Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал "Здоров`я дитини" Том 18, №7, 2023

Повернутися до номеру

Клінічні варіанти перебігу коронавірусної хвороби у дітей (огляд літератури)

Автори: Булат Л.М., Лисунець О.В., Дідик Н.В.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Проблема коронавірусної інфекції вимагає подальшого вивчення й узагальнення, оскільки патогенетичні механізми не до кінця з’ясовані, а клінічні дані неоднорідні. Тому є потреба накопичувати відомості про особливості розвитку коронавірусної хвороби в пацієнтів різних вікових груп і ділитися ними задля збагачення клінічного досвіду. Pезультати лікування й діагностики були використані для висновку щодо клінічних проявів у педіатричних ковід-пацієнтів. Дані були отримані за допомогою баз даних PubMed/MEDLINE і Google Scholar. Як правило, важливими компонентами патогенезу коронавірусної хвороби є тропність вірусу до клітини-хазяїна, цитокіновий шторм, ендотеліальна дисфункція, гемодинамічна нестабільність і дегідратація. Ці патогенні шляхи призводять до поліорганного ураження, тому клінічні ознаки коронавірусної інфекції можуть бути різними. Це залежить від системи, яка страждає від коронавірусу. Проте дитяча ковід-інфекція може мати легкий розвиток з респіраторними ознаками, а може бути мультисистемним запальним синдромом. З іншого боку, існують типові лабораторні ознаки коронавірусної хвороби, які включають значне підвищення маркерів запалення й коагуляції, таких як С-реактивний білок, прокальцитонін, фібриноген і D-димер відповідно. Крім того, коронавірус витіснив інші очікувані етіологічні фактори деяких гострих інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів і спричинив гострий стенозуючий ларингіт, бронхіоліт або пневмонію. Цікаво, що коронавірус може бути причиною хвороби Кавасакі, тому лікарі повинні звертати увагу на всі клінічні й лабораторні ознаки в дітей, щоб прийняти чітке рішення щодо діагностики й лікування. Переваги цього дослідження полягають у наданні педіатричних особливостей ковіду. Сучасні знання дозволять вчасно підібрати необхідне діагностичне дослідження. Лікарі загальної практики зможуть направити пацієнтів на госпіталізацію до появи ускладнень.

The problem of coronavirus disease (COVID) requires further study and generalization because the pathogenetic mechanisms are not fully elucidated, and the clinical data are varied. Therefore, it is necessary to accumulate data about the features of coronavirus disease in patients of different age groups in order to enrich the clinical experience. The treatment and diagnosis outcomes were used to make a conclusion about clinical manifestation in pediatric COVID patients. The data were extracted using PubMed/MEDLINE and Google Scholar databases. Generally, important components of coronavirus disease pathogenesis are viral tropism for cell host, cytokine storm, endothelial dysfunction, hemodynamic instability, and dehydration. These pathogenic ways lead to multiorgan injury, so clinical signs of coronavirus infection might be different. It depends on a system that suffers from coronavirus. However, pediatric COVID infection can be mild with respiratory signs, or it can be a multisystem inflammatory syndrome. On the other hand, there are typically laboratory features of coronavirus disease, including a significant rise in inflammatory and coagulation markers such as C-reactive protein, procalcitonin, fibrinogen and D-dimer. Moreover, coronavirus has displaced other expected etiological factors of some acute upper and lower respiratory tract infections and caused acute stenosis laryngitis, bronchiolitis, or pneumonia. Interestingly, coronavirus might be a cause of Kawasaki disease, therefore, physicians should pay attention to all clinical and laboratory signs in children in order to make a clear decision about diagnosis and treatment. The benefits of this study consist in presentation of pediatric COVID features. Modern knowledge will allow to choose necessary diagnostic test in time. General practitioners will be able to refer the patients to hospital before complication arise.


