Мобильная версия

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 15, №1, 2025

Досвід застосування напроксену у лікуванні остеоартриту колінного суглоба

Авторы: Чернявський В.В., Павловський Л.Л., Ліневська К.Ю., Тіщенко В.В., Онищук Л.О., Гвоздецька Л.С., Байло А.Є.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Остеоартрит (ОА) є одним із найпоширеніших захворювань, що уражають великі та дрібні суглоби. На особливу увагу заслуговує ОА колінного суглоба, який найчастіше та найпершим уражається при ОА. Персистуюче запалення в ньому призводить до постійного больового синдрому, зниження якості життя пацієнта та втрати його працездатності. Підбір безпечної та ефективної терапії є запорукою успіху в лікуванні ОА. Мета дослідження: оцінка ефективності напроксену у зменшенні больового синдрому та скутості у пацієнтів з ОА колінного суглоба. Матеріали та методи. Проведене проспективне когортне дослідження 20 пацієнтів (13 жінок та 7 чоловіків) з ОА колінного суглоба віком від 60 до 75 років. Для лікування пацієнти приймали напроксен у дозі 220 мг 2 рази на день. Оцінка ефективності лікування здійснювалася на 5-й день згідно з опитувальником WOMAC. Результати. Пацієнти з ОА колінного суглоба до лікування мали виражений больовий синдром, скутість та обмежену фізичну активність. На фоні лікування напроксеном було відмічене поліпшення загального стану пацієнта згідно з опитувальником WOMAC та вироблено подальшу стратегію послідовної терапії. Висновки. Короткочасний прийом напроксену асоціюється з його ефективністю та безпечністю при лікуванні больового синдрому у пацієнтів з ОА колінного суглоба.

Background. Osteoarthritis (OA) is one of the most common diseases affecting large and small joints. OA of the knee deserves special attention, as it is the most frequently and first affected joint in OA. Persistent inflammation in it leads to constant pain syndrome, a decrease in the patient’s quality of life and loss of working capacity. Selection of safe and effective therapy is the key to success in the treatment of OA. Objective: to assess the effectiveness of naproxen in reducing pain syndrome and stiffness in patients with knee OA. Materials and methods. A prospective cohort study was conducted of 20 participants (13 women and 7 men) with knee OA aged 60 to 75 years. For treatment, they took naproxen at a dose of 220 mg twice a day. The effectiveness of treatment was assessed on the 5th day according to the WOMAC questionnaire. Results. Patients with knee OA had severe pain, stiffness, and limited physical activity before treatment. Against the background of naproxen use, an improvement in the their general condition according to the WOMAC questionnaire was noted and a further sequential therapy strategy was developed. Conclusions. Short-term administration of naproxen for the treatment of pain in patients with knee OA is effective and safe.

Ключевые слова

остеоартрит; нестероїдні протизапальні препарати; напроксен; SYSADOA; колінний суглоб

osteoarthritis; nonsteroidal anti-inflammatory drugs; naproxen; SYSADOA; knee joint

Вступ

Остеоартрит (ОА) є одним із найчастіших захворювань суглобів, що зустрічаються в загальній клінічній практиці. Близько 62 % усіх випадків звернень пацієнтів з приводу артритів припадає на ОА [1]. У світі нараховується майже 595 мільйонів людей, які страждають на ОА [2]. В Україні поширеність ОА, відповідно до статистичних даних за 2017 рік, становить понад 1 млн хворих, що, відповідно, становить більше ніж 3 тис. осіб з ОА на 100 тис. населення. Однак загалом, згідно зі статистичними даними, поширеність ОА серед дорослого населення в Україні нижча порівняно з Європою та Північною Америкою, що свідчить про недостатнє обстеження дорослого населення в державі. Наявність ОА перш за все пов’язана з низькою якістю життя пацієнтів та високою інвалідизацією.

