Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №2, 2025

Вернуться к номеру

Вплив воєнних дій на території України на стан психічного здоров’я та тиреоїдної системи в підлітків із цукровим діабетом 1-го типу

Вплив воєнних дій на території України на стан психічного здоров’я та тиреоїдної системи в підлітків із цукровим діабетом 1-го типу

Авторы: Турчина С.І., Матковська Т.М., Мітельов Д.А., Нікітіна Л.Д., Волкова Ю.В.
Державна установа «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Особливу увагу лікарів і науковців привертають порушення функції ендокринної системи в дітей і підлітків, які потерпають від воєнних дій на території України. Встановлено, що впродовж воєнного періоду серед дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет 1-го типу (ЦД1), вірогідно зросла кількість випадків тиреоїдної патології та спостерігається погіршення психічного здоров’я. Актуальним залишається питання про взаємозв’язок між порушенням психічного здоров’я та станом тиреоїдної системи у хворих на ЦД1, які проживають в несприятливих умовах сьогодення. Мета дослідження: оцінити стан гіпофізарно-тиреоїдної системи в підлітків із ЦД1 з урахуванням наявності ознак порушень психічного здоров’я в умовах сучасної воєнної ситуації. Матеріали та методи. Обстежено пацієнтів віком 10–18 років із ЦД1, які перебували на обстеженні й лікуванні в клініці ДУ «ІОЗДП НАМН» у період після початку повномасштабної війни в Україні (із жовтня 2022 року і до цього часу). Клініко-анамнестичне й лабораторно-інструментальне обстеження проводили відповідно до стандарту медичної допомоги «Цукровий діабет у дітей» і протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «дитяча ендокринологія». У сироватці крові імуноферментним методом визначали рівні тиреотропного гормону (ТТГ), вільних фракцій тироксину (fT4) і трийодтироніну (fT3), обчислювали співвідношення ТТГ/fТ4. Визначали рівень антитіл до тиреопероксидази. Усім пацієнтам проводили ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Результати обстежень внесено до електронного банку даних, їх статистичну обробку проведено з використанням програм SPSS Statistics 17.0 і Microsoft Excel 2007. Критичний рівень значущості для перевірки статистичних гіпотез становив 0,05. Результати. На підставі оцінки психічного стану підлітків із ЦД1 сформовано три групи: 1-ша група — пацієнти з нормальним психічним станом (22,2 %); 2-га група — пацієнти з непатологічними реакціями на стрес (48,6 %); 3-тя група — пацієнти з різними психічними розладами (29,2 %). Тиреоїдна патологія виявлена в 49,9 % обстежених. Зокрема, автоімунний тиреоїдит (АІТ) — у 21,4 %, дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ) — у 16,1 %, кісти — у 8,9 %, вузли щитоподібної залози — в 1,8%. У підлітків 1-ї групи переважав ДНЗ (29,1 %), тоді як АІТ траплявся вірогідно рідше (12,7 %, p < 0,05). У 2-й групі ДНЗ (26,6 %) і АІТ (23,4 %, p > 0,05) мали подібну частоту. У 3-й групі частота АІТ (31,3 %) була вірогідно вищою, ніж у 1-й (12,7 %, p1 < 0,05) і 2-й (23,4 %, p2 < 0,05) групах. Серед підлітків 3-ї групи тиреоїдну недостатність різного ступеня тяжкості діагностовано вірогідно частіше (52,4 %) порівняно з 1-ю (24,1 %, p1 < 0,05) і 2-ю (31,3 %, p2 < 0,05) групами. Висновки. Встановлено вірогідний зв’язок між станом тиреоїдної системи і психічним здоров’ям у підлітків із ЦД1, які мешкають в умовах війни. Комплексна реабілітація таких пацієнтів має включати лікування і профілактику тиреопатій з використанням препаратів калію йодиду і L-тироксину (Йодомарин® 100/200, L-тироксин Берлін Хемі®), а також нейрореабілітаційні заходи.