Ключові слова

коронавірусна хвороба; діти; результати лікування і діагностики; огляд

coronavirus disease; children; treatment and diagnosis outcomes; review


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Ashour H.M., Elkhatib W.F., Rahman M.M., Elshabrawy H.A. Insights into the Recent 2019 Novel Coronavirus (SARS-CoV-2) in Light of Past Human Coronavirus Outbreaks. Pathogens. 2020 Mar 4. 9(3). 186. doi: 10.3390/pathogens9030186. PMID: 32143502; PMCID: PMC7157630.
  2.  Lim Y.X., Ng Y.L., Tam J.P., Liu D.X. Human Coronaviruses: A Review of Virus-Host Interactions. Diseases. 2016 Jul 25. 4(3). 26. doi: 10.3390/diseases4030026. PMID: 28933406; PMCID: PMC5456285.
  3.  Elkhatib W.F., Abdelkareem S.S., Khalaf W.S., Shahin M.I., Elfadil D., Alhazmi A., El-Batal A.I., El-Sayyad G.S. Narrative review on century of respiratory pandemics from Spanish flu to COVID-19 and impact of nanotechnology on COVID-19 diagnosis and immune system boosting. Virol. J. 2022 Oct 24. 19(1). 167. doi: 10.1186/s12985-022-01902-2. PMID: 36280866; PMCID: PMC9589879.
  4.  Abaturov A.E., Agafonova E.A., Krivusha E.L., Nikulina A.A. Pathogenesis of COVID-19. Здоров’я дитини. 2020. 15(2). 133-144. doi: 10.22141/2224-0551.15.1.2020.200598.
  5.  Cascella M., Rajnik M., Aleem A., Dulebohn S.C., Di Napoli R. Features, Evaluation, and Treatment of Coronavirus (COVID-19). 2022 Oct 13. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. 2022 Jan. PMID: 32150360.
  6.  Dong Y., Mo X., Hu Y., Qi X., Jiang F., Jiang Z., Tong S. Epidemiology of COVID-19 Among Children in China. Pediatrics. 2020 Jun. 145(6). e20200702. doi: 10.1542/peds.2020-0702. Epub 2020 Mar 16. PMID: 32179660.
  7.  Chan J.F., To K.K., Yuen K.Y. A Case Series of Children With Coronavirus Disease 2019: What Have We Learned? Clin. Infect. Dis. 2020 Sep 12. 71(6). 1552-1553. doi: 10.1093/cid/ciaa469. PMID: 32318718; PMCID: PMC7188164.
  8. Mehta O.P., Bhandari P., Raut A., Kacimi S.E.O., Huy N.T. Coronavirus Disease (COVID-19): Comprehensive Review of Clinical Presentation. Front. Public Health. 2021 Jan 15. 8. 582932. doi: 10.3389/fpubh.2020.582932. PMID: 33520910; PMCID: PMC7844320. 
  9. Siddique R., Khan S., Shabana L., M. Li, Xue M., Ghanim K., Kaimkhani Z.A., Mahboob S. Neurological complications of COVID-19 in children and the associated immunological responses. J. King Saud. Univ. Sci. 2022. 34. 101884. 
  10. Jiehao C., Jin X., Daojiong L., Zhi Y., Lei X., Zhenghai Q. et al. A Case Series of Children With 2019 Novel Coronavirus Infection: Clinical and Epidemiological Features. Clin. Infect. Dis. 2020 Sep 12. 71(6). 1547-1551. doi: 10.1093/cid/ciaa198. PMID: 32112072; PMCID: PMC7108143. 
  11.  Joon K.L., Seung H.I., Bin A., Ki W.Y., Eun H.C. Etiology and Epidemiology of Croup before and throughout the COVID-19 Pande–mic, 2018–2022, South Korea. Children. 2022. 9(10). 1542. https://doi.org/10.3390/children9101542.
  12.  Sharma C., Ganigara M., Galeotti C., Burns J., Berganza F.M., Hayes D.A. et al. Multisystem inflammatory syndrome in children and Kawasaki disease: a critical comparison. Nat. Rev. Rheumatol. 2021 Dec. 17(12). 731-748. doi: 10.1038/s41584-021-00709-9. Epub 2021 Oct 29. PMID: 34716418; PMCID: PMC8554518.
  13.  Hoste L., Van Paemel R., Haerynck F. Multisystem inflammatory syndrome in children related to COVID-19: a systematic review. Eur. J. Pediatr. 2021 Jul. 180(7). 2019-2034. doi: 10.1007/s00431-021-03993-5. Epub 2021 Feb 18. PMID: 33599835; PMCID: PMC7890544
  14. Patel J.M. Multisystem Inflammatory Syndrome in Children (MIS-C). Curr. Allergy Asthma Rep. 2022 May. 22(5). 53-60. doi: 10.1007/s11882-022-01031-4. Epub 2022 Mar 22. PMID: 35314921; PMCID: PMC8938222.
  15. Pierce C.A., Herold K.C., Herold B.C., Chou J., Randolph A., Kane B. et al. COVID-19 and children. Science. 2022 Sep 9. 377(6611). 1144-1149. doi: 10.1126/science.ade1675. Epub 2022 Sep 8. PMID: 36074833.
