Архив офтальмологии Украины Том 13, №1, 2025

Актуальність. Досліджувалося значення особливостей виконання операції факоемульсифікації катаракти (ФЕК) при різних вихідних станах пацієнтів та їх очей. До порушення нормальної морфології очного яблука призводить сполучення короткої передньо-задньої осі та набухлого у процесі катарактогенезу або травматичного впливу товстого кришталика. У випадку синдрому мілкої передньої камери (СМПК) виникають певні складнощі при виконанні ФЕК, що пов’язані з обмеженим простором, а також дією фізичних факторів. Мета: проаналізувати кількість і характер ускладнень та дослідити можливість їх зменшення для оптимізації процедури ФЕК на очах із СМПК. Матеріали та методи. Досліджено стан 130 хворих на катаракту із СМПК (65,5 ± 10,6 року), що були розподілені на 2 групи: група 1 (62 ока, 62 пацієнти): запропонована комбінована операція — задня мікровітректомія та ФЕК (КОЗМВЕФЕК) (патент № 80762); група 2 (68 очей, 68 пацієнтів): виконано операцію ФЕК загальноприйнятим методом. Обстеження до та після операції: візус, поле зору, ВОТ, біомікроскопія, сонографія, ендотеліальна мікроскопія, оптична когерентна томографія (ОКТ), статистичні методи. Параметри налаштування факомашини, що використовувалися, в обох групах були однакові. Результати. Ефективність КОЗМВЕФЭК і стандартної ФЕК не відрізнялася суттєво. При КОЗМВЕФЕК забезпечена можливість виконувати маніпуляції в більш глибокій ПК, що сприяло зменшенню інтраопераційних ускладнень у 3,5 раза порівняно зі стандартною методикою ФЕК (Р < 0,05). Показники стану ендотеліальних клітин (ЕК) у групі 1 відрізнялися від відповідних даних групи 2 (Р < 0,05), а втрата ЕК, в середньому 9,65 % (Р < 0,05), була вдвічі меншою (Р < 0,05), що свідчило про меншу травматизацію. У післяопераційному періоді в групі 1 кількість ускладнень була у 1,2 раза меншою, ніж у групі 2 (Р < 0,05). Висновки. 1. При ФЕК на очах із СМПК спостерігались інтраопераційні ускладнення (11,8 %) — захват райдужки факоголкою, гіфема, розрив краю капсулорексиса, що призводило до ускладнень у післяопераційному періоді в 29,4 % випадків, а також зниження щільності ЕК рогівки (Р < 0,05), полімегатизму та поліморфізму, зменшення гексагональності. 2. Застосування операції КОЗМВЕФЕК при СМПК сприяло зменшенню інтраопераційних ускладнень у 3,5 раза — до 3,3 % (Р < 0,05) і в післяопераційному періоді — в 1,2 раза (Р < 0,05). Морфометричні показники ЕК рогівки несуттєво відрізнялися від доопераційних (Р > 0,05), крім зменшення показника гексагональності, збільшення товщини рогівки було в 2,5 раза меншим, ніж у контролі (Р < 0,05).

Background. The features of performing phacoemulsification (FEC) at different initial conditions of patients and their eyes were investigated. The combination of a short anterior-posterior axis and a thick lens swollen during cataractogenesis or traumatic impact leads to a violation of the normal morphology of the eyeball. In case of shallow anterior chamber syndrome (SACS), there are certain difficulties in performing FEC, which are associated with limited space, and also with the effect of physical factors. The purpose was to analyze the number and nature of complications and to investigate the possibility of reducing them in order to optimize the FEC procedure in eyes with SACS. Materials and methods. We have examined 130 cataract patients with SACS aged 65.5 ± 10.6 years who were divided into 2 groups: group 1 (62 eyes, 62 people) with proposed combined operation of posterior microvitrectomy and FEC (COPMVEFEC) (Patent No. 80762); group 2 (68 eyes, 68 people) underwent FEC by the generally accepted method. Examinations before and after surgery included visual acuity, visual field, intraocular pressure, biomicroscopy, sonography, endothelial microscopy, optical coherence tomography, statistical methods. The settings of the phaco machine used in both groups were the same. Results. Effectiveness of the COPMVEFEC and standard FEC does not differ significantly. With the COPMVEFEC, the opportunity to perform manipulations in a deeper anterior chamber contributed to a 3.5-fold reduction in intraoperative complications compared to the standard FEC method (P < 0.05). The indicators of the state of endothelial cells (EC) in group 1 differed from the corresponding data of group 2 (Р < 0.05), and the loss of EC, on average 9.65 % (Р < 0.05), was 2 times less (P < 0.05), which indicated less traumatization. In the postoperative period, the number of complications in group 1 is 1.2 times less than in group 2 (P < 0.05). Conclusions. The following intraoperative complications (11.8 %) were observed during FEC in eyes with SACS: capture of the iris with a phaco needle, hyphema, tear of the capsulorhexis edge, which led to complications in the postoperative period in 29.4 % of cases, as well as a decrease in corneal EC density (Р < 0.05), polymegethism and polymorphism, reduction of hexagonality. The use of the COPMVEFEC in SACS contributed to the reduction of intraoperative complications by 3.5 times, to 3.3 % (Р < 0.05), and in the postoperative period, by 1.2 times (Р < 0.05). The morphometric parameters of EC of the cornea did not differ significantly from the preoperative ones (Р > 0.05), except for a decrease in the hexagonality index, an increase in corneal thickness was 2.5 times less than in controls (Р < 0.05).