Background. Particular attention of physicians and researchers is drawn to endocrine system dysfunctions in children and adolescents affected by the ongoing war in Ukraine. It has been found that during the war period, the number of thyroid disorders among children and adolescents with type 1 diabetes (DM1) has significantly increased, accompanied by a deterioration in their mental health. The issue of the relationship between mental health disorders and the state of the thyroid system in DM1 patients living under today’s adverse conditions remains highly relevant. Objective: to assess the status of the hypothalamic-pituitary-thyroid axis in adolescents with DM1 considering the presence of mental health disorders in the context of ongoing warfare in Ukraine. ­Materials and methods. The study included patients aged 10–18 years with DM1 who underwent clinical evaluation and treatment at the clinic of the State Institution “Institute for Children and Adolescents Health Care of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” between October 2022 and the present time. Clinical-anamnestic, and laboratory-instrumental examinations were conducted in accordance with the national standard of care for children with diabetes and the pediatric endocrinology guidelines. Serum levels of thyroid-stimulating hormone (TSH), free thyroxine (fT4), and free triiodothyronine were measured using enzyme-linked immunosorbent assay, and the TSH/fT4 ratio was calculated. Anti-thyroid peroxidase antibodies were assessed. All participants underwent thyroid ultrasound. Data were compiled into an electronic database and analyzed statistically using SPSS Statistics 17.0 and Microsoft Excel 2007. The critical significance level was set at 0.05. Results. Based on the evaluation of mental health status of adolescents with DM1, they were divided into three groups: group 1 — normal mental health (22.2 %); group 2 — non-pathological stress reactions (48.6 %); group 3 — various mental disorders (29.2 %). Thyroid disorders were diagnosed in 49.9 % of patients: autoimmune thyroiditis (AIT) in 21.4 %, diffuse non-to­xic goiter (DNG) in 16.1 %, thyroid cysts in 8.9 %, and thyroid nodules in 1.8 %. In group 1, DNG prevailed (29.1 %), while the AIT incidence was significantly lower (12.7 %, p < 0.05). In group 2, the frequency of DNG (26.6 %) and AIT (23.4 %, p > 0.05) was comparable. In group 3, AIT was significantly more prevalent (31.3 %) than in groups 1 (12.7 %, p1 < 0.05) and 2 (23.4 %, p2 < 0.05). Thyroid insufficiency of varying degrees was more frequently diagnosed in group 3 (52.4 %) compared to groups 1 (24.1 %, p1 < 0.05) and 2 (31.3 %, p2 < 0.05). Conclusions. A significant correlation was found between thyroid dysfunction and mental health disturbances in adolescents with DM1 living under wartime stress. Comprehensive rehabilitation for such patients should include both treatment and prevention of thyroid disorders using potassium iodide and levothyroxine preparations (Jodomarin® 100/200, L-thyroxin Berlin-Chemie®), along with neurorehabilitation interventions.


Ключевые слова

цукровий діабет 1-го типу; психічне здоров’я; тиреоїдна патологія; підлітки; війна в ­Україні