  16.  Kim M.M., Murthy S., Goldman R.D. Post-COVID-19 multisystem inflammatory syndrome in children. Can. Fam. Physician. 2021 Aug. 67(8). 594-596. doi: 10.46747/cfp.6708594. PMID: 34385205; PMCID: PMC9683428.
  17. Royal College of Paediatrics and Child Health Guidance: Paediatric multisystem inflammatory syndrome temporally associated with COVID-19. https://www.rcpch.ac.uk/sites/default/files/2020-05/COVID-19-Paediatric-multisystem-%20inflammatory%20syndrome-20200501.pdf.
  18. Gupta M., Gupta N., Esang M. Long COVID in Children and Adolescents. Prim Care Companion CNS Disord. 2022 Apr 26. 24(2). 21r03218. doi: 10.4088/PCC.21r03218. PMID: 35486940.
  19. Jones V.G., Mills M., Suarez D., Hogan C.A., Yeh D., Segal J.B. et al. COVID-19 and Kawasaki Disease: Novel Virus and Novel Case. Hosp. Pediatr. 2020 Jun. 10(6). 537-540. doi: 10.1542/hpeds.2020-0123. Epub 2020 Apr 7. PMID: 32265235.
  20.  Asadi-Pooya A.A., Nemati H., Shahisavandi M., Akbari A., Emami A., Lotfi M. et al. Long COVID in children and adolescents. World J. Pediatr. 2021 Oct. 17(5). 495-499. doi: 10.1007/s12519-021-00457-6. Epub 2021 Sep 3. Erratum in: World J. Pediatr. 2022 Jul 3; PMID: 34478045; PMCID: PMC8414448.
  21.  Sinaei R., Pezeshki S., Parvaresh S. et al. Post SARS-CoV-2 infection reactive arthritis: a brief report of two pediatric cases. Pediatr. Rheumatol. Online J. 2021. 19. 89.
  22.  Gasparotto M., Framba V., Piovella C., Doria A., Iaccarino L. PostCOVID-19 arthritis: a case report and literature review. Clin. Rheumatol. 2021. 40. 3357-62. 
  23.  Jali I. Reactive arthritis after COVID-19 infection. Cureus. 2020. 12. e11761.
  24.  Baimukhamedov C., Barskova T., Matucci-Cerinic M. Arthritis after SARS-CoV2 infection. Lancet Rheumatol. 2021. 3. e324-5.
  25.  Tugelbayeva А., Ivanova R., Goremykina М., Rymbayeva Т., Toktabayeva B. Reactive arthritis in children (Review). Georgian Med. News. 2021. (311). 130-135.
  26.  Hegazi M.A., Saeedi F.A., Atwah A.F., Sayed M.H., Albeladi A.A., Alyoubi S.B. et al. Neurological Manifestations in Pediatric –COVID-19 Patients Hospitalized at King Abdulaziz University Hospital, Jeddah, Saudi Arabia: A Retrospective Study. Children. 2022. 9(12). 1870. https://doi.org/10.3390/children9121870.
  27.  Abbati G., Attaianese F., Rosati A., Indolfi G., Trapani S. Neurological Involvement in Children with COVID-19 and MIS-C: A Retrospective Study Conducted for More than Two Years in a Pediatric Hospital. Children. 2022. 9(12). 1809. https://doi.org/10.3390/children9121809.
  28. Mittal A., Nadig P., Singh K. Renal manifestations of COVID 19 in children. J. Family Med. Prim. Care. 2022 Jun. 11(6). 2302-2310. doi: 10.4103/jfmpc.jfmpc_1777_21. Epub 2022 Jun 30. PMID: 36119332; PMCID: PMC9480659.
  29.  Pousa P.A., Mendonça T.S.C., Oliveira E.A., Simões-E-Silva A.C. Extrapulmonary manifestations of COVID-19 in children: A comprehensive review and pathophysiological considerations. J. Pediatr. (Rio J.). 2021. 97. 116-39.
  30.  Cheng Y., Luo R., Wang K., Zhang M., Wang Z., Dong L. et al. Kidney disease is associated with in-hospital death of patients with –COVID-19. Kidney Int. 2020. 97. 829-38.
  31.  Han X., Ye Q. Kidney involvement in COVID-19 and its treatments. J. Med. Virol. 2021 Mar. 93(3). 1387-1395. doi: 10.1002/jmv.26653. Epub 2020 Nov 22. PMID: 33150973.
  32. Kalyanaraman M., Anderson M.R. COVID-19 in Children. Pediatr. Clin. North Am. 2022 Jun. 69(3). 547-571. doi: 10.1016/j.pcl.2022.01.013. Epub 2022 Feb 2. PMID: 35667761; PMCID: PMC8808705.
  33. Pegoraro F., Trapani S., Indolfi G. Gastrointestinal, hepatic and pancreatic manifestations of COVID-19 in children. Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol. 2022 Apr. 46(4). 101818. doi: 10.1016/j.clinre.2021.101818. Epub 2021 Oct 2. PMID: 34607068; PMCID: PMC8486685.
  34. Brodin P. Why is COVID-19 so mild in children? Acta Paediatr. 2020. 109. 1082-1083.

Повернутися до номеру