Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №7, 2024

Пароксизмальна симпатична гіперактивність (ПСГ) є окремою формою гарячки центрального генезу і являє собою неврологічний синдром, який характеризується одночасним пароксизмальним виникненням артеріальної гіпертензії, гіперпірексії, тахікардії, тахіпное, підвищеного потовиділення і дистонічної пози внаслідок симпатичної активації при ушкодженні головного мозку. ПСГ є синдромокомплексом, який здатен проявлятися широким спектром клінічних симптомів. Пароксизмальна симпатична гіперактивність є прикладом клінічного кореляту дисфункції центральної та вегетативної нервової системи. Майже всі випадки ПСГ пов’язані з черепно-мозковою травмою, гіпоксією та гострим порушенням мозкового кровообігу. Щодо патогенезу ПСГ існують теорія відключення і модель співвідношення збудження/гальмування. У 2014 році експертна консенсусна група запропонувала інструмент оцінки ПСГ (ПСГ-AM), який може не тільки служити надійним діагностичним критерієм, але також стратифікувати тяжкість ПСГ. Передбачаючи клінічну оцінку як поточний золотий стандарт, ПСГ-AM має чутливість 94 % при ретроспективному використанні. При лікуванні пацієнтів із черепно-мозковою травмою ПСГ-AM може допомогти уникнути неправильного діагнозу, підвищити діагностичну ефективність, заощадити час і зменшити економічні витрати. Гіподіагностика ПСГ здатна призвести до збільшення летальності, інвалідизації, тривалості перебування пацієнтів у стаціонарі й матеріальних витрат, але своєчасна діагностика дозволить оптимізувати лікувальну тактику при ПСГ.

Paroxysmal sympathetic hyperactivity (PSH) is a separate form of fever of central origin and is a neurological syndrome characterized by simultaneous paroxysmal occurrence of hypertension, hyperpyrexia, tachycardia, tachypnea, increased sweating and dystonic posture due to sympathetic activation in brain damage. PSH is a syndrome that can manifest itself in a wide range of clinical symptoms. Paroxysmal sympathetic hyperacti-vity is an example of a clinical correlate of central and autonomic nervous system dysfunction. Almost all cases of PSH are associated with craniocerebral trauma, hypoxia, and acute cerebrovascular accident. There is a disengagement theory and a model of the excitation-inhibition relationship of the PSH pathogenesis. In 2014, an expert consensus group proposed a PSH-assessment measure (PSH-AM), which can not only serve as a reliable diagnostic criterion but also stratify the severity of PSH. Assuming clinical evaluation as the current gold standard, PSH-AM has a sensitivity of 94 % when used retrospectively. In the treatment of patients with traumatic brain injury, PSH-AM can help avoid misdiagnosis, increase diagnostic efficiency, save time, and reduce economic costs. Hypodiagnosis of PSH can lead to an increase in mortality, disability, length of hospital stay and material costs, but timely diagnosis will allow optimizing treatment for PSH.

огляд; ушкодження головного мозку; пароксизмальна симпатична гіперактивність; патофізіологія; клініка; діагностика

examination; brain damage; paroxysmal sympathetic hyperactivity; pathophysiology; clinical picture; diagnosis

