Международный неврологический журнал Том 20, №1, 2024

Актуальність. Геморагічна трансформація (ГТ) є частим ускладненням гострого інфаркту мозку, що є несприятливим фактором лікування й прогнозу хворих. Можна виділити два її основних підтипи, геморагічний інфаркт і паренхіматозну гематому, залежно від типу крововиливу. Хоча патофізіологічний механізм ГТ досі не з’ясований, були запропоновані гіпотези про втрату цілісності мікросудин і порушення нейроваскулярного гомеостазу. Метою роботи був аналіз сучасної наукової літератури про фактори ризику, діагностику і нові підходи до лікування геморагічної трансформації інфаркту мозку. Матеріали та методи. Було проведено пошук літератури за ключовими словами в наукометричних базах, таких як Web of Science, Scopus, PubMed і Elsevier. Результати. Ішемізовані тканини мають природну схильність до кровотечі. Крім того, перші випробування реканалізації з використанням внутрішньовенного тромболізису показали збільшення частоти внутрішньочерепних крововиливів від легких до тяжких. Симптоматичний внутрішньомозковий крововилив тісно пов’язаний з поганими результатами і є важливим фактором у прийнятті рішень щодо реканалізації. Розвиток ГТ після інсульту включає численні взаємопов’язані патологічні процеси — від клітин периферичної крові до нервово-судинних одиниць, такі як гіперактивні ішемічні каскади з підвищенням рівня матриксних металопротеїназ, надмірні рівні активних форм кисню, коагулопатія, розпад гематоенцефалічного бар’єра і реперфузійне пошкодження. Встановлено низку факторів ризику або прогностичних факторів ГТ після інфаркту мозку, а саме: використання антиагрегантів або антикоагулянтів, розмір інфаркту, фібриляція передсердь, гіпертензія, вік, стать, серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, ліпідний профіль, реперфузійна терапія та гіперінтенсивність білої речовини. Про частоту ГТ повідомляється в основному в клінічних дослідженнях з використанням методів візуалізації головного мозку, таких як комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія, дифузійно-зважене зображення і перфузійно-зважене зображення. Терапія рекомбінантним тканинним активатором плазміногену і механічна тромбектомія на сьогодні є основними методами лікування ішемічного інсульту, але реперфузійне пошкодження внаслідок реваскуляризації підвищує ризик церебрального крововиливу. Розуміння факторів ризику і глибока оцінка предикторів можуть суттєво допомогти лікарям розробити стратегії для зменшення виникнення ГТ, а також дати розуміння патофізіологічного механізму захворювання. Висновки. Хворі з ризиком виникнення геморагічної трансформації потребують інвазивного та неінвазивного нейромоніторингу, що допоможе в прийнятті рішень у декомпресивній нейрохірургії при великому мозочковому інфаркті, специфічному кардіореспіраторному лікуванні, харчуванні, контролі рівня артеріального тиску, біохімічних показників і виборі індивідуальної стратегії ведення.

Background. Hemorrhagic transformation (HT) is a frequent complication of acute cerebral infarction, which is unfavo­rable for the treatment and prognosis of patients. It can be divided into two main subtypes, hemorrhagic infarction, and parenchymal hematoma, depending on the type of hemorrhage. Although the pathophysiological mechanism of HT is still unclear, hypotheses have been proposed about the loss of microvascular integrity and impaired neurovascular homeostasis. The purpose of the study was to analyze the current scientific literature on risk factors, diagnosis, and new approaches to the treatment of hemorrhagic transformation of cerebral infarction. Materials and methods. A literature search using keywords was conducted in Web of Science, Scopus, PubMed, and Elsevier databases. Results. Ischemic tissues have a natural tendency to bleed. In addition, the first trials of recanalization using intravenous thrombolysis showed an increase in the incidence of mild to severe intracranial hemorrhages. Symptomatic intracerebral hemorrhage is closely associated with poor outcomes and is an important factor in recanalization decisions. The development of HT after stroke involves numerous interrelated pathological processes from peripheral blood cells to neurovascular units such as hyperactive ischemic cascades with increased levels of matrix metalloproteinases, excessive reactive oxygen species, coagulopathy, blood-brain barrier breakdown, and reperfusion injury. A number of risk factors or prognostic factors for HT after cerebral infarction have been identified, namely the use of antiplatelet agents or anticoagulants, infarct size, atrial fibrillation, hypertension, age, gender, heart failure, coronary artery disease, diabetes mellitus, lipid profile, reperfusion therapy, and white matter hyperintensity load. The incidence of HT is reported mainly in clinical studies using brain imaging techniques such as computed tomography or magnetic resonance imaging, diffusion weighted imaging, and perfusion weighted imaging. Recombinant tissue plasminogen activator therapy and mechanical thrombectomy are currently the main treatments for ischemic stroke, but reperfusion injury due to revascula­rization increases the risk of cerebral hemorrhage. Understanding the risk factors and in-depth evaluation of predictors can significantly help physicians develop strategies to reduce the occurrence of HT, as well as provide insight into the pathophysiological mechanism of the disease. Conclusions. Patients at risk of hemorrhagic transformation require invasive and non-invasive neuromonitoring to help make decisions in decompressive neurosurgery for large cerebellar infarction, specific cardiorespiratory treatment, nutrition, blood pressure control, biochemical parameters, and the choice of an individual management strategy.

інфаркт мозку; діагностика; лікування; огляд

cerebral infarction; diagnosis; treatment; review