type 1 diabetes; mental health; thyroid pathology; adolescents; war in Ukraine

Вступ

В умовах гуманітарної кризи, викликаної війною, особливо актуальним є дослідження впливу стресу на функцію щитоподібної залози в різних вікових групах населення. Порушення в роботі ендокринної системи мають не лише медичні, але й соціально-економічні наслідки, знижуючи якість життя, ускладнюючи адаптацію та погіршуючи прогноз перебігу хронічних хвороб [1].
Стрес — це складна біопсихосоціальна реакція організму на зовнішні або внутрішні загрози, яка має значний вплив на гомеостаз і функціонування різних фізіологічних систем, зокрема ендокринної. Центральну роль у стресовій відповіді відіграють гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова (ГГН) і гіпоталамо-гіпофізарно-щитоподібна (ГГЩ) осі, які взаємодіють між собою через нейроендокринні механізми [2, 3]. Гострий або хронічний стрес, особливо в умовах воєнних дій, може призводити до дизрегуляції цих осей, що, у свою чергу, спричиняє розвиток тиреоїдної дисфункції, метаболічних порушень, автоімунних захворювань і змін у гормональній регуляції [4, 5].
Вісь ГГН активується у відповідь на стрес, стимулюючи вивільнення кортикотропін-рилізинг-гормону, адренокортикотропного гормону і, як наслідок, кортизолу. Кортизол чинить гальмівну дію на гіпоталамус і гіпофіз, а також може знижувати чутливість тканин до тиреоїдних гормонів, пригнічувати секрецію тиреотропного гормону (ТТГ) і дейодиназу 1-го типу, що відповідає за перетворення тироксину (T4) у трийодтиронін (T3) [2, 3]. Гострий стрес призводить до тимчасового пригнічення ТТГ і зниження рівня T3, що є проявом синдрому еутиреоїдної патології. При хронічному стресі можливий розвиток стійких порушень: зниження рівня ТТГ, Т3, підвищення зворотного Т3, що відображає адаптаційні метаболічні зміни [4, 5].
Хронічний стрес також є потенційним тригером автоімунних тиреопатій, включно з автоімунним тиреоїдитом (АІТ) і хворобою Грейвса. Дослідження демонструють підвищені рівні ТТГ, антитіл до тиреопероксидази (ТПО) та тиреоглобуліну (ТГ) у пацієнтів з психоемоційним навантаженням [1, 6]. В осіб з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) спостерігається підвищений ризик розвитку тиреоїдної дисфункції [7]. Встановлено зв’язок між ПТСР і порушеннями функції щитоподібної залози. У ветеранів В’єтнаму з ПТСР були виявлені підвищені рівні T3 і симптоми тиреотоксикозу [8]. Менделівська рандомізація підтверджує причинно-наслідковий зв’язок ПТСР з автоімунним тиреоїдитом [9].
Особливу увагу привертають порушення ендокринної системи в дітей і підлітків, які пережили воєнні конфлікти. Хоча кількість даних обмежена, встановлено, що в дітей і підлітків, які пережили стрес у результаті війни, відзначаються зміни у функціонуванні щитоподібної залози. Встановлено, що в підлітків з автоагресивною поведінкою відбуваються зміни в рівнях ТТГ і вільного трийодтироніну (fТ3), які корелюють з рівнем кортизолу [10]. Хронічний стрес у підлітковому віці також асоційований з пригніченням експресії тиреоїдних генів [11].
