Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №2, 2023

Вернуться к номеру

Клініко-математичне прогнозування результатів лікувальної фізкультури в підлітків із первинною артеріальною гіпертензією при заняттях на велотренажері

Авторы: O.H. Ivanko, M.V. Patsera, A.V. Tovma
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Мета роботи: клініко-математичне прогнозування віддалених результатів фізичної реабілітації підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (АГ), які пройшли курс тренувань на велотренажері. ­Матеріали та методи. Обстежили 82 підлітків (44 юнаки та 38 дівчат) середнім віком 17,10 ± 0,05 року із первинною АГ. Фізична реабілітація протягом 7 місяців у вигляді занять на велотренажері була призначена 44 підліткам основної групи, інші 38, які не проходили курс тренувань і дотримувались рекомендацій щодо здорового способу життя, увійшли в контрольну групу. Результати. За даними ROC-аналізу були виявлені предиктори несприятливого результату спроби фізичної реабілітації: середній добовий систолічний артеріальний тиск вище 130 мм рт.ст. перед початком програми, індекс варіабельності пульсу pNN50 більше 16,6 % та індекс маси тіла понад 25 кг/м2. Несприятливими щодо розвитку стабільної АГ були: середня частота серцевих скорочень вночі > 68 уд/хв за даними холтерівського моніторингу, середньодобовий пульсовий артеріальний тиск більше ніж 57 мм рт.ст. за результатами добового моніторингу та індекс маси тіла понад 25 кг/м2. Товщина задньої стінки лівого шлуночка > 8,0 мм на момент встановлення діагнозу АГ, індекс маси тіла більше ніж 25 кг/м2 та середньодобовий пульсовий артеріальний тиск понад 57 мм рт.ст. за даними добового моніторингу є предикторами швидкої гіпертрофії лівого шлуночка. Висновки. Підліткам із первинною АГ за умов очікування позитивного ефекту лікування слід призначати фізичну реабілітацію у вигляді занять на велотренажері. Якщо передбачається несприятливий перебіг хвороби, фізичну реабілітацію слід поєднувати з медикаментозними засобами лікування.

Background. The aim of the research is to clarify the indications for physical rehabilitation of adolescents with primary hypertension based on the individual clinical and mathematical prediction of long-term treatment outcomes. Materials and methods. There were observed 82 adolescents, 44 boys and 38 girls, aged 17.10 ± 0.05 years with a newly diagnosed primary hypertension. Physical rehabilitation for 7 months in the form of exercises on a statio­nary bike was prescribed to 44 patients who formed the main group. The rest of 38 adolescents who did not complete the stationary bike course and adhered to the recommendations for a healthy lifestyle formed the control group. Results. According to the ROC analysis, predictors of an adverse outcome of an attempt at physical rehabilitation were as follows: the ave­rage systolic blood pressure above 130 mm Hg at the start of a program, pulse rate variability index pNN50 of more than 16.6 % and body mass index above 25 kg/m2. Also, for the development of stable hypertension and an increase in the left ventricular posterior wall thickness in diastole above 8.0 mm, the average heart rate at night more than 68 bpm accor­ding to the Holter monitoring and the daily pulse pressure for 24-h monitoring more than 57 mm Hg were unfavorable. Conclusions. Аdolescents with primary hypertension should train at stationary bike in conditions of waiting for an effect of treatment. If an unfavorable course of the disease is predicted, physical rehabilitation must be combined with drug treatment.


Ключевые слова

підлітки; артеріальна гіпертензія; гіпертрофія лівого шлуночка; фізіотерапія; фізична реабілітація; велотренажер; прогностичні фактори

adolescents; hypertension; left ventricular hypertrophy; physiotherapy; physical rehabilitation; stationary bike; prognostic factors


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Корнацький В.М., Дяченко Л.О., Михальчук В.М. Вплив психосоціальних чинників на стан здоров’я та якість життя населення. Український кардіологічний журнал. 2017. 2. 106-113.
2. Anderson J., Halperin J., Albert N. et al. Management of patients with peripheral artery disease (compilation of 2005 and 2011 ACCF/AHA guideline recommendations): a report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force On Practice Guidelines. Circulation. 2013. 127(13). 1425-1443. doi: 10.1161/CIR.0b013e31828b82aa.
3. Бабінець Л.С., Коцаба Ю.Я. Рекомендації фінського клінічного протоколу щодо медикаментозної терапії артеріальної гіпертензії у викладанні сімейної медицини на додипломному рівні. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. 3. 6-12.
4. Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Нові рекомендації щодо діагностики і лікування артеріальної гіпертензії у дітей: переваги і перспективи. Дитячий лікар. 2018. 3–4(60–61). 5-17.
5. Cai L., Wu Y., Wilson R. et al. Effect of childhood obesity prevention programs on blood pressure: a systematic review and meta-analysis. Circulation. 2014. 129. 1832.
6. Pavlyshyn H., Furdela V., Kovalchuk T., Haliyash N., Luchyshyn N. Epidemiological aspects of obesity and systemic hypertension among school children of Western Ukraine. Pediatr. Endocrinol. Diabetes Metab. 2017. 23(4). 181-187.
7. Ferranti S., Steinberger J., Ameduri R. et al. Cardiovascular risk reduction in high-risk pediatric patients: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2019. 139(13). e603-e634. doi: 10.1161/CIR.0000000000000618.
8. Pescatello L., Buchner D., Jakicic J. et al. Physical activity to prevent and treat hypertension: a systematic review. Med. Sci. Sports Exerc. 2019. 51. 1314-1323. doi: 10.1249/MSS.0000000000001943.
9. Sharman J., Smart N., Coombes J., Stowasser M. Exercise and sport science Australia position stand update on exercise and hypertension. J. Hum. Hypertens. 2019. 33. 837-843. doi: 10.1038/s41371-019-0266-z.
10. Rabi D., McBrien K., Sapir-Pichhadze R., Nakhla M., Ahmed S., Dumanski S. et al. Hypertension Canada’s 2020 comprehensive guidelines for the prevention, diagnosis, risk assessment, and treatment of hypertension in adults and children. 2020. Can. J. Cardiol. 36. 596-624. doi: 10.1016/j.cjca.2020.02.086.
11. Guilherm T., Heberle I., Cavestre C., Viera B., Delevatti R., Gerage M. Effects of aerobic training progression on blood pressure in individuals with hypertension: a systematic review with meta-analysis and meta-regression. Front. Sports Act. Living. 2022. 4. 719063. doi: 10.3389/fspor.2022.719063.
12. Lurbe E., Agabiti-Rosei E., Cruickshank J. et al. 2016 European Society of Hypertension guidelines for the management of high blood pressure in children and adolescents. Journal of Hypertension. 2016. 34(10). 1887-1920. doi: 10.1097/HJH.0000000000001039.
13. Коренєв М.М., Богмат Л.Ф., Носов О.М., Ніконов В.В., Яковлєв І.М. Артеріальна гіпертензія у підлітків: фактори прогнозу перебігу. Артеріальна гіпертензія. 2011. 1(15). URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/15930.
14. Flynn J., Kaelber D., Baker-Smith C. et al. Clinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics. 2017 Sep. 140(3). e20171904. doi: 10.1542/peds.2017-1904.

Вернуться к номеру