Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Почки» Том 11, №4, 2022

Вернуться к номеру

Використання препарату Пембіна Блю в лікуванні й профілактиці рецидивуючих інфекцій нижніх сечовивідних шляхів у жінок

Використання препарату Пембіна Блю в лікуванні й профілактиці рецидивуючих інфекцій нижніх сечовивідних шляхів у жінок

Авторы: Возіанов О.С. (1), Іванов Д.Д. (2)
(1) — ДУ «Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Нефрология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Мета дослідження: проаналізувати ефективність, безпечність і переносимість використання препарату Пембіна Блю з метою лікування й профілактики загострень рецидивуючих інфекцій нижніх сечовивідних шляхів у жінок. Матеріали та методи. Було проведено відкрите моноцентрове порівняльне дослідження, у якому взяли участь 50 жінок віком від 20 до 75 років з рецидивуючими інфекціями нижніх сечовивідних шляхів. З метою лікування хворим було призначено препарат Пембіна Блю по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 10 днів як монотерапія. При дослідженні бралися до уваги об’єктивні зміни показників загального аналізу сечі (фізико-хімічні властивості сечі й мікроскопічне дослідження), а також суб’єктивні зміни клінічних проявів захворювання й переносимості ліків (згідно з розробленими анкетами-опитувальниками). Дані для аналізу були отримані на 1-шу й 7-му добу проведеного лікування. Результати. Проведене дослідження продемонструвало, що застосування препарату Пембіна Блю курсом від 7 днів дає значний антибактеріальний, спазмолітичний і знеболюючий ефект. Препарат може використовуватись як монозасіб або в комплексному лікуванні з метою підкислення сечі й показує кращі результати у хворих із початковим показником рН сечі ≥ 7. Пембіна Блю не має побічної дії, добре переноситься хворими, що дозволяє рекомендувати його для широкого застосування в лікуванні й профілактиці рецидивуючих інфекцій нижніх сечовивідних шляхів у жінок. Висновки. Проведене дослідження продемонструвало, що застосування препарату Пембіна Блю як монозасобу має високу ефективність при низькому рівні побічної дії, що дозволяє рекомендувати його для застосування у хворих на рецидивуючі інфекції нижніх сечовивідних шляхів.

The purpose of the study: to analyze the effectiveness, safety and tolerability of Pembina Blue for the treatment and prevention of exacerbations of recurrent lower urinary tract infections in women. Materials and methods. An open-label, single-center, comparative study was conducted in 50 women aged 20 to 75 years with recurrent lower urinary tract infections. For the purpose of treatment, the patients were prescribed Pembina Blue 1 capsule 2 times a day for 10 days as monotherapy. The study took into account objective changes in general urinalysis indicators (physicochemical properties of urine and microscopic examination), as well as subjective changes in clinical manifestations of the disease and drug tolerance (according to developed questionnaires). Data for analysis were obtained on days 1 and 7 of the treatment. Results. The conducted study demonstrated that the use of Pembina Blue for a course of 7 days provides a significant antibacterial, antispasmodic and pain-relieving effect. The drug can be used as a monotherapy or in combination treatment to acidify urine and shows better results in patients with initial urine pH ≥ 7. Pembina Blue has no side effects, is well tolerated by patients, which allows us to recommend it for a wide use in the treatment and prevention of recurrent lower urinary tract infections in women. Conclusions. The conducted study demonstrated that the use of Pembina Blue as a monotherapy has high efficiency with a low level of side effects, which allows recommending it for use in patients with recurrent lower urinary tract infections.


Ключевые слова

рецидивуючі інфекції нижніх сечовивідних шляхів; Пембіна Блю; лікування; профілактика

