Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 20, №1, 2024

Повернутися до номеру

Дорожньо-транспортна травма як медико-санітарний наслідок надзвичайної ситуації техногенного характеру в Україні. Повідомлення третє: аналіз та характеристика масиву постраждалих залежно від ознаки участі в рус

Автори: S.O. Guryev (1), V.A. Kushnir (2), O.S. Soloviov (1), N.I. Iskra (3)
(1) - State Institution “Ukrainian Scientific and Practical Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine of the Ministry of Health of Ukraine”, Kyiv, Ukraine
(2) - Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv, Ukraine
(3) - Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Рубрики: Медицина невідкладних станів

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Дорожньо-транспортна травма залишається значною медико-соціальною проблемою для всього людства в будь-який час. Мета дослідження: визначити характеристику постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод залежно від ознаки їхньої участі в русі та умов життєдіяльності. Матеріали та методи. Стаття є продовженням попередніх публікацій у журналі «Медицина невідкладних станів». Цей компонент комплексного дослідження проведено із використанням єдиного фактичного матеріалу (1696 випадків дорожньо-транспортної травми), що був обраний методом безповоротної рандомізації. Моделлю 1 реального типу став мегаполіс із обсягом матеріалу 1139 постраждалих із дорожньо-транспортною травмою, модель 2 (сільська місцевість) — це 315 осіб, модель 3 (обласне місто) — 242 постраждалих. Вивчення фактичного матеріалу проводилося із використанням методів параметричної та непараметричної статистики, закону формальної логіки та фрактального аналізу. Результати. Установлено, що властивості моделей дослідження мають суттєвий вплив на виникнення дорожньо-транспортної травми залежно від ознаки участі в русі. Найбільша питома вага водіїв зафіксована в мегаполісі (40,65 %), найменша — в сільській місцевості (16,19 %). Питома вага пасажирів була найбільшою в обласному місті (36,36 %), сільській місцевості (23,49 %), а найменшою — в мегаполісі (22,43 %). Найбільшу питому вагу пішоходів зареєстровано в сільській місцевості — 60,32 %, у мегаполісі показник становить 36,88 %, а найменшим він є в обласному місті (27,28 %). Крім того, встановлено вплив характеристик моделей на формування масиву дослідження залежно від ознаки участі в русі та статі постраждалих. Привертає увагу дуже низька питома вага жінок-водіїв (4,55 %) у сільській місцевості, в обласному місті цей показник становить 24,39 %. Також доведено вплив властивостей моделей та ознаки участі в русі на виникнення негативного результату травматичного процесу в постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод. У результаті аналізу встановлено дію моделей дослідження на виникнення та формування масиву постраждалих із негативним результатом травматичного процесу залежно від їхнього віку та участі в русі. Висновки. Виявлено достовірний та прямий вплив умов життєдіяльності та ознаки участі в русі на формування масиву постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод. Стать відіграє суттєву роль в усіх моделях дослідження, це найбільш виражено в умовах мегаполісу серед осіб чоловічої статі. Ознака участі в русі має достовірний вплив на результат перебігу травматичного процесу в постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод. Особливо такий вплив виражений у тих, кого було травмовано в умовах сільської місцевості. Найвища летальність серед усіх учасників руху спостерігається в пішоходів, які отримали дорожньо-транспортну травму в сільській місцевості (37,37 %), а найменша — у водіїв в мегаполісі (3,02 %).

