Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «» Том 15, №1-2, 2022

Вернуться к номеру

Генетичні особливості ремоделювання серця у хворих на діабетичну нефропатію

Авторы: Несен А.О., Савічева К.О., Семенових П.С., Щербань Т.Д., Топчій І.І.
ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) є однією з найбільш пріоритетних медико-соціальних проблем сучасності. Основними причинами смертності у хворих на ЦД є ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія з розвитком гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та діабетичне ураження нирок. Мета роботи: визначення поліморфізму Alu Ins/Del гена ангіотензинперетворюючого ферменту (АСЕ) у хворих на ЦД 2-го типу з діабетичною нефропатією (ДН) та виявлення можливого асоціативного зв’язку особливостей ремоделювання серця з генетичним профілем обстежених. Матеріали та методи. Обстежені 73 хворі на ДН, контрольну групу становили 19 здорових осіб. Хворі на ЦД 2-го типу були розділені на три групи: І група — хворі на ДН, носії D/D поліморфізму гена АСЕ (n = 23); ІІ група — хворі на ДН, носії І/D поліморфізму гена АСЕ (n = 32); ІІІ група — хворі на ДН, носії І/І поліморфізму гена АСЕ (n = 18). Ампліфікацію ДНК та генотипування здійснювали методом ПЛР в режимі реального часу з використанням набору реагентів «SNP-ЭКСПРЕСС-SHOT» («Литех», РФ). Усім пацієнтам проводили трансторакальну ехокардіографію на ультразвуковому апараті «ULTIMA PA» («Radmir», Україна) згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства. Результати. У хворих з генотипом D/D розміри лівого шлуночка серця, а саме ТЗС ЛШ, а також ІММ ЛШ достовірно більші, ніж у гетерозигот І/D (р < 0,05). У групі хворих на ДН, що мали поліморфізм І/І досліджуваного гена, відзначалися достовірно більші розміри устя аорти, ніж у носіїв гомозиготного варіанта D/D гена АСЕ (р < 0,05). У хворих на ЦД 2-го типу, гомозигот за алеллю D/D гена АСЕ, відмічається значне переважання концентричної гіпертрофії у структурі змін геометрії ЛШ (78,3 %) порівняно з гетерозигатами I/D (56,3 %) та носіями І/І поліморфізму (66,7 %). Встановлений негативний кореляційний зв’язок рівня ЛПДНЩ з ФВ ЛШ та позитивний з рівнем креатиніну сечі. Рівень ЛПНЩ позитивно корелював з показниками, що відображають гіпертрофію ЛШ, а саме з ТМШП ЛШ та ТЗС ЛШ. Також виявлений позитивний кореляційний зв’язок рівня креатиніну сечі та КДР ЛШ. У хворих на ДН поліморфізм I/D асоційований із зниженням ризику зростання ММ ЛШ понад 251 г (ВШ = 0,24 (0,08–0,76); р = 0,012 — кодомінантна модель успадкування; ВШ = 0,24 (0,09–0,63); р = 0,003 — надмірно-домінантна модель успадкування). Висновки. Гетерозиготний генотип І/D гена АСЕ асоційований із зниженням ризику зростання ММ ЛШ та ІММ ЛШ порівняно з D/D генотипом, що вказує на важливий вплив цього поліморфізму не тільки на патогенез ДН, а й на розвиток та прогресування серцево-судинних ускладнень в когорті хворих на ЦД 2-го типу.

