Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineOncoGlobal

UkraineOncoGlobal

Журнал «Практична онкологія» Том 6, №1, 2023

Повернутися до номеру

Перихілярна холангіокарцинома, або пухлина Клацкіна: погляд з точки зору японських рекомендацій

Автори: Рожкова В.О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Онкологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Перихілярна холангіокарцинома (пухлина Клацкіна) залишається однією з пухлин, які важко піддаються лікуванню. Основними причинами є розташування в зоні зі складною анатомією і відносна резистентність до хіміопроменевої терапії через біологію пухлин жовчних протоків. Отже, хірургічне втручання є основою радикального лікування, яке дозволяє досягти 5-річної виживаності в 55,4 %, згідно з ретроспективними дослідженнями на великих когортах пацієнтів у Японії. Це одні з найбільш вражаючих результатів у сучасній літературі, тож ми поставили за мету дослідити японський підхід до ведення пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями перихілярної зони, проаналізувавши рекомендації The Japanese Society of Hepato-Biliary-Pancreatic Surgery. По-перше, увага приділяється ретельному селекціонуванню пацієнтів і передопераційній підготовці, включно з лікуванням жовтяниці й оцінкою залишкового об’єму печінки. По-друге, хоча близькість пухлини до основних судинних структур у воротах печінки збільшує ризик інвазії, це не виключає можливості хірургічного втручання, але робить його технічно складним. Команда з Університету Нагої (Японія) була першою, хто продемонстрував, що одночасна резекція і реконструкція печінкової артерії та ворітної вени покращують довгострокову виживаність пацієнтів і можуть бути виконані командою досвідчених хірургів з прийнятним рівнем післяопераційної летальності. По-третє, адекватна хіміопроменева терапія доповнює радикальну резекцію і вірогідно покращує виживаність пацієнтів.

Perihilar cholangiocarcinoma (Klatskin tumor) remains one of the tumors, which is difficult to treat. Main causes are its location in a region with a complex anatomy, and relative resistance to chemoradiotherapy due to biology of biliary tumors. Thus, surgery is the basis of radical treatment, which allows achieving 5-year survival of 55.4 %, according to the retrospective studies on large cohorts of patients in Japan. This is one of the most impressive results in current literature, so we aimed to explore the Japanese approach to the management of patients with perihilar malignancies by analyzing Japanese Society of Hepato-Biliary-Pancreatic Surgery guidelines. Firstly, attention is paid to careful patients’ selection and preoperative preparation, including jaundice treatment and assessment of residual liver volume. Secondly, even though the proximity of the tumor to the major vascular structures at the hilus increases the risk of invasion, it doesn’t preclude the possibility of surgery, though makes it technically challenging. Nagoya University team was the first to show that simultaneous resection and reconstruction of hepatic artery and portal vein is beneficial for the long-term survival and can be carried out by an experienced team with acceptable rate of postoperative mortality. Thirdly, adequate chemoradiotherapy complements radical resection and significantly improves patient survival.