Background. Road traffic injury remains a significant medical and social problem for all humanity at any time. The aim of the research: to determine the characteristics of the victims of traffic accidents depending on the sign of their participation in traffic and living conditions. Materials and methods. This article is a continuation of previous publications in the journal “Emergency medicine (Ukraine)”, that is, this component of the comprehensive study was conducted using a single factual material. The actual material of the study is 1,696 cases of traffic injuries, which were selected by the method of irreversible randomization. Model 1 of the real-life type was chosen to be a metropolis with a volume of actual material of 1,139 victims with traffic injuries, model 2 (rural area) — 315 cases, model 3 (regional city) — 242 cases. The study of the actual material was carried out using the methods of parametric and non-parametric statistics, the law of formal logic and fractal analysis. Results. The study found that the properties of the research models have a significant impact on the occurrence of injuries depending on the sign of participation in traffic. The largest specific weight of drivers was recorded in the metropolis (40.65 %), the smallest — in rural areas (16.19 %). The specific weight of passengers was the highest in the regional city (36.36 %), rural areas (23.49 %), and the lowest in the metropolis (22.43 %). The highest specific weight of pedestrians was observed in rural areas (60.32 %), in the metropolis this figure is 36.88 %, and the lowest specific weight is in the regional city (27.28 %). In addition, the influence of the characteristics of the models on the formation of the research array was found depending on the sign of participation in traffic and the victim’s gender. Attention is drawn to the very low share of female drivers (4.55 %) in rural areas, while in a regional city, this figure is 24.39 %. The influence of the properties of the models and signs of participation in traffic on the occurrence of a negative outcome of the traumatic process in the victims of traffic accidents has also been proven. As a result of the analysis, the impact of research models on the emergence and formation of the array of victims with a negative outcome of the traumatic process was determined, depending on their age and participation in the traffic. Conclusions. Probable and direct influence of living conditions and signs of participation in the traffic on the formation of an array of victims of traffic accidents has been found. Gender has a significant impact in all research models, and it is most pronounced in the conditions of a metropolis in male victims. The sign of participation in traffic has a significant effect on the outcome of the traumatic process in victims of traffic accidents. This effect is especially pronounced in those who were injured in rural areas. The highest fatality rate among all road users is observed among pedestrians in rural areas (37.37 %), and the lowest among drivers in metropolitan areas (3.02 %).


Ключові слова

дорожньо-транспортна пригода; дорожньо-транспортна травма; участь у русі; постраждалі; порівняльний аналіз

traffic accident; traffic injury; participation in the traffic; victims; comparative analysis