recurrent lower urinary tract infections; Pembina Blue; treatment; prevention

Вступ

Рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів (іСВШ) являють собою рецидив неускладнених і/або ускладнених іСВШ із частотою не менше за три епізоди на рік або два епізоди протягом останніх 6 місяців. Вони включають ураження як нижніх сечовивідних шляхів (інСВШ/цистит), так і верхніх сечовивідних шляхів (івСВШ/пієлонефрит) [1, 2]. Хронічний рецидивуючий цистит є найпоширенішою патологією, що діагностується в жінок репродуктивного віку [3]. 
У половини жінок протягом життя проявляється щонайменше 1 епізод циститу. У віці 25 років майже 1/3 жінок хоча б один раз хворіли на гострий цистит. До факторів ризику інСВШ можна віднести: статевий акт, використання сперміцидів, зміну статевого партнера, анамнез інСВШ у матері й епізоди інСВШ у дитинстві [4]. Найбільш частим збудником неускладнених інСВШ є бактерії кишкової групи, зокрема E.сolі.
Діагноз циститу може бути встановлений згідно з наявними іритативними симптомами (дизурія, почастішання сечовипускання, біль при сечовипусканні) за відсутності виділень з піхви або подразнення [5, 6]. Пацієнтам з типовою клінічною картиною циститу з метою діагностики може виконуватися загальний аналіз сечі або аналіз тест-смужкою, що збільшує інформативність діагностики [7, 8]. Хворим з атиповою клінічною симптоматикою і відсутністю ефекту від вживання антибактеріальних препаратів рекомендовано виконання посіву сечі на стерильність [9, 10].
Профілактика й лікування рецидивуючих інСВШ включає запобігання виникненню факторів ризику, неантибактеріальні заходи й антибактеріальну профілактику/лікування [11].
До профілактичних заходів щодо рецидивування інСВШ відносять зміну способу життя, а саме: збільшення кількості вживаної рідини (не менше за 2 л/добу), своєчасність сечовипускання, гігієнічні заходи після акту сечовипускання й дефекації, статевого акту [12]. 
З метою неантибактеріальної профілактики використовують гормональні препарати (топічна терапія естрогенами у вигляді крему або песарію) [13, 14], імуноактивні препарати у вигляді капсул або вагінальних свічок (Уро-Ваксом, Урівак) [15, 16]. 
Пробіотикопрофілактика (штамами лактобактерій) дає позитивний ефект, але лише у випадку використання штамів бактерій L.rhamnosus, L.reuteri, L.casei shirota і L.сrispatus [17, 18]. 
Згідно з даними метааналізу, використання D-манози перевершує за ефективністю плацебо в профілактиці інСВШ і порівнянне з антибактеріальною профілактикою [19]. 
Препарати, що містять екстракт журавлини, згідно з матеріалами метааналізів останніх років, чинять позитивний вплив у профілактиці й лікуванні в пацієнтів з інСВШ і можуть бути рекомендовані до вживання з огляду на високий рівень співвідношення ризику/користі [20, 21].
Метиленовий синій (МС) є давно відомим медичним антисептиком, що був синтезований ще в ХІХ столітті. Його використання було пов’язано з поверхневою обробкою ран і внутрішньовенним уведенням для проведення урологічних діагностичних маніпуляцій (хромоцистоскопії). При подальших дослідженнях була доведена його ефективність при лікуванні бактеріальних, вірусних і грибкових інфекцій як in vitro, так і in vivo у хворих на інСВШ [22]. 
Антибактеріальна профілактика є найбільш ефективною проти рецидивуючих інСВШ порівняно з плацебо або відсутністю лікування. Вона може проводитись протягом тривалого періоду часу або після статевого акту. Після припинення терапії спостерігається тенденція до рецидивування інСВШ, особливо в пацієнток із трьома і більше рецидивами на рік [23, 24]. 
Вибір препарату й схеми лікування залежить від місцевих показників резистентності мікрофлори [25].
Пембіна Блю (Silvestrini) є унікальним комбінованим препаратом, що має у складі екстракт сухий листя шавлії (Salvia officinalis) — 100 мг, екстракт плодів журавлини великоплідної (Vaccinum macrocarpon) з 40 % проантоціанідинів — 200 мг і метилтіонінію хлорид (метиленовий синій) — 30 мг, що завдяки своїй уросептичній дії відкриває великі можливості для профілактики й лікування рецидивуючих інСВШ без застосування класичних антибактеріальних препаратів. 
Мета дослідження: проаналізувати ефективність, безпечність і переносимість використання препарату Пембіна Блю з метою лікування й профілактики загострень рецидивуючих інфекцій нижніх сечовивідних шляхів у жінок.