Також у контексті війни в Україні лікарі фіксують зростання ендокринної патології, зокрема тиреоїдних дисфункцій, зумовлених хронічним стресом, порушенням доступу до медичної допомоги та ліків [12]. У цих умовах реєструють збільшення кількості дітей і підлітків з порушенням статевого й фізичного розвитку, хворих з ознаками гіперпролактинемії, надниркової недостатності, особливо після відміни глюкокортикостероїдів, ускладненого перебігу цукрового діабету 1-го та 2-го типу. Відповідно до проведеного раніше дослідження визначено нові травмуючи фактори, які впливають на стан психічного здоров’я дітей із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1) під час війни в Україні [13]. Доведено збільшення кількості хворих на ЦД1 з коморбідною автоімунною патологією щитоподібної залози, у якій провідне місто посідає саме AIT [14]. Проте не вивчено взаємозв’язок між порушенням психічного здоров’я та станом тиреоїдної системи у хворих на ЦД1 у несприятливих умовах війни в Україні.
Мета дослідження: оцінити стан гіпофізарно-тиреоїдної системи в підлітків із ЦД1 з урахуванням наявності ознак порушень психічного здоров’я в умовах сучасної воєнної ситуації. 

Матеріали та методи 

У дослідження включено 163 підлітки обох статей від 10 до 18 років із ЦД1, які перебували на обстеженні й лікуванні в клініці ДУ «ІОЗДП НАМН» після початку повномасштабної війни на території України (починаючи із жовтня 2022 р. і до цього часу). 
Клініко-анамнестичне й лабораторно-інструментальне обстеження хворих на ЦД1 проводили відповідно до стандартів медичної допомоги «Цукровий діабет у дітей» і протоколу надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «дитяча ендокринологія» [15, 16].
Дослідження гормонального статусу проведено в лабораторії гормонально-метаболічних та імунологічних досліджень ДУ «ІОЗДП НАМН». У сироватці крові методом імуноферментного аналізу визначали рівень тиреотропного гормону, вільного тироксину (fТ4), вільного трийодтироніну, антитіл до ТПО (набори реагентів фірми Astra Biotech GmbH, Берлін, Німеччина). Функціональний стан щитоподібної залози оцінювали за величиною співвідношення ТТГ/fТ4. Так, значення ТТГ/fТ4 до 0,19 ум.од. характерні для підлітків з еутиреоїдним станом щитоподібної залози; показники в діапазоні від 0,19 до 0,29 ум.од. вказують на функціональну напруженість у тиреоїдній системі і є ознакою мінімальної тиреоїдної недостатності, а збільшення співвідношення ТТГ/fT4 понад 0,29 ум.од. свідчить про формування субклінічного гіпотиреозу. Позитивним тест на наявність антитіл вважався при рівні антитіл до ТПО понад 30 МО/л, антитіл до ТГ — понад 100 МО/л.
Усі підлітки були оглянуті психіатром і психологом із застосуванням психодіагностичних методів, зокрема патопсихологічних (шкала самооцінки тривожності за Ч. Спілбергером в адаптації Ю. Ханіна; вивчення показників стресу (тест Люшера); шкала М. Ковач (шкала депресії); шкала стресостійкості Коннора — Девідсона — 10 (CD-RISC-10)). Клініко-психопатологічний блок включав опис суб’єктивних і об’єктивних скарг підлітка, характеристику вегетативних порушень, розладів сну й основних психічних проявів невротичного розладу. 
Комплекс досліджень був проведений відповідно до етичних і морально-правових вимог Української асоціації з біоетики та норм GCP (1992 p.), GLP (2002 р.), принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину, ухвалений Комітетом з медичної етики при ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України».
Створення бази даних і статистична обробка результатів проводилися з використанням пакетів прикладних програм Microsoft Excel і SPSS Statistics 17.0. Критичний рівень значущості для перевірки статистичних гіпотез при порівнянні груп приймався рівним 0,05.

