in achalasia. J Gastroenterol. 2024;59(8):658-667. doi: 10.1007/s00535-024-02119-6. 
19. Rogers BD, Gyawali CP. Enhancing High-Resolution Esopha–geal Manometry: Use of Ancillary Techniques and Maneuvers. Gastroenterol Clin North Am. 2020;49(3):411-426. doi: 10.1016/​j.gtc.2020.04.001. 
20. Basnayake C, Jandee S, Geeraerts A, et al. Evaluating the impact of position, volume, and consistency on high-resolution esophageal manometry outcomes. Neurogastroenterol Motil. 2023;35(7):e14593. doi: 10.1111/nmo.14593. 
21. Stadnicki A, Kurek J, Klimacka-Nawrot E, Stadnicka A, Rerych K. Identification of Sliding Hiatus Hernia by High-Resolution Manometry and Upper Gastrointestinal Endoscopy in Patients with Gastro-Oesophageal Reflux Disease. J Clin Med. 2022;11:6906. https://doi.org/10.3390/jcm11236906. 
22. Yang W, Huang Y, He L, et al. Utilizing Esophageal Motility Tests in Diagnosing and Evaluating Gastroesophageal Reflux Disease. Diagnostics (Basel). 2024;14(14):1467. doi: 10.3390/diagnostics14141467. 
23. Yadlapati R, Pandolfino JE. High-resolution manometry from the surgical point of view: Response to letter to the editor. Neurogastroenterol Motil. 2021;33(6):e14142. doi: 10.1111/nmo.14142. 
24. Layne SJ, Lorsch ZS, Patel A. Novel Diagnostic Techniques in the Evaluation of Gastroesophageal Reflux Disease (GERD). Dig Dis Sci. 2023;68(6):2226-2236. doi: 10.1007/s10620-023-07901-9. 
25. Zhuang QJ, Tan ND, Zhang MY, et al. Ineffective esophageal motility in Chicago Classification version 4.0 better predicts abnormal acid exposure. Esophagus. 2022;19(1):197-203. doi: 10.1007/s10388-021-00867-5. 
26. Pesce M, Pagliaro M, Sarnelli G, Sweis R. Modern Achalasia: Diagnosis, Classification, and Treatment. J Neurogastroenterol Motil. 2023;29(4):419-427. doi: 10.5056/jnm23125. 
27. Tolone S, Savarino E, Zaninotto G, et al. High-resolution manometry is superior to endoscopy and radiology in assessing and grading sliding hiatal hernia: A comparison with surgical in vivo evalua–tion. United European Gastroenterology Journal. 2018;6(7):981-989. https://doi.org/10.1177/2050640618769160. 
28. Santana AV, Herbella FAM, Domene, CE et al. High-resolution 3-dimensional tomography may be a useful tool for understanding the anatomy of hiatal hernias and surgical planning of patients eligible for laparoscopic or robotic antireflux surgery. Surg Endosc. 2023. https://doi.org/10.1007/s00464-023-10599-5 
29. Tolone S, Savarino E, de Bortoli N, et al. Esophagogastric junction morphology assessment by high resolution manometry in obese patients candidate to bariatric surgery. Int J Surg. 2016;28(1):109-13. doi: 10.1016/j.ijsu.2015.12.047. 
30. Rengarajan A, Gyawali CP. High-resolution Manometry can Characterize Esophagogastric Junction Morphology and Predict Esopha–geal Reflux Burden. J Clin Gastroenterol. 2020;54(1):22-27. doi: 10.1097/MCG.0000000000001205. 
31. Fox M, Bredenoord AJ. High-resolution manometry: mo–ving from research into clinical practice. Gut. 2008;57(3):405-423. DOI: 10.1136/gut.2007.126128.
32. Quader F, Rogers B, Sievers T, et al. Contraction Reserve With Ineffective Esophageal Motility on Esophageal High-Resolution Manometry is Associated With Lower Acid Exposure Times Compared With Absent Contraction Reserve. Am J Gastroenterol. 2020;115(12):1981-1988. doi: 10.14309/ajg.0000000000000811. 
33. Pandolfino JE, Gawron AJ. High-resolution manometry: indications and clinical applications. Gastroenterol Clin North Am. 2013;42(1):27-37. DOI: 10.1016/j.gtc.2012.11.