ОА — це дегенеративне захворювання суглобів, в основі якого лежить пошкодження суглобового хряща. Виділяють первинний ОА, який перш за все пов’язаний з генетичною схильністю, а також з віком і статтю, та вторинний ОА, який виникає на фоні інших захворювань суглобів. Поширеність ОА у людей з віком зростає. Так, наприклад, частота розвитку ОА у людей віком від 25 до 49 років становить 2,9 %, від 50 до 69 років — 23,2 %, а у людей старше 70 років ОА виникає у 38,4 %. Жінки страждають на ОА частіше, ніж чоловіки [2, 3].

ОА уражає як дрібні — суглоби кисті й стопи, так і великі суглоби — колінні або кульшові. Насамперед це призводить до обмеження рухливості в них та до їхньої стійкої деформації. Крім того, при ОА до процесу може також залучатися хребет або декілька суглобів одночасно, наприклад ураження суглобів кисті та колінних суглобів. Проте найчастіше при ОА уражаються колінні суглоби. До основних скарг у пацієнтів з ОА відносяться поява вираженого больового синдрому в колінних суглобах і скутості, що обмежує їх фізичну активність та погіршує якість життя. Пацієнти з тяжким ОА колінних суглобів є кандидатами на хірургічне ендопротезування [4, 5]. Саме тому вплив на больовий синдром, поліпшення якості життя пацієнтів і запобігання подальшому прогресуванню ОА і є ключовими завданнями в лікуванні таких пацієнтів. З огляду на хронічний, прогресуючий перебіг ОА, а також ускладнення, які найчастіше виникають на фоні лікування, препарати, які пацієнт приймає, повинні відповідати певним вимогам. По-перше, вони повинні мати безпечний профіль, по-друге, бути ефективними та мати достатню доказову базу. До таких засобів перш за все належать нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Вони є найбільш доказовою групою, а також препаратами першої лінії, які використовуються для лікування ОА, особливо при ураженні колінних суглобів [6, 7]. Практично вся група НПЗП, з урахуванням їх класових ефектів, застосовується для лікування больового синдрому при ОА. Проте не припиняються пошуки алгоритмів визначення конкретного препарату для конкретної клінічної ситуації — пошук золотої середини з точки зору ефективності та безпеки. Останніми роками серед опублікованих результатів досліджень з цього питання можна спостерігати певний ренесанс напроксену як засобу зі значним протибольовим ефектом і задовільним профілем безпеки. Зокрема, на сьогодні вже отримано достатньо даних, які говорять про аналгетичну ефективність та безпечність застосування напроксену для лікування ОА колінного та кульшового суглоба [8]. Зважаючи на появу на українському ринку оригінального напроксену за доступною ціною, з’явилась можливість дослідити ефективність його застосування у пацієнтів з ОА колінного суглоба і визначити оптимальну тривалість курсу лікування до переходу на прийом препаратів групи SYSADOA (симптоматичні препарати повільної дії для лікування остеоартриту).

Метою нашої роботи стала оцінка ефективності застосування напроксену у пацієнтів з ОА колінного суглоба.

Матеріали та методи

Роботу виконано на клінічних базах кафедри внутрішньої медицини № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця з лютого по вересень 2024 року. Нами було проведене проспективне когортне дослідження 20 пацієнтів (13 жінок та 7 чоловіків) віком від 60 до 75 років. Основними критеріями включення у дослідження були пацієнти з ОА колінних суглобів, який був підтверджений анамнестично, клінічно, а також за даними рентгенологічного дослідження. Оцінка рентгенологічної стадії ОА здійснювалася за системою Kellgren та Lawrence. Розподіл пацієнтів на фенотипи в даному дослідженні не враховувався, оскільки метою було оцінити саме протибольовий ефект стартового лікування напроксеном. Як лікування пацієнти приймали напроксен в дозі 220 мг 2 рази на добу. Ефективність терапії оцінювалася на 5-й день від початку лікування з використанням стандартизованого опитувальника Western Ontario and McMaster Universities (WOMAC), що складається з 24 запитань. Проводилася оцінка болю, скутості та фізичної функції. Пацієнтам було запропоновано заповнити опитувальник до лікування та після 4 днів лікування. Така тривалість лікування була обрана згідно з кількістю таблеток напроксену 220 мг в одній упаковці — 12 шт. з практичною метою: виробити таку схему лікування, за якої з використанням однієї упаковки економічно доступного препарату можна було б досягнути швидкого полегшення стану пацієнта і далі перейти на подальше послідовне лікування SYSADOA.