Результати 

Було проведено оцінку стану психічного здоров’я та структури його розладів у пацієнтів із ЦД1, які потерпають від війни в Україні. Дослідженнями було встановлено, що психічні розлади невротичного регістру реєструвалися в більшості обстежуваних. У контексті соматичного захворювання слід зазначити, що адаптивні механізми в умовах хронічного захворювання на цукровий діабет мають певні закономірності формування стійкості до стресів (больова характеристика хвороби, тяжкість і тривалість захворювання, постійний тривалий прийом фармакологічних препаратів, стигматизація).
При ідентифікації стресової реакції використано низку критеріїв щодо відповіді на психогенію. Клінічна картина розладу включає наявність афективних, невротичних, соматоформних розладів і порушень поведінки, але в цілому не дозволяє діагностувати кожну патологію окремо. Тривалість розладу адаптації не перевищує моменту припинення дії стресу. Розлади діагностували за такими критеріями:
— 1-й критерій — наявність в анамнезі ідентифікованого психосоціального стресу, що не досягає надзвичайного або катастрофічного розмаху: симптоми розладу з’являються протягом місяця;
— 2-й критерій — наявність окремих симптомів (за винятком маячних і галюцинаторних), що відповідають критеріям афективних (F3), невротичних, стресових і соматоформних (F4) розладів і порушень соціальної поведінки (F91), але повністю не відповідають жодному розладу;
— 3-й критерій — тривалість розладів не перевищує шести місяців з моменту припинення дії стресу, за винятком затяжних депресивних реакцій (F43.21).
Група ризику — непатологічні (фізіологічні) реакції на стрес дитини в умовах війни та бойових дій. Непатологічні (фізіологічні) реакції в ситуації катастрофічного стресу — тривога, страх, пригніченість, занепокоєння (за МКХ-10 такі реакції слід відносити до діагностичної рубрики Z65.5 (переживання стихійного лиха, бойових дій та інших обставин)). Для групи ризику було характерне суб’єктивне почуття звуження часу, коли все сприймається як «тут і зараз», а минулого і майбутнього немає, уявлення про відсутність ресурсів для виходу із ситуації; переживання загрози на рівні смислів і цінностей. Розлад адаптації в стані суб’єктивного дистресу й емоційного розладу, що зазвичай перешкоджає соціальному функціонуванню та продуктивності, виникає в період адаптації до значної зміни в житті або стресової життєвої події. Психосоціальний стрес не досягає надзвичайного або катастрофічного рівня впродовж місяця, після чого розвивається симптоматика розладу. Щоб кваліфікувати розлад адаптації в дитини, враховували, що те, що з нею відбувається, виходить за межі її поведінки. Розлад адаптації залежить від емоційних симптомів після стресових обставин і включає помітний розлад і погіршення емоційних і/або поведінкових симптомів, викликаних певним стресовим фактором, при якому може знадобитися допомога професіонала. Вивчення феноменології психічних розладів невротичного рівня дозволило встановити, що у хворих на ЦД1 найбільшу питому вагу мали емоційні лабільні (астенічні) розлади органічного генезу (52,7 %), змішаний тривожно-депресивний розлад (18,2 %), невротичні розлади (16,4 %), соматоформні розлади (12,7 %), депресивний епізод (7,3 %).
Пацієнтів, які пережили травматичну подію в умовах війни та бойових дій, було розподілено за рівнями психічного здоров’я: 1-ша група — пацієнти з нормальним рівнем психічного здоров’я (22,2 %); 2-га група — пацієнти з непатологічними реакціями на стрес і психогенну психотравмуючу ситуацію (48,6 %); 3-тя група — пацієнти з різними психічними розладами (29,2 %).
Слід зазначити, що стан гострого та хронічного стресу може сприяти активації автоімунного процесу, збільшенню ризику появи новоутворень у щитоподібній залозі та порушенню функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи з формуванням гіпер- або гіпотиреозу, які, у свою чергу, можуть супроводжуватися психічними розладами, у клінічній картині яких домінують прояви гіпо- або гіперстенічної астенізації, на тлі якої формуються гострі або хронічні психотичні або непсихотичні відхилення. Для гіпертиреозу характерне послаблення пізнавальної здатності, концентрації уваги; перепади настрою: дратівливість, тривожність, уразливість і плаксивість; проблеми зі сном: труднощі із засинанням, часті пробудження під час сну, нічні тривожні стани. Для гіпотиреозу — сонливість, афективна загальмованість, сповільнення темпу мислення; іноді — меланхолії, апатії, депресивні стани, маніакальноподібні психічні стани, параноїдна симптоматика, галюцинації, потьмарення свідомості, епілептиформні напади, кататонічні розлади [17–19].
Комплексне обстеження щодо вивчення стану тиреоїдної системи дозволило визначити тиреоїдну патологію в 49,9 % хворих із ЦД1. Так, у 21,4 % підлітків, обстежених протягом воєнних років, діагностовано АІТ, у 16,1 % — дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ). У 8,9 % хворих під час ультразвукового дослідження визначено кісти та в 1,8 % — вузли щитоподібної залози. 
Аналіз частоти тиреопатій з урахуванням стану психічного здоров’я дозволив встановити, що у хворих з ознаками донозологічних станів (59,4 %, p < 0,05) і психічними захворюваннями (59,4 %, p < 0,05) тиреопатії визначали дещо частіше, ніж у пацієнтів без психічних захворювань (47,3 %). Але в цих групах значуще відрізнялась структура захворювань щитоподібної залози. Так, серед пацієнтів з ознаками донозологічних станів ДНЗ (26,6 %) та АІТ (23,4 %) визначали практично з однаковою частотою. У групі з психічними захворюваннями найчастіше визначали АІТ, який був діагностований у кожного третього (31,3 %). Саме в цій групі були діагностовані вузли щитоподібної залози (3,1 %). Серед підлітків із ЦД1 без ознак порушень психічного здоров’я був досить високий відсоток хворих на тиреопатії, серед яких переважав ДНЗ (29,1 %), а відсоток хворих на АІТ був вірогідно нижчим (12,7 %) (рис. 1).
Функціональний стан тиреоїдної системи оцінювали за рівнем співвідношення ТТГ/fТ4, що дозволяє найбільш об’єктивно оцінити стан гіпофізарно-тиреоїдної системи в підлітковому віці, коли відбувається фізіологічна активація тропної функції гіпофіза. Отримані результати свідчать про вірогідно вищий відсоток хворих із тиреоїдною недостатністю різного ступеня саме серед підлітків з ознаками психічних захворювань (52,4 %), ніж серед хворих 1-ї та 2-ї групи (24,1 %, p1 < 0,05 і 31,3 %, p2 < 0,05 відповідно) (рис. 2).
Слід також звернути увагу на той факт, що тиреоїдна патологія та порушення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи притаманні хворим і без ознак психічних захворювань, що може бути пре–диктором порушення психічного здоров’я в несприятливих умовах сьогодення в разі відсутності адекватного лікування.