1. Jang SH, Seo YS. Neurogenic fever due to injury of the hypothalamus in a stroke patient: Case report. Medicine (Baltimore). 2021 Apr 2;100(13):e24053. doi: 10.1097/MD.0000000000024053. 
2. Оленюк Д.В., Царьов О.В. Гіпертермія як фактор вторинного пошкодження головного мозку при черепно-мозковій травмі. Медицина невідкладних станів. 2024. Т. 20, № 2. С. 70-76. doi: 10.22141/2224-0586.20.2.2024.1667.9. 
3. Erikson ТС. Neurogenic hyperthermia (a clinical syndrome and its treatment). Brain. June 1939;62(2):172-190. doi: https://doi.org/10.1093/brain/62.2.172.
4. Penfield W. Diencephalic autonomic epilepsy. Arch Neurol Psychiatry. 1929;22:358-374. doi: 10.1001/archneurpsyc.1929.02220020174010.
5. Zawadzka M, Szmuda M, Mazurkiewicz-Bełdzińska M. Thermoregulation disorders of central origin — how to diagnose and treat. Anaesthesiol Intensive Ther. 2017;49(3):227-234. doi: 10.5603/AIT.2017.0042.
6. Louraoui SM, Fliyou F, Aasfara J, et al. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity After Traumatic Brain Injury: What Is Important to Know? Cureus. 2022 May 3;14(5):e24693. doi: 10.7759/cureus.24693. 
7. Verma R, Giri P, Rizvi I. Paroxysmal sympathetic hyperactivity in neurological critical care. Indian J Crit Care Med. 2015 Jan;19(1):34-7. doi: 10.4103/0972-5229.148638.
8. Rabinstein AA, Benarroch EE. Treatment of paroxysmal sympathetic hyperactivity. Curr Treat Options Neurol. 2008;10:151-157. doi: 10.1007/s11940-008-0016-y.
9. Baguley IJ, Perkes IE, Fernandez-Ortega JF, et al. Paro-xysmal sympathetic hyperactivity after acquired brain injury: consensus on conceptual definition, nomenclature, and diagnostic criteria. J Neurotrauma. 2014 Sep 1;31(17):1515-20. doi: 10.1089/neu.2013.3301. 
10. Meyfroidt G, Baguley IJ, Menon DK. Paroxysmal sympathetic hyperactivity: the storm after acute brain injury. Lancet Neurol. 2017 Sep;16(9):721-729. doi: 10.1016/S1474-4422(17)30259-4. Erratum in: Lancet Neurol. 2018 Mar;17(3):203. doi: 10.1016/S1474-4422(18)30050-4.
11. Scott RA, Rabinstein AA. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity. Semin Neurol. 2020 Oct;40(5):485-491. doi: 10.1055/s-0040-1713845. 
12. Shald EA, Reeder J, Finnick M, et al. Pharmacological Treatment for Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity. Crit Care Nurse. 2020 Jun 1;40(3):e9-e16. doi: 10.4037/ccn2020348.
13. Черняєв С., Дурбов С., Середа С. та ін. Пароксизмальна симпатична гіперактивність внаслідок ішемічного інсульту. Pain, Anaesthesia & Intensive Care. 2022. № 2. С. 56-60. doi: 10.25284/2519-2078.2(99).2022.265841.
14. Zheng RZ, Lei ZQ, Yang RZ, et al. Identification and Management of Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity After Traumatic Brain Injury. Front Neurol. 2020 Feb 25;11:81. doi: 10.3389/fneur.2020.00081.
15. Bekele N, Mesfin N, Hailu T, Tadesse A. Diagnosis and Treatment of Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity in Medical ICU, University of Gondar Hospital, Northwest Ethiopia: A Case Report. Int Med Case Rep J. 2020 Nov 10;13:591-595. doi: 10.2147/IMCRJ.S275693. 
16. Singh T, Arora TK, Bedi P, Kashinath S. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity after Cardiac Arrest in a Young Male. Cureus. 2018 Jul 22;10(7):e3028. doi: 10.7759/cureus.3028.
17. Saxena M, Young P, Pilcher D, et al. Early temperature and mortality in critically ill patients with acute neurological diseases: trauma and stroke differ from infection. Intensive Care Med. 2015 May;41(5):823-32. doi: 10.1007/s00134-015-3676-6. 
18. Козловська A. Лихоманка неясного ґенезу: діагностичний алгоритм від А до Я. Український медичний часопис. 2019, 18 липня [електронна публікація]. С. 1-4.
19. Takahashi C, Hinson HE, Baguley IJ. Autonomic dysfunction syndromes after acute brain injury. Handb Clin Neurol. 2015;128:539-51. doi: 10.1016/B978-0-444-63521-1.00034-0.
20. Steele GM, Franco-Paredes C, Chastain DB. Noninfectious causes of fever in adults. Nurse Pract. 2018 Apr 19;43(4):38-44. doi: 10.1097/01.NPR.0000531067.65817.7d. 
21. Meier K, Lee K. Neurogenic Fever. J Intensive Care Med. 2017 Feb;32(2):124-129. doi: 10.1177/0885066615625194.
22. Moscote-Salazar L, Janjua T, Blondeau B. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity in TBI: Unanswered Questions. Panamerican Journal of Trauma, Critical Care & Emergency Surgery. 2022;11:63-65. doi: 10.5005/jp-journals-10030-1374.