Статистичну обробку результатів було виконано за допомогою Мicrosoft Office 2016, комп’ютерної програми MedStat, версія 5.2 (НМУ ім. О.О. Богомольця, Київ). Для визначення характеру розподілу отриманих даних використовували критерій Шапіро — Уїлка. Для показників, які не виявили відмінностей розподілу значень від нормального, використовувався t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. Для показників, які відрізнялися від нормального розподілу, використовували критерій Вілкоксона (W). Відмінності між групами вважались вірогідно значимими при досягненні значення р < 0,05.

Результати

Порівняльна характеристика кількості балів згідно з опитувальником WOMAC до та після лікування наведена в табл. 1.

У результаті дослідження було виявлено, що до лікування пацієнти, згідно з опитувальником WOMAC, мали більшу кількість балів за больовими відчуттями, скутістю та фізичною функцією. Це свідчить про те, що пацієнти з ОА колінного суглоба, звертаючись до лікаря з вираженим больовим синдромом, значною скутістю та обмеженою фізичною функціональністю, вже після 4-денного прийому напроксену 220 мг 2 рази на добу мали задовільний ефект по всіх трьох параметрах: зменшення больового синдрому, скутості та поліпшення фізичної функції. Загальна кількість балів за опитувальником WOMAC була вдвічі меншою, ніж до лікування.

У ході дослідження нами не спостерігалося жодних побічних дій у пацієнтів після 4-денного прийому напроксену.

Обговорення

Під час дослідження було виявлено, що пацієнти з ОА колінного суглоба мали виражений больовий синдром, скутість та значно обмежену фізичну функцію. Прийом напроксену 220 мг 2 рази на день протягом 4 днів значно впливав на загальний стан пацієнта: зменшував больовий синдром, скутість та поліпшував фізичну працездатність. За опитувальником WOMAC, який є універсальним інструментом оцінки стану пацієнта з ОА колінного суглоба, пацієнти після 4-денного прийому напроксену мали вдвічі менше балів, ніж до лікування. Це свідчить про ефективність напроксену при лікуванні ОА колінного суглоба. Крім того, короткочасний прийом напроксену протягом 4 днів не асоціювався з побічними діями, які могли б вплинути на подальший прийом препарату. Результати цього дослідження можуть бути імплементовані в клінічну практику з позиції створення певного алгоритму послідовної терапії. Зокрема, при першому візиті пацієнта з ОА біль є провідним чинником, що порушує якість життя і зумовлює власне візит до лікаря. Тому використання ефективної і безпечної протибольової терапії з практичної точки зору є оптимальним стартовим курсом. Щодо подальшого лікування, то воно має проводитися комплексно, з використанням стандартних рекомендацій щодо способу життя, фізичної активності, і звісно, залежно від стадії ОА. Для стадій 1 і 2 за Kellgren ми зазвичай рекомендували послідовний курс терапії, призначаючи комбіноване лікування препаратом, до складу якого входить 100 мг ібупрофену, 250 мг глюкозаміну сульфату, 200 мг натрію хондроїтину сульфату. Для досягнення терапевтичного ефекту препарат призначався у рекомендованих дозах, по 2 капсули 3 рази на добу. Курс лікування був 10 днів, після чого призначалося тривале (3–6 місяців) лікування SYSADOA (глюкозаміну гідрохлорид 500 мг + хондроїтину сульфат 400 мг 3 рази на добу). Вказаний 10-денний стартовий курс лікування не завжди дозволяв нам отримати достатній, насамперед протибольовий ефект, і доводилось у частини пацієнтів доповнювати його додатковою дозою ібупрофену чи іншого НПЗП. Тому отримані результати дослідження ефективності напроксену як стартового лікування пацієнтів з ОА колінного суглоба дозволили нам удосконалити схему, яка використовувалася, починаючи з монотерапії напроксеном 220 мг 2 рази на добу 4 дні і потім вже з переходом на вказану вище схему. Ефективність такого послідовного лікування з відзначенням віддалених результатів потребує подальших досліджень.