Обговорення

Враховуючи отримані дані щодо високої частоти тиреоїдної патології у хворих на ЦД1 та її взаємозв’язок зі станом психічного здоров’я, лікування, первинна і вторинна профілактика тиреопатій є обов’язковою складовою комплексної реабілітації, яка не тільки спрямована на компенсацію порушень тиреоїдної системи, але й сприяє збереженню ментального здоров’я дитини. Відповідно до сучасних рекомендацій лікування дітей і підлітків, хворих на ЦД1, передбачає мультидисциплінарний комплексний підхід, який забезпечує персоніфікований вибір необхідних діагностичних і лікувальних заходів, завдяки чому значно збільшуються шанси на сприятливий перебіг захворювання [20].
Слід зазначити, що на формування тиреоїдної патології впливає значна кількість медико-соціальних факторів, які потрібно враховувати при розробці профілактичних заходів. Так, на спадкову обтяженість і пубертатну імуногормональну перебудову ми навряд чи зможемо вплинути. Але ми можемо враховувати наявність хронічної інфекційної та неінфекційної патології та запобігати їх прогресуванню. Що стосується соціально-економічних, соціально-гігієнічних умов, способу життя та вітамінно-мікроелементного дисбалансу, йододефіциту, на ці фактори можливо впливати. Особливо це стосується профілактики йододефіциту, яка досконало розроблена, але останніми роками практично не проводиться. Вибір методу лікування залежить від форми тиреопатії та функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи.
Профілактика та лікування тиреоїдної дисфункції в контексті стресу і гуманітарної кризи проводяться відповідно до міжнародних настанов [21–23] і протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «дитяча ендокринологія» МОЗ України [16], але вони мають певні особливості. Так, первинна профілактика передбачає психоедукацію пацієнтів з високим ризиком психотравматизації (діти й підлітки, які виїхали в інші регіони України або за кордон, які мешкають в зоні бойових дій або перебували на окупованих територіях, які втратили близьких і домівку). Залишається актуальною індивідуальна йодна профілактика препаратами калію йодиду у вікових дозах. Доцільним є скринінг ТТГ у дітей і підлітків із симптомами тривалого стресу або клінічними ознаками гіпо-/гіперфункції щитоподібної залози та консультація ендокринолога в разі необхідності. Вторинна профілактика передбачає диспансерний нагляд за особами із сімейним анамнезом тиреопатій; щорічний контроль ТТГ і вільних фракцій тиреоїдних гормонів, антитіл до ТПО/ТГ у пацієнтів із ПТСР або після психотравмуючого досвіду; скринінг функції щитоподібної залози в осіб, які перебували в зонах бойових дій.
Для профілактики та лікування патології щитоподібної залози й тиреоїдної дисфункції у хворих на ЦД1 рекомендовано використовувати тільки лікарські засоби калію йодиду і L-тироксину у вікових дозах. Зазвичай це Йодомарин® 100/200 і L-тироксин –Берлін-Хемі. Йодомарин® 100/200 дозволений для використання в дітей від народження, вагітних і жінок, які годують груддю [24–26]. Терапія препаратом Йодомарин® може тривати роками, а іноді й протягом усього життя, якщо в цьому є потреба [27]. Відповідно до міжнародних рекомендацій профілактичні дози для дітей до 6 років становлять 90 мкг/добу, 7–12 років — 120 мкг/добу, для підлітків — 150 мкг/добу. Лікувальні дози для дітей до 6 років становлять 100 мкг/добу, 7–12 років — 150 мкг/добу, понад 12 років — 200 мкг/добу. Щодо L-тироксину Берлін-Хемі, то даний препарат не містить лактози, має п’ять дозувань, а його первинна упаковка дозволяє захистити діючу речовину від сонячного світла [28]. Завдяки технології snap-tab, яку використовують при виготовленні таблеток, забезпечується стабільна повторюваність дози. Усе це сприяє стабільному щоденному дозуванню препарату й досягненню еутиреоїдного стану [29–32].
Останнім часом відбулася зміна дизайну упаковки L-тироксину Берлін-Хемі, що зумовлено новим складом допоміжних речовин для поліпшення стабільності діючої речовини протягом усього терміну придатності зі збереженням загальних характеристик препарату. Таблетки L-Тироксину Берлін-Хемі з новим складом не містять жодних допоміжних речовин тваринного походження, які в деяких пацієнтів можуть викликати небажані явища або мають обмеження для споживання певними групами. Діюча речовина — левотироксин натрію, його дозування і спосіб застосування залишаються без змін. Компанією «Берлін-Хемі» у дослідженнях біодоступності було доведено біоеквівалентність попереднього і нового складу. З огляду на індивідуальні особливості в деяких пацієнтів всмоктування діючої речовини може відрізнятися між таблетками старого і нового складу, що є підставою для моніторингу функції щитоподібної залози пацієнтів, які перейшли на новий склад таблеток L-Тироксину Берлін-Хемі. Отже, L-Тироксин Берлін-Хемі з новим складом допоміжних речовин — це оригінальний препарат, захищений патентом Європейського патентного відомства, без компонентів тваринного походження, без допоміжних речовин, які мають додаткові застереження для пацієнтів, з високою стабільністю в будь-якому кліматі.
Слід зазначити, що особливості медичного спостереження в умовах війни або гуманітарної кризи передбачають не тільки базову лабораторну діагностику з визначенням показників тиреоїдного профілю на напруженість антитиреоїдного автоімунітету, проведення ультразвукового дослідження щитоподібної залози, але й моніторинг фізичного та статевого розвитку, оцінку когнітивного функціонування. Необхідні регулярна оцінка психоемоційного стану і доступ до психологічної допомоги з використанням стандартизованих алгоритмів оцінки й лікування відповідно до сучасних рекомендацій. В умовах нестабільного доступу до медичної допомоги доцільним є застосування телемедицини, мобільних медичних груп, спрощених алгоритмів нагляду.
Отже, стрес, зокрема той, що спричинений воєнними конфліктами, є потужним модифікатором ендокринної регуляції, із прямим впливом на гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдну вісь. Уразливими групами залишаються діти і підлітки з хронічними соматичними захворюваннями, серед яких особливе місце посідають хворі на ЦД1, що мають коморбідну тиреоїдну патологію. Зростаючий обсяг наукових доказів підкреслює необхідність активного скринінгу, міждисциплінарного підходу і довгострокового ендокринного спостереження. Ефективна профілактика й лікування потребують адаптації міжнародних клінічних настанов до реалій гуманітарної кризи й інтеграції психоемоційної підтримки в загальну стратегію медичної допомоги.