Background. Diabetes mellitus (DM) is one of the highest priority medical and social problems today. The main causes of death in patients with diabetes are coronary heart disease, hypertension with the development of left ventricular (LV) myocardial hypertrophy and diabetic kidney disease. The aim of the study to determine the prevalence of the Alu Ins/Del polymorphism of the angiotensin-converting enzyme (ACE) gene in patients with type 2 DM with nephropathy and to identify a possible association between cardiac remodeling with genetic profile. Materials and methods. 73 patients with diabetic nephropathy (DN) were examined. The control group consisted of 19 healthy individuals. Depending on the polymorphic variant of the ACE gene, patients with type 2 DM were divided into three groups: group I — patients with DN and D/D polymorphism of the ACE gene (n = 23); group II — patients with DN and I/D polymorphism of the ACE gene (n = 32); Group III — patients with DN and I/I polymorphism of the ACE gene (n = 18). DNA amplification and genotyping were carried out by real-time polymerase chain reaction (PCR) using the SNP-EXPRESS-SHOT reagent kit (Litech, RF). All patients were diagnosed by transthoracic echocardiography on an ultrasound machine “ULTIMA PA” (“Radmir”, Ukraine) according to the recommendations of the American Echocardiographic Society. Results. In patients with the D/D genotype, the size of the left ventricle of the heart, as well as LV mass index (MI) is significantly higher than in I/D heterozygotes (p < 0.05). Significantly higher aortic ostium diameter observed in patients with I/I polymorphism than in homozygous variant of the D/D ACE gene carriers (p < 0.05). In patients with type 2 DM, homozygotes for the ACE D/D allele, there is a significant predominance of concentric hypertrophy in the structure of changes in LV geometry (78,3 %), compared with I/D heterozygotes (56,3 %) and I/I carriers polymorphism (66,7 %). We found a negative correlation between very-low-density lipoprotein (VLDL) cholesterol and LV ejective fraction and positive correlation with urinary creatinine concentration. The level of LDL-cholesterol was positively correlated with interventricular septal thickness (IVST) and posterior wall thickness (PWT) LV. There was also a positive correlation between urinary creatinine and LV volume. In patients with DN I/D polymorphism is associated with a reduced risk of LV mass over 251 g (OR = 0,24 (0,08–0,76); p = 0.012 — codominant model of inheritance; OR = 0,24 (0,09–0,63); p = 0,003 — overdominant model of inheritance). Conclusions. The heterozygous I/D genotype of the ACE gene is associated with a reduced risk of LV mass and LVMI growth compared to the D/D genotype, which indicates an important effect of this polymorphism not only on the pathogenesis of DN but also on the development and progression of cardiovascular disease in 2 type DM patients.


Ключевые слова

цукровий діабет; діабетична нефропатія; поліморфізм гена АСЕ; гіпертрофія лівого шлуночка

diabetes mellitus; diabetic nephropathy; ACE gene polymorphism; left ventricular hypertrophy