Ключові слова

перихілярна холангіокарцинома; рекомендації; великі резекції печінки

perihilar cholangiocarcinoma; guidelines; major hepatectomy


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Shapiro P.F., Lifvendahl R.A. Tumors of the Extrahepatic Bile-ducts. Ann. Surg. 1931 Jul. 94(1). 61-79. doi: 10.1097/00000658-193107000-00007.
  2. Klatskin G. Adenocarcinoma of the hepatic duct at its bifurcation within the porta hepatis. An unusual tumor with distinctive clinical and pathological features. Am. J. Med. 1965 Feb. 38. 241-56. doi: 10.1016/0002-9343(65)90178-6. PMID: 14256720.
  3. Tsao J.I. et al. Management of hilar cholangiocarcinoma: comparison of an American and a Japanese experience. Ann. Surg. 2000 Aug. 232(2). 166-74. 
  4. Nagino M., Ebata T., Yokoyama Y., Igami T., Sugawara G., Takahashi Y., Nimura Y. Evolution of surgical treatment for perihilar cholangiocarcinoma: a single-center 34-year review of 574 consecutive resections. Ann. Surg. 2013 Jul. 258(1). 129-40.
  5. Miyazaki M., Ohtsuka M., Miyakawa S. et al. Classification of biliary tract cancers established by the Japanese Society of Hepato-Biliary-Pancreatic Surgery: 3rd English edition. J. Hepatobiliary Pancreat. Sci. 2015 Mar. 22(3). 181-96. 
  6. Ebata T., Kamiya J., Nishio H., Nagasaka T., Nimura Y., Nagino M. The concept of perihilar cholangiocarcinoma is valid. Br. J. Surg. 2009 Aug. 96(8). 926-34.
  7. Ebata T. et al. Proposal to modify the International Union Against Cancer staging system for perihilar cholangiocarcinomas. Br. J. Surg. 2014 Jan. 101(2). 79-88. 
  8. Bismuth H., Corlette M.B. Intrahepatic cholangioenteric anastomosis in carcinoma of the hilus of the liver. Surg. Gynecol. Obstet. 1975 Feb. 140(2). 170-8. PMID: 1079096.
  9. Sasaki R., Murata S., Oda T., Ohkohchi N., Takeda Y., Wakabayashi G. Evaluation of UICC-TNM and JSBS staging systems for surgical patients with extrahepatic cholangiocarcinoma. Langenbecks Arch. Surg. 2010 Aug. 395(6). 615-23. 
  10. Nagino M., Hirano S., Yoshitomi H. et al. Clinical practice guidelines for the management of biliary tract cancers 2019: The 3rd English edition. J. Hepatobiliary Pancreat Sci. 2021 Jan. 28(1). 26-54. 
  11. Ruys A.T., van Beem B.E., Engelbrecht M.R., Bipat S., Stoker J., Van Gulik T.M. Radiological staging in patients with hilar cholangiocarcinoma: a systematic review and meta-analysis. Br. J. Radiol. 2012 Sep. 85(1017). 1255-62. 
  12. Yin X.Y. Diagnosis. Lau W. (eds). Hilar Cholangiocarcinoma. Dordrecht: Springer, 2013. https://doi.org/10.1007/978-94-007-6473-6_8
  13. Park H.S., Lee J.M., Choi J.Y., Lee M.W., Kim H.J., Han J.K., Choi B.I. Preoperative evaluation of bile duct cancer: MRI combined with MR cholangiopancreatography versus MDCT with direct cholangiography. Am. J. Roentgenol. 2008 Feb. 190(2). 396-405. 
  14. Mansour J.C., Aloia T.A., Crane C.H. et al. Hilar cholangiocarcinoma: expert consensus statement. HPB (Oxford). 2015 Aug. 17(8). 691-9. 
  15. Dumonceau J.M., Tringali A., Papanikolaou I.S. et al. Endoscopic biliary stenting: indications, choice of stents, and results: European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE) Clinical Guideline — Updated October 2017. Endoscopy. 2018 Sep. 50(9). 910-930.
  16. Nimura Y. Preoperative biliary drainage before resection for cholangiocarcinoma (Pro). HPB (Oxford). 2008. 10(2). 130-3. 
  17. Rous P., Larimore L.D. Relation of the portal blood to liver maintenance: a demonstration of liver atrophy conditional on compensation. J. Exp. Med. 1920 Apr 30. 31(5). 609-32. 
  18. Guglielmi A., Ruzzenente A., Conci S., Valdegamberi A., Iacono C. How much remnant is enough in liver resection? Dig. Surg. 2012. 29(1). 6-17. 
  19. Huang Y., Ge W., Kong Y. et al. Preoperative Portal Vein Embolization for Liver Resection: An updated meta-analysis. J. Cancer. 2021 Jan 21. 12(6). 1770-1778. 
  20. Birgin E., Rasbach E., Reissfelder C., Rahbari N.N. A systematic review and meta-analysis of caudate lobectomy for treatment of hilar cholangiocarcinoma. Eur. J. Surg. Oncol. 2020 May. 46(5). 747-753.