Висновки

1. В умовах війни відбувається порушення психічного здоров’я в підлітків із ЦД1, що супроводжується збільшенням частоти АІТ, вузлів і кіст щитоподібної залози з ознаками тиреоїдної недостатності різного ступеня.
2. Проведення нейрореабілітації, профілактики та лікування тиреоїдної дисфункції є складовою комплексної реабілітації хворих на ЦД1, особливо в несприятливих умовах війни в Україні.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Робота виконана в рамках планової наукової теми ДУ «ІОЗДП НАМН» «Дослідити особливості перебігу хронічних неінфекційних захворювань у підлітків в умовах війни і повоєнного часу та удосконалити систему їхньої медико-психологічної реабілітації» (номер державної реєстрації 0120U104920).
 
Отримано/Received 14.03.2025
Рецензовано/Revised 29.03.2025
Прийнято до друку/Accepted 10.04.2025

Список литературы

  1. Wichers M, et al. Psychosocial stress and thyroid function in humans. Psychoneuroendocrinology. 2002;27(2):131-141. doi: 10.1016/S0306-4530(01)00042-1.
  2. Charmandari E, Tsigos C, Chrousos G. Endocrinology of the stress response. Annu Rev Physiol. 2005;67:259-284. doi: 10.1146/annurev.physiol.67.040403.120816.
  3. Boelen A, Kwakkel J, Fliers E. Beyond low plasma T3: local thyroid hormone metabolism during inflammation and infection. Endocr Rev. 2011;32(5):670-693. doi: 10.1210/er.2011-0007.
  4. Fliers E, Boelen A. An update on non-thyroidal illness syndrome. J Endocrinol Invest. 2021;44(8):1597-1607. doi: 10.1007/s40618-021-01501-4.
  5. Boelen A, et al. Role of type 1 and 2 deiodinases in the non-thyroidal illness syndrome. Endocrinology. 2015;156(6):2315-2325. doi: 10.1210/en.2014-1856.
  6. Panicker V, et al. Common variation in the DIO2 gene predicts baseline psychological well-being. J Clin Endocrinol Metab. 2009;94(5):1623-1629. doi: 10.1210/jc.2008-1301.
  7. Jung SJ, et al. PTSD and thyroid dysfunction: a meta-analysis. Endocr Pract. 2021;27(2):145-153. doi: 10.1016/j.eprac.2020.09.002.
  8. Mason JW, et al. Thyroid function in posttraumatic stress disorder. Psychoneuroendocrinology. 1996;21(2):115-130. doi: 10.1016/0306-4530(95)00042-9.
  9. Li H, et al. PTSD and Autoimmune Thyroid Disease: A Mendelian Randomization Study. Front Psychiatry. 2024;15:1417302. doi: 10.3389/fpsyt.2024.1417302.
  10. Kochmanski N, et al. HPT axis dysfunction in adolescents with non-suicidal self-injury. Psychoneuroendocrinology. 2021;131:105315. doi: 10.1016/j.psyneuen.2021.105315.
  11. Amaral FG, et al. Adolescent stress alters thyroid hormone-related gene expression. Front Endocrinol. 2021;12:668252. doi: 10.3389/fendo.2021.668252.
  12. Focus.ua. Здоров’я населення України після війни. 2024. https://focus.ua/eksklyuzivy/677587-zdorove-naseleniya-padaet-kakie-bolezni-pridut-v-ukrainu-posle-voyny.
  13. Мітельов Д.А., Михайлова Е.А. Порушення сну у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу, під час війни. Український журнал дитячої ендокринології. 2024. № 2–3. C. 19-24. https://doi.org/10.30978/UJPE2024-2-3-19.
  14. Turchyna SI, et al. Incidence of comorbid thyroid pathology in adolescents with type 1 diabetes mellitus under adverse conditions of war in Ukraine. Здоров’я дитини. 2024. Т. 19. № 4. С. 88-92. URL: http://www.mif-ua.com/archive/issue-35159.