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Sun H., Saeedi P., Karuranga S. et al. IDF Diabetes Atlas: Global, regional and country-level diabetes prevalence estimates for 2021 and projections for 2045. Diabetes Research and Clinical Practice. 2022. P. 1-183. e. 109119. doi:0.1016/j.diabres.2021.109119.
2. Ettinger O.A. Diabetic heart disease: modern approaches to diagnosis and treatment. Meditsinskij Vestnik. 2012. № 17/18. P. 13. (in Russian)
3. Goncharenco O.N., Ametov A.S., Bysarov S.L. Heart at gunpoint. diabetes and cardiovascular disease (questions therapy). Vestnik Poslediplomnogo Meditsinskogo Obrazovania. 2008. № 3–4. P. 21-26. (in Russian)
4. Belaev A.B., Cholodova O.E., Kuchalechvili H.R. et al. The leading role of echocardiography in the diagnosis of cardiovascular diseases. Funkzionalnaya diagnostika. 2010. № 3. P. 56. (in Russian) 
5. Serebrakova O.V. Pathogenetic mechanisms of cardiomyopathy in thyrotoxicosis and hypothyroidism: Thesis DSc in Medicine. Chita. 2008. P. 1-39. (in Russian) 
6. Lang R.M., Badano L.P., Mor-Avi V. et al. Recomendations for Cardiac Chamber by Echocardiography in Adults: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. J. Am. Soc. Echocardiogr. 2015. № 28(1). P. 1-38. doi: 10.1016/j.echo.2014.10.003.
7. Solé X., Guinó E., Valls J. et al. SNPStats: a web tool for the analysis of association studies. Bioinformatics. 2006. № 22 (15). P. 1928-1929. doi: 10.1093/bioinformatics/btl268.
8. Brown D.W., Giles W.H., Croft J.B. Left ventricular hypertrophy as a predictor of coronary heart disease mortality and the effect of hypertension. Am. Heart J. 2000. № 140(6). P. 848-856. doi: 10.1067/mhj.2000.111112.
9. Gradman A.H., Alfayoumi F. From left ventricular hypertrophy to congestive heart failure: management of hypertensive heart disease. Prog. Cardiovasc. Dis. 2006. № 48(5). P. 326-341. doi: 10.1016/j.pcad.2006.02.001.
10. Bruno A., Brooks D.D., Abrams T.A. Left ventricular hypertrophy in acute stroke patients with known hypertension. Clin. Exp. Hypertens. 2017. № 39(6). P. 502-504. doi: 10.1080/10641963.2016.1259328. 
11. Albuquerque P.F., Albuquerque P.H., Albuquerque G.O. et al. Ankle-brachial index and ventricular hypertrophy in arterial hypertension. Arq. Bras. Cardiol. 2012. № 98(1). P. 84-86. doi: 10.1590/s0066-782x2012000100013.
12.  Kawano H., Do Y.S., Kawano Y. et al. Angiotensin II has multiple profibrotic effects in human cardiac fibroblasts. Circulation. 2000. № 101. P. 1130-1137. doi: 10.1161/01.cir.101.10.1130.
13. Lechin M., Quinones M.A., Omran A. et al. Angiotensin-I converting enzyme genotypes and left ventricular hypertrophy in patients with hypertrophic cardiomyopathy. Circulation. 1995. № 92. P. 1808-1812. doi: 10.1161/01.cir.92.7.1808.
14. Jan Danser A.H., Schalekamp M., Bax W.A. et al. Angiotensin-converting enzyme in human heart. Effect of the deletion/insertion polymorphism. Circulation. 1995. № 92. P. 1387-1388. doi: 10.1161/01.cir.92.6.1387.
15. Kuznetsova T., Staessen J.A., Wang J.G. Antihypertensive treatment modulates the association between the D/I ACE gene polymorphism and left ventricular hypertrophy: a meta-analysis. J. Hum. Hypertens. 2000. № 14(7). P. 447-454. doi: 10.1038/sj.jhh.1001055.
16. Fajar J.K., Pikir B.S., Heriansyah T. et al. The Gene Polymorphism of Angiotensin-Converting Enzyme Intron Deletion and Angiotensin-Converting Enzyme G2350A in Patients With Left Ventricular Hypertrophy: A Meta-analysis. Indian Heart J. 2019. № 71(3). P. 199-206. doi: 10.1016/j.ihj.2019.07.002.
17.  Safarova A.F., Kotovskaya Yu.V., Korovina E.P. Sovremennyie metodyi diagnostiki gipertrofii miokarda levogo zheludochka u bolnyih arterialnoy gipertoniey. Moskva: In-t problem upr. zdravoohraneniem, 2009. P. 1-77. (in Russian)
18. Ghali J., Kadakia S., Cooper R. et al. Impact of left ventricular hypertrophy patterns on ventricular arrhythmias in the absence of coronary artery disease. J. Am. Coll. Cardiol. 1991. № 17. P. 1277-1282. doi: 10.1016/s0735-1097(10)80135-4.
19.  Ghali J.K., Liao Y., Cooper R.S. Influence of left ventricular geometric patterns on prognosis in patients with or without coronary artery disease. J. Am. Coll. Cardiol. 1998. № 31. P. 1635-1640. doi: 10.1016/s0735-1097(98)00131-4.
20. Kohara K., Zhao B., Jiang Y. et al. Relation of left ventricular hypertrophy and geometry to asymptomatic cerebrovascular damage in essential hypertension. Am. J. Cardiol. 1999. № 83. P. 367-370. doi: 10.1016/s0002-9149(98)00870-4.
21. Savage D.D., Garrison R.J., Konnel W.B. The spectrum of left ventricular hypertrophy in a general population sample: the Framingham study. Circulation. 1987. № 75. P. 26-33.

Вернуться к номеру