Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021
Вернуться к номеру
Геоінформаційна система як інструмент моніторингу інфекційних хвороб тварин
Авторы: Мельник В.В.
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Ретроспективний епізоотологічний аналіз охоплює тривалий період часу і використовується при підготовці матеріалів для планування протиепізоотичних заходів. Він включає аналіз рівня і структури захворюваності за нозологічними формами; аналіз багаторічної динаміки захворюваності — напрямку і вираженості, тенденції, періодичності коливань рівня захворюваності, показник захворюваності в поточному році; аналіз річної динаміки рівня цілорічної захворюваності, сезонності, а також включає порівняльно-історичний опис та порівняльно-географічний опис.
На сьогодні різнобічна інформація щодо особливостей інфекційних захворювань тварин, численні дані епізоотологічних досліджень повною мірою не систематизовані, залишаються розрізненими і не використовуються належним чином для моделювання процесів можливого поширення інфекцій. У той же час проведення епізоотологічного аналізу карантинних й особливо небезпечних інфекцій із картографуванням отриманих результатів надзвичайно важливе, оскільки це є основою для проведення комплексу заходів із профілактики різних захворювань.
Епізоотична ситуація, що склалася в Україні та світі, вимагає вдосконалення наявних методів збору й обробки даних про особливості і зміну епізоотичної ситуації та даних про інфекційні захворювання на певних територіях із використанням сучасних інформаційно-аналітичних програм. Доцільно та необхідно застосовувати в дослідженнях із прикладної епізоотології потужні функціональні можливості сучасних геоінформаційних технологій (географічні інформаційні системи, ГІС).
ГІС — комп’ютерна технологія для введення, зберігання, перевірки, об’єднання, роботи, аналізу та візуалізації даних із прив’язкою до поверхні землі. ГІС надає картографічні дані — графічно або в табличній формі. Ця інформація не тільки наведена в доступній формі (візуальній), але дозволяє підвищити ефективність прийняття рішень керівниками програм із моніторингу, контролю, спостереження за епізоотичним станом (у т.ч. надзвичайними ситуаціями).
Епізоотична ситуація є інструментом пізнання закономірностей розвитку епізоотичного процесу на основі аналізу його проявів, передбачає встановлення закономірностей епізоотичного процесу в даних конкретних умовах і вивчення ефективності проведених заходів. Основою служить статистичний метод, без якого не можна обійтися, якщо захворюваність досягає масового поширення. При цьому факторами є елементи паразитарної системи — причини й умови епізоотичного процесу. Слід виділяти фактори ризику захворюваності як основні мішені для профілактичних заходів.
У ретроспективному епізоотологічному аналізі користуються річними і місячними показниками захворюваності і неблагополуччя. При цьому показник одного року сам по собі не може бути об’єктом для аналізу факторів. Фактори, впливаючи на епідемічний процес, або стимулюють, або пригнічують його. Отже, фактичний рівень захворюваності служить балансом або підсумком дії всієї сукупності різноспрямованих факторів.
Інший підхід, що використовується в епізоотологічному аналізі, заснований на виявленні вірогідних відмінностей показників. Він дозволяє диференціювати фактори за силою впливу на захворюваність на сильні, помірні, слабкі і дуже слабкі. Третім параметром, що визначає внесок чинників у захворюваність, служить час їх дії. Частина елементів паразитарної системи є постійною. З ними тісно пов’язані тривалий час (багато років) діючі фактори. Наприклад, видова сприйнятливість і схильність до захворювання — постійні фактори, а зміна чисельності — дуже слабкий, але тривало діючий фактор.
Роздільна здатність ретроспективного епідеміологічного аналізу багаторічної динаміки захворюваності така, що дозволяє розмежувати чотири групи чинників і чотири форми епідемічного процесу. По-перше, це середня захворюваність, обумовлена постійними факторами. По-друге, тенденція або зміна рівня середньої захворюваності під впливом довготривалих чинників. Третьою формою епідемічного процесу в багаторічній динаміці є циклічність. Четвертою групою факторів, що впливають на захворюваність, є випадкові чинники.
Загальний методичний аспект епізоотологічного аналізу складається з чіткості здійснюваних дій — це і збір інформації; систематизація інформації, аналіз (розкладання) за інформацією складових, синтез, формування нового формату інформації, придатної для якісно іншого осмислення або узагальнення, прогнозування розвитку ситуації за результатами аналізу і синтезу з відомою ймовірністю реалізації, рекомендації зі змін реалізованих заходів і формування цільових програм за результатами аналізу, синтезу і прогнозу.
Ретроспективний аналіз оцінює стан і тенденції розвитку епідемічного процесу, забезпечує виявлення територій ризику, груп ризику, часу ризику і факторів ризику. Аналіз рівня, структури і динаміки інфекційної захворюваності дозволяє обґрунтувати перспективи планування профілактичних і протиепідемічних заходів.