23. Jafari AA, Shah M, Mirmoeeni S, Hassani MS, Nazari S, Fielder T, Godoy DA, Seifi A. Paroxysmal sympathetic hyperactivity during traumatic brain injury. Clin Neurol Neurosurg. 2022 Jan;212:107081. doi: 10.1016/j.clineuro.2021.107081.
24. Nguembu S, Meloni M, Endalle G, et al. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity in Moderate-to-Severe Traumatic Brain Injury and the Role of Beta-Blockers: A Scoping Review. Emerg Med Int. 2021 Sep 11;2021:5589239. doi: 10.1155/2021/5589239. 
25. Thomas A, Greenwald BD. Paroxysmal sympathetic hyperactivity and clinical considerations for patients with acquired brain injuries: a narrative review. Am J Phys Med Rehabil. 2019;98:65-72. doi: 10.1097/PHM.0000000000000990.
26. Godoy DA, Panhke P, Guerrero Suarez PD, Murillo-Cabezas F. Paroxysmal sympathetic hyperactivity: An entity to keep in mind. Med Intensiva (Engl Ed). 2019 Jan-Feb;43(1):35-43. English, Spa-nish. doi: 10.1016/j.medin.2017.10.012.
27. Anmol N, Pandya A, Niranjana R, Venkataramana NK. Diagnostic Challenge of “Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity” in Diffuse Axonal Injury. Neurol India. 2023 Nov-Dec;71(6):1304-1305. doi: 10.4103/0028-3886.391359. 
28. Xu Sy, Zhang Q, Li Cx. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity after Acquired Brain Injury: An Integrative Review of Diagnostic and Management Challenges. Neurol Ther. 2024;13:11-20. doi: https://doi.org/10.1007/s40120-023-00561-x.
29. Totikov A, Boltzmann M, Schmidt SB, Rollnik JD. Influence of paroxysmal sympathetic hyperactivity (PSH) on the functional outcome of neurological early rehabilitation patients: a case control study. BMC Neurol. 2019 Jul 17;19(1):162. doi: 10.1186/s12883-019-1399-y. 
30. Abdelhakiem AK, Torres-Reveron A, Padilla JM. Effectiveness of Pharmacological Agents and Validation of Diagnostic Scales for the Management of Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity in Hispanics. Front Neurol. 2020 Nov 16;11:603011. doi: 10.3389/fneur.2020.603011.
31. Qian J, Min X, Wang F, Xu Y, Fang W. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity in Adult Patients with Brain Injury: A Systematic Review and Meta-Analysis. World Neurosurg. 2022 Oct;166:212-219. doi: 10.1016/j.wneu.2022.03.141.
32. Mirhoseini MF, Hosay MA, McPherson M, et al. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity: Diagnostic Criteria, Complications, and Treatment after Traumatic Brain Injury. Curr Phys Med Rehabil Rep.2018;6:81-88. doi: https://doi.org/10.1007/s40141-018-0175-z.
33. Zhu K, Zhu Y, Hou X, et al. NETs Lead to Sympathetic Hyperactivity After Traumatic Brain Injury Through the LL37-Hippo/MST1 Pathway. Front Neurosci. 2021 Apr 29;15:621477. doi: 10.3389/fnins.2021
34. Jerousek CR, Reinert JP. The Role of Dexmedetomidine in Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity: A Systematic Review. Ann Pharmacother. 2024 Jun;58(6):614-621. doi: 10.1177/10600280231194708. 
35. Nasa P, Majeed NA, Juneja D. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity after Traumatic Brain Injury: Current Understanding and Therapeutic Options. Indian Journal of Critical Care Medicine. February 2024;28(2):97-99. doi: 10.5005/jp-journals-10071-24647.
36. Li Z, Chen J, Zhang D, et al. Tracheostomy as a risk factor for paroxysmal sympathetic hyperactivity in severe traumatic brain injury. World Neurosurg. 2019;123:e156-61. doi: 10.1016/j.wneu.2018.11.101.
37.  Alofisan TO, Algarni YA, Alharfi IM, et al. Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity After Severe Traumatic Brain Injury in Children: Prevalence, Risk Factors, and Outcome. Pediatr Crit Care Med. 2019 Mar;20(3):252-258. doi: 10.1097/PCC.0000000000001811. 
38. Godo S, Irino S, Nakagawa A, et al. Diagnosis and Management of Patients with Paroxysmal Sympathetic Hyperactivity following Acute Brain Injuries Using a Consensus-Based Diagnostic Tool: A Single Institutional Case Series. Tohoku J Exp Med. 2017 Sep;243(1):11-18. doi: 10.1620/tjem.243.11. 
39. Samuel S, Lee M, Brown RJ, et al. Incidence of pa-roxysmal sympathetic hyperactivity following traumatic brain injury using assessment tools. Brain Inj. 2018;32(9):1115-1121. doi: 10.1080/02699052.2018.1482002. 
40. Lucca LF, Pignolo L, Leto E, et al. Paroxysmal sympathetic hyperactivity rate in vegetative or minimally conscious state after acquired brain injury evaluated by paroxysmal sympathetic hyperactivity assessment measure. J Neurotrauma. 2019;36:2430-4. doi: 10.1089/neu.2018.5963.