Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №1, 2025

Вернуться к номеру

Постковідний синдром у дітей і підлітків: що нового в підходах до запобігання психологічним, нейровегетативним і фізичним проявам та їх корекції?

Постковідний синдром у дітей і підлітків: що нового в підходах до запобігання психологічним, нейровегетативним і фізичним проявам та їх корекції?

Авторы: Бекетова Г.В. (1), Мозгова Г.П. (2), Бекетова Н.В. (2)
(1) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) - Український державний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Стаття присвячена проблемі негативних впливів пост-COVID-19 синдрому (ПКС) на здоров’я та якість життя дітей і підлітків. Авторами надана нова сучасна інформація, що стосується епідеміології та механізмів формування ПКС, особливостей його клінічних, психологічних та нейровегетативних проявів залежно від віку пацієнта, сучасних підходів до лікування та профілактики захворювання з використанням фізіологічних підходів, зокрема за допомогою інноваційних вітамінно-мінеральних комплексів. У статті зазначається, що вирішення цієї актуальної медико-психолого-соціальної проблеми потребує подальших широкомасштабних наукових досліджень за участі мультидисциплінарної команди лікарів різних спеціальностей, психологів і соціальних працівників для ефективного збереження та відновлення здоров’я, поліпшення якості життя пацієнтів з ПКС та мінімізації економічних збитків на рівні держави.

The article deals with the problem of the negative effects of post-COVID-19 syndrome (PСS) on health and the quality of life of children and adolescents. The authors provided new up-to-date information related to the epidemiology, and mechanisms of PCS formation, its characteristic clinical, psychological and neuro-vegetative manifestations depending on the age of a patient, and modern approaches to the treatment and prevention using innovative vitamin and mineral complexes. The article states that the solution for this urgent medical-psychological-social problem requires further large-scale scientific research with participation of a multidisciplinary team of doctors of various specialties, psychologists and social workers in order to effectively preserve and restore health, improve the quality of life of patients with PCS and minimize economic losses at the state level.


Ключевые слова

підлітки; діти; постковідний синдром; фактори ризику; клінічні, психологічні та нейровегетативні прояви; лікування; профілактика

adolescents; children; post-COVID syndrome; risk factors, clinical, psychological and neuro-vegetative manifestations; treatment; prevention