  15. Ministry of Health of Ukraine. Standard of medical care “Diabetes Mellitus in Children”. Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 413 dated 28.02.2023.
  16. Child Endocrinology: Protocols on medical assistance to children for the specialty. Kyiv, 2006: 94 p.
  17. di Munno C, Busiello RA, Calonne J, Salzano AM, Miles-Chan J, Scaloni A, et al. Adaptive Thermogenesis driving catch-up fat is associated with increased muscle type 3 and decreased hepatic type 1 iodothyronine deiodinase activities: a functional and proteomic study. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:31176. doi: 10.3389/fendo.2021.631176.
  18. Hong H, Lee J. Thyroid-stimulating hormone as a biomarker for stress after thyroid surgery: a prospective cohort study. Med Sci Monit. 2022;28:E937957. doi: 10.12659/MSM.93795.
  19. Cheung YM, Wang W, McGregor B, Hamnvik OR. Associations between immune-related thyroid dysfunction and efficacy of immune checkpoint inhibitors: a systematic review and meta-analysis. Cancer Immunol Immunother. 2022;71(8):1795-1812. doi: 10.1007/s00262-021-03128-7.
  20. Турчина С.І., Нікітіна Л.Д., Чумак С.А., Шушляпіна О.В., Цирюлік С.М. Вплив комплексної етапної реабілітації на компенсацію цукрового діабету І типу у дітей та підлітків. Український журнал дитячої ендокринології. 2020. № 3(35). С. 12-19. DOI: https://doi.org/10.30978/UJPE2020-3-12.
  21. ATA Guidelines Taskforce. 2014 American Thyroid Association Guidelines for Diagnosis and Management of Hyperthyroidism and Other Causes of Thyrotoxicosis. Thyroid. 2016;26(10):1343-1421. doi: 10.1089/thy.2016.0229.
  22. WHO. Technical guidance on medical response in humanitarian settings. Geneva: WHO; 2022. https://www.who.int/publications/i/item/WHO-HEP-EHC-2022.1.
  23. European Thyroid Association (ETA). Best Practice Recommendations in Endocrinology for Crisis Situations. Eur Thyroid J. 2022;11(3):e210113. doi: 10.1159/000521655.
  24. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ЙОДОМАРИН® 100 від 30.11.2018 № 2237, РП № UA/0156/01/01. 
  25. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ЙОДОМАРИН® 200 від 06.03.2018 № 450, РП № UA/0156/01/02. 
  26. Milczarek M, Stępniak J, Lewiński A. et al. Potassium iodide, but not potassium iodate, as a potential protective agent against oxidative damage to membrane lipids in porcine thyroid. Thyroid Res. 2013;6(10). 
  27. Sorrenti S, Baldini E, Pironi D, Lauro A, D’Orazi V, Tartaglia F, et al. Iodine: Its Role in Thyroid Hormone Biosynthesis and Beyond. Nutrients. 2021 Dec 14;13(12):4469.
  28. Annex 9 Guidelines on packaging for pharmaceutical Products. WHO Technical Report Series, No. 902, 2002. https://cdn.who.int/media/docs/default-source/medicines/norms-and-standards/guidelines/regulatory-standards/trs902-annex9.pdf?sfvrsn=82b4c57d_2.
  29. Iнструкція для медичного застосування лікарських засобів L-ТИРОКСИН 50/100 БЕРЛIН-ХЕМI від 17.06.2024 № 1056, РП № UA/8133/01/02 та № 8133/01/01. 
  30. Iнструкція для медичного застосування лікарського засобу L-ТИРОКСИН 75 БЕРЛIН-ХЕМI від 17.06.2024 № 1056, РП № UA/8133/01/03. 
  31. Iнструкція для медичного застосування лікарського засобу L-ТИРОКСИН 125 БЕРЛIН-ХЕМI від 17.06.2024 № 1056, РП № UA/8133/01/04. 
  32. Iнструкція для медичного застосування лікарського засобу L-ТИРОКСИН 150 БЕРЛIН-ХЕМI від 17.06.2024 № 1056, РП № UA/8133/01/05.

Вернуться к номеру