Висновки

Препарат напроксен 220 мг 2 рази на добу протягом 4 днів є ефективним та безпечним у лікуванні больового синдрому при ОА колінного суглоба і може використовуватися як стартове лікування таких пацієнтів з переходом на прийом SYSADOA у комбінації з меншими дозами НПЗП чи без них.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Інформація про фінансування. Не заявлено.

Внесок авторів. Чернявський В.В. — концепція і дизайн дослідження; збирання й обробка матеріалів, аналіз отриманих даних, написання тексту; написання фінальної версії статті, редагування тексту; Павловський Л.Л. — концепція і дизайн дослідження; збирання й обробка матеріалів, аналіз отриманих даних, написання тексту; Ліневська К.Ю., Тіщенко В.В., Онищук Л.О., Гвоздецька Л.С., Байло А.Є. — збирання й обробка матеріалів, аналіз отриманих даних, написання тексту.

Отримано/Received 18.01.2025

Рецензовано/Revised 11.02.2025

Прийнято до друку/Accepted 14.02.2025

CH-20250327-38

Список литературы

Chronic musculoskeletal conditions: Osteoarthritis. Australian Institute of Health and Welfare. https://www.aihw.gov.au/reports/chronic-musculoskeletal-conditions/osteoarthritis (Accessed on September 06, 2023).
Global, regional, and national burden of osteoarthritis, 1990-2020 and projections to 2050: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2021. Lancet Rheumatol. 2023 Aug 21;5(9):e508-e522. doi: 10.1016/S2665-9913(23)00163-7.
Magnusson K, Turkiewicz A, Englund M. Nature vs nurture in knee osteoarthritis — the importance of age, sex and body mass index. Osteoarthritis Cartilage. 2019 Apr;27(4):586-592.
Aweid O, Haider Z, Saed A, Kalairajah Y. Treatment modalities for hip and knee osteoarthritis: A systematic review of safety. J Orthop Surg (Hong Kong). 2018 May-ug;26(3):2309499018808669.
Rivero-Santana A, Torrente-Jiménez RS, Perestelo-Pérez L, et al. Effectiveness of a decision aid for patients with knee osteoarthritis: a randomized controlled trial. Osteoarthritis Cartilage. 2021 Sep;29(9):1265-1274.
Kloppenburg M, Kroon FPB, Blanco FJ, et al. Update of the EULAR recommendations for the management of hand osteoarthritis. 2018.
da Costa BR, Reichenbach S, Keller N, Nartey L, et al. Effectiveness of non-steroidal anti-inflammatory drugs for the treatment of pain in knee and hip osteoarthritis: a network meta-analysis. Lancet 2017 Jul 8;390(10090):e21-e33. doi: 10.1016/S0140-6736(17)31744-0.
Couto A, Troullos E, Moon J, Paredes-Diaz A, An R. Analgesic efficacy and safety of non-prescription doses of naproxen sodium in the management of moderate osteoarthritis of the knee or hip. Curr Med Res Opin. 2018 Oct;34(10):1747-1753. doi: 10.1080/03007995.2018.1437029.