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.20.1.2025.1794

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. AAP, AACAP, CHA declare national emergency in children’s mental health. https://publications.aap.org/aapnews/news/17718.
2. Aiyegbusi OL, Hughes SE, Turner G, Rivera SC, McMullan C, Chandan JS, et al. (2021). Symptoms, complications and management of long COVID: a review. Journal of the Royal Society of Medicine. 114 (9): 428-442. doi: 10.1177/01410768211032850. 
3. Altmann DM, Whettlock EM, Liu S, Arachchillage DJ, Boyton RJ (July 2023). The immunology of long COVID. Nature Reviews. Immuno–logy. 23 (10): 618-634. doi: 10.1038/s41577-023-00904-7.
4. Alkodaymi MS, Omrani OA, Fawzy NA, Shaar BA, Almamlouk R, Riaz M, et al. (2022). Prevalence of post-acute COVID-19 syndrome symptoms at different follow-up periods: a systematic review and meta-analysis. Clinical Microbiology and Infection. 28 (5): 657-666. doi: 10.1016/j.cmi.2022.01.014.
5. Astin R, Banerjee A, Baker MR, Dani M, Ford E, Hull JH, et al. (2023). Long COVID: mechanisms, risk factors and recovery. Experimental Physiology. 108 (1): 12-27. doi: 10.1113/EP090802. 
6. Barrea L, Grant WG, Frias-Toral E, Vetrani C, Verde L, de Alteriis G, et al. (2022) Dietary Recommendations for Post-COVID-19 Syndrome. Nutrients. 14(6): 1305; https://doi.org/10.3390/nu14061305.
7. Beketova GV, Horiacheva IP, Volosovets AA, Mozgova GP, Beketova NV (2022). Рsychological characteristics of children and adolescents who have undergone COVID-19: possibilities of correction. Pediatrics. Eastern Europe. 1. 10: 145-160. doi: 10.34883/PI.2022.10.1.019.
8. Brodin P (2021). Immune determinants of COVID-19 disease presentation and severity. Nature Medicine. 27 (1): 28-33. doi: 10.1038/s41591-020-01202-8.
9. Buonsenso D (2023). Pharmacological trials for long COVID: first light at the end of the tunnel The Lancet. Regional Health — Europe. 24: 100544. doi: 10.1016/j.lanepe.2022.100544. 
10. Byambasuren O, Stehlik P, Clark J, Alcorn K, Glasziou P (2023). Effect of COVID-19 vaccination on long covid: systematic review. BMJ Medicine. 2 (1): e000385. doi: 10.1136/bmjmed-2022-000385.
11. Centers for Disease Control and Prevention, US Department of Health and Human Services. 2023-07-20. Archived from the original on 2022-01-14. Retrieved 2023-07-23.
12. Centers for Disease Control and Prevention. 2022-12-16. Archived from the original on 2023-08-12. Retrieved 2023-08-10.
13. Chen C, Haupert SR, Zimmermann L, Shi X, Fritsche LG, Mukherjee B (November 2022). Global Prevalence of Post-Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Condition or Long COVID: A Meta-Analysis and Systematic Review. The Journal of Infectious Diseases. 226 (9): 1593-1607. doi: 10.1093/infdis/jiac136.
14. Chen B, Julg B, Mohandas S, Bradfute SB (May 2023). Viral persistence, reactivation, and mechanisms of long COVID. eLife. 12. doi: 10.7554/eLife.86015. 
15. COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of –COVID-19. National Institute for Health and Care Excellence. 2021-11-11. Р. 5. Archived from the original on 2023-08-02. Retrieved 2023-09-09.
16. Davis HE, McCorkell L, Vogel JM, Topol EJ (March 2023). Long COVID: major findings, mechanisms and recommendations. Nature Reviews. Microbiology. 21 (3): 133-146. doi: 10.1038/s41579-022-00846-2. 
17. Evaluating and Caring for Patients with Post-COVID Conditions: Interim Guidance. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-care/post-covid-index.html.
18. Ford ND, Slaughter D, Edwards D, Dalton A, Perrine C, Vahratian A, et al. (2023). Long COVID and Significant Activity Limitation Among Adults, by Age — United States, June 1–13, 2022, to June 7–19, 2023. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 72 (32): 866-870. doi: 10.15585/mmwr.mm7232a3. 
19. Hastie CE, Lowe DJ, McAuley A, Winter AJ, Mills NL, Black C, et al. (2022). Outcomes among confirmed cases and a matched comparison group in the Long-COVID in Scotland study. Nature Communications. 13 (1): 5663. Bibcode:2022.NatCo..13.5663H. doi: 10.1038/s41467-022-33415-5. 
20. Jiang L, Li X, Nie J, Tang K, Bhutta ZA (2023). A Systematic Review of Persistent Clinical Features After SARS-CoV-2 in the Pediatric Population. Pediatrics. 152 (2). doi: 10.1542/peds.2022-060351. 
21. Kozlov M (2023). NIH launches trials for long COVID treatments: what scientists think. Nature. doi: 10.1038/d41586-023-02472-1.
22. Ledford H (2022). How common is long COVID? Why stu–dies give different answers. Nature. 606 (7916): 852-853. Bibcode: 2022Natur.606..852L. doi: 10.1038/d41586-022-01702-2. 
23. Long COVID: fatigue predicts poor everyday functioning. UK National Institute for Health and Care Research. 2023-11-23. doi: 10.3310/nihrevidence_60359. Archived from the original on 2023-12-04. Retrieved 2023-12-04. 
24. Messiah SE, Francis J, Weerakoon S, Mathew MS, Shaikh S, Veeraswamy A, et al. (2023). Persistent symptoms and conditions among children and adolescents hospitalised with COVID-19 illness: a qualitative study. BMJ Open. 13 (9): e069073. doi: 10.1136/bmjopen-2022-069073. 
25. NIH launches new initiative to study Long COVID. National Institutes of Health (NIH). 2021. Archived from the original on 2021-05-13. Retrieved 2021-02.
26. Proal AD, Vanelzakker MB (2021). Long COVID or Post-acute Sequelae of COVID-19 (PASC): An overview of biological factors that may contribute to persistent symptoms. Frontiers in Microbiology. 12. doi: 10.3389/fmicb.2021.698169.
27. Rao S, Gross RS, Mohandas S, Stein CR, et al. (2024). Postacute Sequelae of SARS-CoV-2 in Children. Pediatrics. 153 (3). doi: 10.1542/peds.2023-062570.
28. Stefanou MI, Palaiodimou L, Bakola E, Smyrnis N, Papadopoulou M, Paraskevas GP, et al. (2022). Neurological manifestations of long-COVID syndrome: a narrative review. Therapeutic Advances in Chronic Disease. 13: 20406223221076890. doi: 10.1177/20406223221076890. 
29. Soriano JB, Murthy S, Marshall JC, Relan P, Diaz JV (2022). A clinical case definition of post-COVID-19 condition by a Delphi consensus. The Lancet. Infectious Diseases. 22 (4): e102–e107. doi: 10.1016/S1473-3099(21)00703-9.
30. Subbaraman N (2021). US health agency will invest $1 billion to investigate long COVID. Nature. 591 (7850): 356. Bibcode:2021Natur.591.356S. doi: 10.1038/d41586-021-00586-y.
31. Turner S, Khan MA, Putrino D, Woodcock A, Kell DB, Pretorius E (2023). Long COVID: pathophysiological factors and abnormalities of coagulation. Trends in Endocrinology and Metabolism. 34 (6). Pathophysiology of Long COVID: 321-344. doi: 10.1016/j.tem.2023.03.002. 
32. Walker S, Goodfellow H, Pookarnjanamorakot P, Murray E, Bindman J, et al. (2023). Impact of fatigue as the primary determinant of functional limitations among patients with post-COVID-19 syndrome: a cross-sectional observational study. BMJ Open. 13 (6): e069217. doi: 10.1136/bmjopen-2022-069217.
33. Wolf S, Zechmeister-Koss I, Erdös J (2022). Possible long COVID healthcare pathways: a scoping review. BMC Health Services Research. 22 (1): 1076. doi: 10.1186/s12913-022-08384-6. 
34. Zheng YB, Zeng N, Yuan K, Tian SS, Yang YB, Gao N, et al. (2023). Prevalence and risk factor for long COVID in children and adolescents: A meta-analysis and systematic review. Journal of Infection and Public Health. 16 (5): 660-672. doi: 10.1016/j.jiph.2023.03.005. 

Вернуться к номеру