  21. Mizuno T., Ebata T., Yokoyama Y. et al. Combined Vascular Resection for Locally Advanced Perihilar Cholangiocarcinoma. Ann. Surg. 2022 Feb 1. 275(2). 382-390.
  22. Nagino M., Nimura Y., Nishio H. et al. Hepatectomy with simultaneous resection of the portal vein and hepatic artery for advanced perihilar cholangiocarcinoma: an audit of 50 consecutive cases. Ann. Surg. 2010 Jul. 252(1). 115-23.
  23. Darwish Murad S., Kim W.R., Harnois D.M. et al. Efficacy of neoadjuvant chemoradiation, followed by liver transplantation, for perihilar cholangiocarcinoma at 12 US centers. Gastroenterology. 2012 Jul. 143(1). 88-98.e3; quiz e14.
  24. Ethun C.G., Lopez-Aguiar A.G., Anderson D.J. et al. Transplantation Versus Resection for Hilar Cholangiocarcinoma: An Argument for Shifting Treatment Paradigms for Resectable Disease. Ann. Surg. 2018 May. 267(5). 797-805. 
  25. Nagino M. Surgical Treatment of Perihilar Cholangiocarcinoma: Resection or Transplant? Ann. Surg. 2018 May. 267(5). 806-807.
  26. Valle J., Wasan H., Palmer D.H. et al. ABC-02 Trial Investigators. Cisplatin plus gemcitabine versus gemcitabine for biliary tract cancer. N. Engl. J. Med. 2010 Apr 8. 362(14). 1273-81.
  27. Morizane C., Okusaka T., Mizusawa J. et al. Combination gemcitabine plus S-1 versus gemcitabine plus cisplatin for advanced/recurrent biliary tract cancer: the FUGA-BT (JCOG1113) randomized phase III clinical trial. Ann. Oncol. 2019 Dec 1. 30(12). 1950-1958.
  28. Ioka T., Kanai M., Kobayashi S. et al. Kansai Hepatobiliary Oncology Group (KHBO). Randomized phase III study of gemcitabine, cisplatin plus S-1 versus gemcitabine, cisplatin for advanced biliary tract cancer (KHBO1401-MITSUBA). J. Hepatobiliary Pancreat. Sci. 2022 Jul 28. 
  29. Sasaki T., Isayama H., Nakai Y. et al. Multicenter phase II study of S-1 monotherapy as second-line chemotherapy for advanced biliary tract cancer refractory to gemcitabine. Invest. New Drugs. 2012 Apr. 30(2). 708-13.
  30. Sahai V., Catalano P.J., Zalupski M.M. et al. Nab-Paclitaxel and Gemcitabine as First-line Treatment of Advanced or Metastatic Cholangiocarcinoma: A Phase 2 Clinical Trial. JAMA Oncol. 2018 Dec 1. 4(12). 1707-1712. 
  31. Shroff R.T., Javle M.M., Xiao L. et al. Gemcitabine, Cisplatin, and nab-Paclitaxel for the Treatment of Advanced Biliary Tract Cancers: A Phase 2 Clinical Trial. JAMA Oncol. 2019 Jun 1. 5(6). 824-830. 
  32. Feng L., Wang Y., Xu H., Yi F. Comparison of Different First-Line Systemic Therapies in Advanced Biliary Tract Cancer Based on Updated Random Controlled Trials: A Systematic Review and Network Meta-Analysis. Biomed. Res Int. 2022 Sep 9. 2022. 1720696.
  33. Ebata T., Hirano S., Konishi M. et al. Bile Duct Cancer Adjuvant Trial (BCAT) Study Group. Randomized clinical trial of adjuvant gemcitabine chemotherapy versus observation in resected bile duct cancer. Br. J. Surg. 2018 Feb. 105(3). 192-202.
  34. Edeline J., Benabdelghani M., Bertaut A. et al. Gemcitabine and Oxaliplatin Chemotherapy or Surveillance in Resected Biliary Tract Cancer (PRODIGE 12-ACCORD 18-UNICANCER GI): A Randomized Phase III Study. J. Clin. Oncol. 2019 Mar 10. 37(8). 658-667. 
  35. Primrose J.N., Fox R.P., Palmer D.H. et al. BILCAP study group. Capecitabine compared with observation in resected biliary tract cancer (BILCAP): a randomised, controlled, multicentre, phase 3 study. Lancet Oncol. 2019 May. 20(5). 663-673.
  36. Shroff R.T., Kennedy E.B., Bachini M. et al. Adjuvant Therapy for Resected Biliary Tract Cancer: ASCO Clinical Practice Guideline. J. Clin. Oncol. 2019 Apr 20. 37(12). 1015-1027. 
  37. Ben-Josef E., Guthrie K.A., El-Khoueiry A.B. et al. SWOG S0809: A Phase II Intergroup Trial of Adjuvant Capecitabine and Gemcitabine Followed by Radiotherapy and Concurrent Capecitabine in Extrahepatic Cholangiocarcinoma and Gallbladder Carcinoma. J. Clin. Oncol. 2015 Aug 20. 33(24). 2617-22. 
  38. Yoshioka Y., Ogawa K., Oikawa H. et al. Factors influen–cing survival outcome for radiotherapy for biliary tract cancer: a multicenter retrospective study. Radiother. Oncol. 2014 Mar. 110(3). 546-52.

Повернутися до номеру