Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №1, 2025

Актуальність. З поширенням COVID-19 серед дітей важливим питанням стало вивчення наслідків цього захворювання та потреба в ефективних методах реабілітації після перенесеної хвороби. З огляду на зростаючу кількість випадків постковідних ускладнень у педіатричній практиці актуальними є розробка та впровадження науково обґрунтованих підходів до дихальної реабілітації. Метою роботи є узагальнення сучасних наукових даних, наведених у публікаціях з баз даних PubMed, Scopus, Web of Science, а також в міжнародних і національних клінічних настановах і гайдлайнах, щодо особливостей дихальної реабілітації дітей після перенесеного COVID-19. Результати. Дихальна реабілітація дітей після перенесеного COVID-19 є надзвичайно важливою через можливі довготривалі наслідки для дихальної системи, зокрема задишку, кашель та знижену фізичну витривалість. З урахуванням зростаючої кількості випадків COVID-19 серед дітей необхідно впроваджувати ефективні методи реабілітації, які відповідають сучасним вимогам та сприяють повному відновленню функцій органів дихання. Висновки. Дихальна реабілітація дітей після COVID-19 є важливою для відновлення функцій органів дихання та зменшення симптомів. Індивідуальний підхід до дихальної реабілітації дозволяє враховувати вікові та фізіологічні особливості кожної дитини. Це дає змогу адаптувати реабілітаційні методи для досягнення максимального ефекту в процесі відновлення. Подальші дослідження дозволять детально оцінити ефективність різних реабілітаційних підходів, зокрема фізичні вправи, дихальні техніки та психологічну підтримку, у дітей після COVID-19, а також виявити оптимальні стратегії лікування залежно від тяжкості захворювання та індивідуальних характеристик пацієнтів.

Background. With the spread of coronavirus disease 2019 (COVID-19) among children, study of its consequences and the need for effective rehabilitation methods following recovery have become important issues. Given an increasing number of post-COVID complications in pediatric practice, the development and implementation of scientifically grounded approaches to respiratory rehabilitation are crucial. The purpose of this article is to summarize current scientific data presented in publications from the PubMed, Scopus, and Web of Science databases, as well as in international and national clinical guidelines regarding the features of respiratory rehabilitation in children after COVID-19. Results. Respiratory rehabilitation of children after COVID-19 is critically important due to potential long-term consequences for the respiratory system, including shortness of breath, cough, and reduced physical endurance. Given the growing number of COVID-19 cases among children, it is necessary to implement effective rehabilitation methods that meet modern requirements and contribute to the complete recovery of respiratory functions. Conclusions. Respiratory rehabilitation of children after COVID-19 is essential for restoring respiratory functions and reducing symptoms. An individualized approach to respiratory rehabilitation allows for consideration of the age and physiological characteristics of each child. This enables the adaptation of rehabilitation methods to achieve maximum effectiveness during the recovery process. Further research will allow for a detailed evaluation of the effectiveness of various rehabilitation approaches, including physical exercises, breathing techniques, and psychological support, in children after COVID-19. It will also help identify optimal treatment strategies depending on the severity of the disease and the individual characteristics of patients.

пост-COVID-19 синдром; постковідний синдром; діти; реабілітація; дихальна реабілітація; фізична терапія; психоемоційна підтримка

post-COVID-19 syndrome; children; rehabilitation; respiratory rehabilitation; physical therapy; psycho-emotional support