Матеріали та методи

Було проведено відкрите моноцентрове порівняльне дослідження, у якому взяли участь 50 жінок віком від 20 до 75 років з рецидивуючими інфекціями нижніх сечовивідних шляхів. З метою лікування хворим було призначено препарат Пембіна Блю по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 10 днів як монотерапія. Пембіна Блю — препарат, що має збалансований склад діючих речовин: екстракт сухий листя шавлії (Salvia officinalis) — 100 мг, екстракт плодів журавлини великоплідної (Vaccinum macrocarpon) з 40 % проантоціанідинів — 200 мг і метилтіонінію хлорид (метиленовий синій) — 30 мг. 
При дослідженні бралися до уваги об’єктивні зміни показників загального аналізу сечі (фізико-хімічні властивості сечі й мікроскопічне дослідження), а також суб’єктивні зміни клінічних проявів захворювання і переносимості ліків (згідно з розробленими анкетами-опитувальниками). Дані для аналізу були отримані на 1-шу і 7-му добу проведеного лікування. 
Критеріями включення хворих у дослідження були:
— встановлений діагноз рецидивуючої інСВШ;
— жіноча стать пацієнтів;
— вік пацієнтів від 18 до 75 років;
— згода пацієнток на участь у дослідженні.
Критеріями виключення хворих з дослідження були:
— вади розвитку сечовидільної системи;
— наявність супутньої патології, яка не передбачена протоколом і може змінити фармакокінетику і фармакодинаміку препарату, що використовується в дослідженні;
— непереносимість пацієнтками препарату, що застосовується в дослідженні;
— відмова від участі в дослідженні.
Усі пацієнтки, які увійшли в дослідження, були обстежені із застосуванням наступних методик: вивчення скарг і анамнезу, об’єктивне фізикальне дослідження, клінічний аналіз сечі, суб’єктивні зміни клінічних проявів захворювання й переносимості ліків (згідно з розробленими анкетами-опитувальниками). Статистичну обробку даних проводили за допомогою Statistica 10 (розробник StatSoft. Inc). Для порівняння використовували t-критерій Стьюдента. Дані виражені як середнє ± стандартне відхилення або відсоток з рівнем значущості p < 0,05. 
Протягом усього періоду дослідження проводили виявлення й реєстрацію можливих побічних ефектів.
Оцінювання результатів лікування проводилося згідно з фізико-хімічними показниками сечі (колір, прозорість, кислотність, питома щільність і наявність білка) і мікроскопічними показниками (еритроцити, лейкоцити, епітеліальні клітини, бактерії, гриби, солі). Показники кількості еритроцитів і лейкоцитів були розподілені на наступні діапазони: «0» — 1–10 тілець у полі зору, «+» — 11–20 тілець у полі зору, «++» — 21–50 тілець у полі зору, «+++» — 51–100 тілець у полі зору, «++++» — 100 і більше тілець у полі зору. Для визначення показників кількості епітеліальних клітин, бактерій, грибів були прийняті наступні позначення: «0» — поодинокі, «+» — невелика кількість, «++» — помірна кількість, «+++» — велика кількість.
Ступінь клінічних проявів захворювання в пацієнток вивчався на 1-шу і 7-му добу від початку лікування і визначався згідно з розробленими анкетами-опитувальниками. Критерії, що вивчалися: біль у ділянці сечового міхура, біль при сечовипусканні, прискорене сечовипускання, імперативні позиви до сечовипускання. Ступінь проявів оцінювався за шкалою від 1 до 5 (1 — відсутній, 2 — слабкий, 3 — помірний, 4 — сильний, 5 — нестерпний). 
Також нами проведено аналіз переносимості препарату і його ефективності (на думку самих пацієнток), що оцінювалося за шкалою від 1 до 4 (1 — відсутня, 2 — слабка, 3 — помірна, 4 — висока).
Усі включені в дослідження пацієнти пройшли повний курс обстеження й лікування. Усі пацієнти обстежувались після отримання інформаційної згоди в них відповідно до GCP IHC.