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. V Ukrayini zrostaye kilkist DTP z travmovanymy y zahyblymy: v antyreytynhu try oblasti. Ekonomichna pravda. Available from: https://www.epravda.com.ua/news/2023/09/13/704253/ (in Ukrainian).
  2. Road Traffic Injuries and Deaths — A Global Problem. Avai-lable from: https://www.cdc.gov/injury/features/global-road-safety/index.html.
  3. Naqvi G., Johansson G., Yip G., Rehm A., Carrothers A., Stöhr K. Mechanisms, patterns and outcomes of pediatric polytrauma in a UK major trauma centre. Ann. R. Coll. Surg. Engl. 2017. 99. 39-45. doi: 10.1308/rcsann.2016.0222.
  4. Onieva-García M.Á., Martínez-Ruiz V., Lardelli-Claret P. et al. Gender and age differences in components of traffic-related pedestrian death rates: exposure, risk of crash and fatality rate. Inj. Epidemiol. 2016. 3. 14. doi: 10.1186/s40621-016-0079-2.
  5. Whitaker J., O’Donohoe N., Denning M., Poenaru D., Gua-dagno E., Leather A.J.M., Davies J.I. Assessing trauma care systems in low-income and middle-income countries: a systematic review and evidence synthesis mapping the Three Delays framework to injury health system assessments. BMJ Global Health. 2021 May. 6(5). e004324. doi: 10.1136/bmjgh-2020-004324.
  6. Vitalis N., Runyoro A., Selemani M. Assessing Factors for Occurrence of Road Accidents in Tanzania Using Panel Data Analysis: Road Safety Perspective. Journal of Transportation Technologies. 2022. 12. 123-136. doi: 10.4236/jtts.2022.121008.
  7. Melnychenko O.I., Hrysyuk Yu.S., Haranskyy O.V., Che-chet A.M. Traffic accidents in Kyiv and their consequences. Pro-
  8. ject management, system analysis and logistics. Technical series. 2011.8. 234-238. Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upsal_2011_8_63 (in Ukrainian).
  9. Nilsbakken I.W., Cuevas-Østrem M., Wisborg T. et al. Effect of urban vs. remote settings on prehospital time and mortality in trauma patients in Norway: a national population-based study. Scand. J. Trauma Resusc. Emerg. Med. 2023. 31. 53. doi: 10.1186/s13049-023-01121-w.
  10. Han W., Zhao J., Chang Y. Driver behaviour and traffic accident involvement among professional heavy semi-trailer truck drivers in China. PLoS One. 2021 Dec 2. 16(12). e0260217. doi: 10.1371/journal.pone.0260217.
  11. Antonio Obregón Biosca S., Luis Reyes Araiza J., Angel Pérez Lara y Hernández M. Probability to Be Involved in a Road Accident: Transport User Socioeconomic Approach. In: Applied Probability Theory — New Perspectives, Recent Advances and Trends. IntechOpen; 2023. doi: 10.5772/intechopen.106325.
  12. Degais W., Awooda H., Elnimeiri M., Kaddam L. Epidemiological Pattern of Injuries Resulting from Road Traffic Accidents in Khartoum, Sudan. Health. 2018. 10. 816-822. doi: 10.4236/health.2018.106061.
  13. Sichembe W., Manyozo S.D., Moodi R. The Epidemiology of Road Traffic Crashes in Rural Zambia: A Retrospective Hospital-Based Study at Monze Mission Hospital. Medical Journal of Zambia. 2019. 46(4). 264-276.
  14. Guryev S., Kusnir V., Soloviov O. Clinical and epidemiological characteristics of road traffic injuries in the conditions of a metropolis. Travma. 2023. 24(1). 14-9. Available from: https://trauma.zaslavsky.com.ua/index.php/journal/article/view/926 (in Ukrainian).
  15. Khorshah H., Eri M., Honarvar M.R., Mirkarimi S.K., Abbasi M., Badiei F. et al. Epidemiological Study of Road Traffic Accidents and Detection of Accident Hot Spot in Golestan Province, Northern Iran. JCBR. 2018. 2(4). 15-22. Available from: http://jcbr.goums.ac.ir/article-1-172-en.html.
  16. Guryev S., Kushnir V., Kushnir H. Traffic injury as a me-dical and sanitary consequence of a man-made emergency in Ukraine. Report one: clinical and epidemiological characteristics. Emergency Мedicine (Ukraine). 2023. 19(5). 370-7. Available from: https://emergency.zaslavsky.com.ua/index.php/journal/article/view/1613.
  17. Seresirikachorn K., Singhanetr P., Soonthornworasiri N. et al. Characteristics of road traffic mortality and distribution of healthcare resources in Thailand. Sci. Rep. 2022. 12. 20255. doi: 10.1038/s41598-022-24811-4.
  18. Shahsavari S., Mohammadi А., Mostafaei S., Zereshki Е., Mohammad Tabatabaei S.М. Analysis of injuries and deaths from road traffic accidents in Iran: bivariate regression approach. MC Emergency Medicine. 2022. 22. 130. doi: 10.1186/s12873-022-00686-6.
  19. El Mestoui Z., Jalalzadeh H., Giannakopoulos G.F., Zuide-ma W.P. Incidence and etiology of mortality in polytrauma patients in a Dutch level I trauma center. European Journal of Emergency Medicine. 2017. 24(1). 49-54.
  20. Nunez-Samudio V., Mayorga-Marín F., Lopez-Castillo H., Landires I. Epidemiological Characteristics of Road Traffic Injuries Involving Children in Three Central American Countries, 2012–2015. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2020. 18(1). 37. doi: 10.3390/ijerph18010037.
  21. Hyder A.A., Hoe C., Hijar M., Peden M. The political and social contexts of global road safety: challenges for the next decade. Lancet. 2022 Jul 9. 400(10346). 127-136. doi: 10.1016/S0140-6736(22)00917-5.

Повернутися до номеру