1. Daynes E, Mills G, Hull JH, et al. Pulmonary rehabilitation for people with persistent symptoms after COVID-19. Chest. 2024;166(3):461-471. doi: 10.1016/j.chest.2024.01.029.
2. Marushko Y, Khomych OV. Assessment of acoustic signal cha–racteristics in children with community-acquired pneumonia according to the prevalence and nature of lung tissue damage using the new device “Trembita-Corona”. Modern Pediatrics. Ukraine. 2023;2(130):79-88. doi: 10.15574/SP.2023.130.79.
3. Marushko Y, Khomych O. Characterization of the average power, frequency and amplitude of acoustic signal peaks over the lungs in children with community-acquired pneumonia using the new device “Trembita-Corona”. Medical Science of Ukraine (MSU). 2023;19(1):53-69. doi: 10.32345/2664-4738.1.2023.08.
4. Marushko Y, Khomych O. Sensitivity and specificity of the method of acoustic diagnosis of pneumonia using the acoustic monitoring device “Trembita-Corona”. Child’s Health. 2023;18(4):262-266. doi: 10.22141/2224-0551.18.4.2023.1597.
5. Parkin A, Rayner C, Mir G, O’Connor RJ. Vocational rehabilitation for Long Covid: a roadmap for recovery. Occup Med (Lond). 2024;74(4):262-265. doi: 10.1093/occmed/kqae020.
6. Asimakos A, Spetsioti S, Mentzelopoulos S, et al. Rehabilitation is associated with improvements in post-COVID-19 sequelae. Respir Care. 2024;69(11):1361-1370. doi: 10.4187/respcare.11863.
7. Li AY, Li WX, Li J. Emerging trends in management of long –COVID with a focus on pulmonary rehabilitation: a review. Clin Respir J. 2024;18(5):e13777. doi: 10.1111/crj.13777.
8. Міністерство охорони здоров’я України. Наказ № 771. Надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID-19) та реконвалесцентам. 20 квітня 2024 року.
9. Всесвітня організація охорони здоров’я. Підтримка для самостійної реабілітації після пов’язаних з COVID-19 захворювань [інформаційні матеріали]. ВООЗ; 2021. Номер документа: 2021-771. Опубліковано: 20 квітня 2021 року. Доступно за посиланням: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/2021_771_who.pdf.
10. Man W, Chaplin E, Daynes E, et al. British Thoracic Society Clinical Statement on pulmonary rehabilitation. Thorax. 2023;78(Suppl 4):s2-s15. doi: 10.1136/thorax-2023-220439.
11. British Thoracic Society. Delivering rehabilitation to patients surviving COVID-19 using an adapted pulmonary rehabilitation approach. BTS guidance 2020. Available from: https://www.brit-thoracic.org.uk/document-library/quality-improvement/covid-19/pulmonary-rehabilitation-for-covid-19-patients/.
12. Al Chikhanie Y, Veale D, Schoeffler M, et al. Effectiveness of pulmonary rehabilitation in COVID-19 respiratory failure patients post-ICU. Respir Physiol Neurobiol. 2021;287:103639. doi: 10.1016/j.resp.2021.103639.
13. Daynes E, Gerlis C, Chaplin E, et al. Early experiences of rehabilitation for individuals post-COVID to improve fatigue, breathlessness, exercise capacity and cognition — a cohort study. Chron Respir Dis. 2021;18:14799731211015691. doi: 10.1177/14799731211015691.
14. Nopp S, Moik F, Klok FA, et al. Outpatient pulmonary rehabilitation in patients with long COVID improves exercise capacity, functional status, dyspnea, fatigue, and quality of life. Respiration. 2022;101:593-601. doi: 10.1159/000522118.
15. Gloeckl R, Leitl D, Jarosch I, et al. Benefits of pulmonary rehabilitation in COVID-19: a prospective observational cohort study. ERJ Open Res. 2021;7:00108-2021. doi: 10.1183/23120541.00108-2021.
16. Spielmanns M, Pekacka-Egli AM, Schoendorf S, et al. Effects of a comprehensive pulmonary rehabilitation in severe post-COVID-19 patients. Int J Environ Res Public Health. 2021;18:2695. doi: 10.3390/ijerph18052695.
17. Zampogna E, Paneroni M, Belli S, et al. Pulmonary rehabilitation in patients recovering from COVID-19. Respiration. 2021;100:416-422. doi: 10.1159/000514387.
18. Evans RA, McAuley H, Harrison EM, et al. Physical, cognitive, and mental health impacts of COVID-19 after hospitalization (PHOSP-COVID): a UK multicentre, prospective cohort study. Lancet Respir Med. 2021;9:1275-1287. doi: 10.1016/S2213-2600(21)00383-0.
19. Daynes E, Baldwin M, Greening NJ, et al. The effect of COVID rehabilitation for ongoing symptoms post-hospitalization with COVID-19 (PHOSP-R): protocol for a randomized parallel group controlled trial on behalf of the PHOSP consortium. Trials. 2023;24:61. doi: 10.1186/s13063-023-07093-7.
20. McGregor G, Sandhu H, Bruce J, et al. Rehabilitation exercise and psychological support after COVID-19 infection (REGAIN): a structured summary of a study protocol for a randomized controlled trial. Trials. 2021;22:96. doi: 10.1186/s13063-021-05045-7.
21. Remy-Jardin M, Duthoit L, Perez T, et al. Assessment of pulmonary arterial circulation 3 months after hospitalization for –SARS-CoV-2 pneumonia: dual-energy CT angiographic study in 55 patients. EClinicalMedicine. 2021;34:100778. doi: 10.1016/j.eclinm.2021.100778.
22. Puntmann VO, Martin S, Shchendrygina A, et al. Long-term cardiac pathology in individuals with mild initial COVID-19 illness. Nat Med. 2022;28:2117-2123. doi: 10.1038/s41591-022-02000-0.
23. Wright J, Astill SL, Sivan M. The relationship between physical activity and long COVID: a cross-sectional study. Int J Environ Res Public Health. 2022;19:5093. doi: 10.3390/ijerph19095093.
24. American Thoracic Society. Guidance for re-opening pulmonary rehabilitation programs. 2020. Available from: https://www.thoracic.org.
25. Salman D, Vishnubala D, Le Feuvre P, Beaney T, Korgaonkar J, Majeed A, McGregor AH. Returning to physical activity after COVID-19. BMJ. 2021;372:m4721. doi: 10.1136/bmj.m4721.
26. Medical News Today. COVID-19 rehabilitation for physical and mental health. 2024. Available from: https://www.medicalnewstoday.com/articles/covid-19-rehabilitation#pulmonary.