Результати та обговорення

Дослідження проводилося на базах  поліклінічних та стаціонарних урологічних відділень міста Києва. Вік хворих коливався від 20 до 75 років, у середньому — 38,4 ± 9,8 року. Усі пацієнти (100 %) мали задовільний показник концентраційної здатності нирок. У результаті лікування зміна кольору сечі відмічена також у всіх 50 (100 %) пацієнтів. 
Мутна сеча була відмічена у 21 (42 %) хворої на початку дослідження, а після проведеного курсу лікування отримали прозору сечу в усіх 50 (100 %) випадках. 
Початкові показники кислотності сечі були в діапазоні від 5,0 до 7,5. У загальній групі зниження кислотності (закислення) під час курсу лікування спостерігалося на 0,3 одиниці, а у хворих з початковим показником рН сечі ≥ 7 — 0,6 (< 0,05). 
Протеїнурія на початковому етапі дослідження була діагностована в 32 (64 %) пацієнтів. Після курсу лікування в усіх хворих відмічено зниження рівня білка в сечі (якнайменше у 2 рази), і майже в половини пацієнтів (53 %) вдалося ліквідувати протеїнурію. 
Нами діагностовано еритроцитурію в 34 (68 %) пацієнтів. 17 хворих мали показник в межах «+», 15 хворих — «++». Відсутність еритроцитів у сечі після курсу лікування відзначено в 79,4 % пацієнтів (86 % загальної групи).
Лейкоцитурія нами діагностована в 48 (96 %) пацієнтів. 5 хворих мали показник в межах «+», 11 хворих — «++», 15 хворих — «+++» і 17 пацієнтів — «++++». Відсутність лейкоцитів у сечі після курсу лікування відмічено в 33,3 % пацієнтів (36 % загальної групи), хоча інтенсивність запалення зменшилася майже в 2 рази при контролі («+» — 18 пацієнтів, «++» — 12 хворих). 
Бактеріурія в дослідженні виявлена в 36 (72 %) пацієнтів. 27 хворих мали показник у межах «+», 6 хворих — «++» і 3 пацієнти — «+++». Відсутність бактерій у сечі після курсу лікування відзначено в 69,4 % пацієнтів (78 % загальної групи).
Нам не вдалося виявити впливу препарату Пебміна Блю на кількісні показники зміни епітеліальних клітин у сечі (р > 0,05). 
Кристалурія виявлена при первинному обстеженні в 17 (34 %) пацієнтів. У 10 хворих діагностовано оксалати, у 5 — урати, у 2 — фосфати. Відсутність солей у сечі після курсу лікування відмічено в 70,6 % пацієнтів (90 % загальної групи).
Вивчаючи ступінь клінічних проявів захворювання в пацієнток на 1-шу і 7-му добу від початку лікування, ми виявили значне зниження ступеня таких клінічних проявів захворювання, як біль у ділянці сечового міхура, біль при сечовипусканні й почастішання сечовипускання, але низький вплив лікування на імперативні позиви до сечовипускання (рис. 1). 
Оцінюючи ступінь ефективності, пацієнти відзначили помірну й високу ефективність препарату і відсутність будь-яких ускладнень під час проведення лікування.

Висновки

Проведене дослідження продемонструвало, що застосування препарату Пембіна Блю курсом від 7 днів дає значний антибактеріальний, спазмолітичний і знеболюючий ефект. 
Препарат може використовуватись як монозасіб або в комплексному лікуванні з метою підкислення сечі, він дає кращі результати у хворих з початковим показником рН сечі ≥ 7.
Пембіна Блю не має побічної дії, добре переноситься хворими, що дозволяє рекомендувати його для широкого застосування в лікуванні й профілактиці рецидивуючих інфекцій нижніх сечовивідних шляхів у жінок. 
Конфлікт інтересів. Не заявлений. 
 
Отримано/Received 02.11.2022
Рецензовано/Revised 13.11.2022
Прийнято до друку/Accepted 28.11.2022