катаракта; факоемульсифікація; синдром мілкої передньої камери; ендотеліальні клітини рогівки; ускладнення ФЕК

cataract; phacoemulsification; shallow anterior chamber syndrome; corneal endothelial cells; phacoemulsification complications

1. Ciorba A.L., Teusdea A., Roiu G., Cavalu D.S. Particularities of Cataract Surgery in Elderly Patients: Corneal Structure and Endothelial Morphological Changes after Phacoemulsification. Geriatrics. 2024;9:77. doi.org/10.3390/geriatrics 9030077. 
2. Pathak-Ray V., Choudhari N. Phaco-endocycloplasty versus Phacotrabeculectomy in Primary Angle-Closure Glaucoma: A Prospective Randomized Study. Ophthalmology Glaucoma. 2020;3(6):434. doi.org/10.1016/j.ogla.2020.06.006. 
3. Katz G., El Zhalka F., Veksler R., Ayalon A., Moisseiev E. The role of anterior chamber depth on post-operative refractive error after phacovitrectomy. Clin Ophthalmol. 2021;15:2111. doi.org/10.2147/OPTH.S309302. 
4. Yan H., Li J., Wang C. et al. The predictive value of anterior segment optical coherence tomography for postoperative corneal edema in cataract patients. Int Ophthalmol. 2024;44:350. doi.org/10.1007/s10792-024-03255-x. 
5. Liang Z., Li H., Hou X. et al. Prospective study on the role of preoperative mannitol in capsulorhexis and reducing intraoperative complications in primary angle-closure disease surgery. Journal of International Medical Research. 2025;53(1). doi: 10.1177/03000605241310106. 
6. Буратто Л. Хирургия катаракты. Переход от экстракапсулярной экстракции катаракты к факоэмульсификации. Fabiano Editore. 1999. 472 с. 
7. Сергиенко Н.М., Косуба С.И. Механическая факофрагментация катаракты. Офтальмол. журнал. 2008. № 2. С. 71-74. 
8. Ho J.W., Afshari N.A. Advances in cataract surgery: Preserving the corneal endothelium. Curr. Opin. Ophthalmol. 2015;26(1):22-7. doi: 10.1097/ICU.0000000000000121. 
9. Луценко Н.С., Завгородняя Н.Г., Исакова О.А. Сравни–тельный анализ морфометрических характеристик эндотелия роговицы при хирургическом лечении катаракты в возрастном аспекте. Офтальмология. Вост. Европа. 2013. № 2 (17). С. 8-14. 
10. Лаврик Н.С., Гуржий Ю.М., Шулежко І.А. Дослідження ендотелію рогової оболонки у хворих з синдромом мілкої передньої камери при факоемульсифікації катаракти. Архів офтальмології України. 2023. Том 11. № 3. С. 21-25. doi: dx.doi.org/10.22141/2309-8147.11.3.2023.338. 
11. Wilczynski М., Supady Е., Loba Р., Synder А., Palenga-Pydyn D., Omulecki W. Comparison of early corneal endothelial cell loss after coaxial phacoemulsification through 1.8 mm microincision and bimanual phacoemulsification through 1.7 mm microincision. J. Cataract. Refract. Surg. 2009;35:1570-1574. doi: 10.1016/j.jcrs.2009.04.037. 
12. Roibeard O'hEineachain. Shallow anterior chamber. Еvro–times. 2011;16(6):14. 
13. Николашин С.И., Мачехин В.А. Способ хирургического лечения факогенной глаукомы с мелкой передней камерой глаза: патент RU 2293544, 2012. 
14. Риков С.О., Лаврик Н.С., Шулежко І.А., Гуржий Ю.М. Спосіб хірургічного лікування катаракти: патент на кор. модель № 80762, зареєстровано 10.06.2013.
15. Веселовская З.Ф. Катаракта. Киев: Книга плюс, 2002. 208 с. 
16. El Ibiary H., Badran T., Fawzy H. et al. Endothelial cell loss after phacoemulsification according to different anterior chamber depths in hard cataract. Med J Cairo Univ. 2022;90(3):573-582. doi: 10.1155/2015/210716. 
17. Uyar E. The association between postoperative corneal edema and phacoemulsification level. Exp. Biomed. Res. 2022;5(1):106-115. doi.org/10.30714/j-ebr.2022173855.