Список литературы

  1. Horan T.C. et al. CDC/NHSN surveillance definition of health care-associated infection and criteria for specific types of infections in the acute care setting. Am. J. Infect. Control. 2008. 36. 309. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18538699.
  2. Johansen T.E. et al. Critical review of current definitions of urinary tract infections and proposal of an EAU/ESIU classification system. Int. J. Antimicrob. Agents. 2011. 38. Suppl. 64. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22018988.
  3. Пасечников С.П., Мітченко М.В. Неспецифічний цистит: сучасні принципи діагностики та лікування. Здоров’я України 21 сторіччя. 2017. № 8(405). С. 50-51.
  4. Bonkat G., Pickard R., Bartoletti R. et al. Guidelines EAU: Guidelines on urological infections. 2017. 106 p.
  5. Wagenlehner F.M. et al. Uncomplicated urinary tract infections. Dtsch Arztebl. Int. 2011. 108. 415. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21776311.
  6. Stamm W.E. et al. Management of urinary tract infections in adults. N. Engl. J. Med. 1993. 329. 1328. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8413414.
  7. Bradbury S.M. Collection of urine specimens in general practice: to clean or not to clean? J. R. Coll. Gen. Pract. 1988. 38. 363. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3256648.
  8. Lifshitz E. et al. Outpatient urine culture: does collection technique matter? Arch. Intern. Med. 2000. 160. 2537. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/10979067.
  9. Fihn S.D. Clinical practice. Acute uncomplicated urinary tract infection in women. N. Engl. J. Med. 2003. 349. 259. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12867610.
  10. Foxman B. et al. Epidemiology of urinary tract infections: transmission and risk factors, incidence, and costs. Infect. Dis. Clin. North Am. 2003. 17. 227. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12848468.
  11. Hooton T.M. Recurrent urinary tract infection in women. Int. J. Antimicrob. Agents. 2001. 17. 259. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11295405.
  12. Hooton T.M. et al. Effect of Increased Daily Water Intake in Premenopausal Women with Recurrent Urinary Tract Infections: A Randomized Clinical Trial. JAMA Intern. Med. 2018. 178. 1509. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30285042.
  13. Chen Y.Y. et al. Estrogen for the prevention of recurrent urinary tract infections in postmenopausal women: a meta-analysis of randomized controlled trials. Int. Urogynecol. J. 2021. 32. 17. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32564121.
  14. Duenas-Garcia O.F. et al. Pharmacological agents to decrease new episodes of recurrent lower urinary tract infections in postmenopausal women. A systematic review. Female Pelvic Med. Reconstruct. Surg. 2016. 22. 63. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26825411.
  15. Beerepoot M.A.J. et al. Nonantibiotic prophylaxis for recurrent urinary tract infections: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J. Urol. 2013. 190. 1981. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23867306.
  16. Naber K.G. et al. Immunoactive prophylaxis of recurrent urinary tract infections: a meta-analysis. Int. J. Antimicrob. Agents. 2009. 33. 111. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18963856.
  17. Canales J. et al. Are probiotics effective in preventing urinary tract infection? Medwave. 2018. 18. e7186. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29624569.
  18. Grin P.M. et al. Lactobacillus for preventing recurrent urinary tract infections in women: meta-analysis. Can. J. Urol. 2013. 20. 6607. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23433130.
  19. Lenger S.M. et al. D-mannose vs other agents for recurrent urinary tract infection prevention in adult women: a systematic review and meta-analysis. Am. J. Obstet. Gynecol. 2020. 223. 265. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32497610.
  20. Fu Z. et al. Cranberry Reduces the Risk of Urinary Tract Infection Recurrence in Otherwise Healthy Women: A Systematic Review and Meta-Analysis. J. Nutr. 2017. 147. 2282. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29046404.
  21. Wang C.H. et al. Cranberry-containing products for prevention of urinary tract infections in susceptible populations: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Arch. Intern. Med. 2012. 172. 988. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22777630.
  22. Ansari M.A., Fatima Z., Hameed S. Antifungal action of methylene blue involves mitochondrial dysfunction and disruption of redox and membrane homeostasis in C.аlbicans. The Open Microbio–logy Journal. 2016. Vol. 10. Р. 12-22. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27006725.
  23. Nalliah S. et al. The use of chemotherapeutic agents as prophylaxis for recurrent urinary tract infection in healthy nonpregnant women: A network meta-Analysis. Indian J. Urol. 2019. 35. 147. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31000921.
  24. Ahmed H. et al. Long-term antibiotics for prevention of recurrent urinary tract infection in older adults: Systematic review and meta-analysis of randomised trials. BMJ Open. 2017. 7. e015233. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28554926.
  25. Rudenko N. et al. Prevention of recurrent lower urinary tract infections by long-term administration of fosfomycin trometamol: Double blind, randomized, parallel group, placebo controlled study. Arzneimittel-Forschung/Drug Research. 2005. 55. 420. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16080282.

Вернуться к номеру