Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021

Вернуться к номеру

Епідемічне значення носійства патогенного стафілококу, проблеми діагностики та санації носіїв

Авторы: Берегова О.О. (1), Бочко В.Г. (1), Матюшин С.І. (2)
(1) — ДУ «Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», м. Краматорськ, Україна
(2) — КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Нині стафілококова інфекція залишається однією з найбільш поширених і наносить значні соціальний та економічний збитки суспільству. З усіх видів стафілококів найбільш значущим у патології людини є Staphylococcus aureus, важливу роль в поширенні якого відіграє назофарингеальне носійство людини. Питання визначення діагнозу хронічного носійства стафілококу та ефективної санації мають велике епідеміологічне значення. 
Матеріали та методи. Автори вивчили, проаналізували й узагальнили результати епідеміологічних і клінічних досліджень поширення патогенного стафілококу, зокрема, на підставі результатів епідеміологічного моніторингу в Донецькій області, визначення діагнозу носійства, методів санації, відповідні нормативні документи. Аналіз матеріалів проведений на підставі особистого практичного досвіду епідеміологічної та клінічної роботи.
Результати. Епідеміологічні дослідження низки авторів засвідчують, що значна кількість населення є носіями ентеротоксигенного стафілококу (S.аureus), за даними окремих авторів — до 50–90 % (за результатами раптових обстежень працівників харчоблоків дитячих закладів оздоровлення та відпочинку Донецької області, які проводилися ДУ «Донецький обласний лабораторний центр МОЗ України» в 2018–2021 рр. з метою епідеміологічного моніторингу, питома вага осіб з наявністю патогенного стафілококу встановлена на рівні 14–20 %). Високий рівень має термінове, транзиторне безсимптомне носійство збудника здоровими людьми (за даними авторів — до 30–90 %), тривале назофарингеальне бактеріоносійство відзначається, за даними авторів, лише у 20–30 % людей. За даними окремих авторів, не всі штами S.aureus здатні виробляти фактори вірулентності, питома вага продуцентів ентеротоксину серед золотистих стафілококів становить, за результатами досліджень, від 24 до 53 %. Тому визначення хронічного бактеріоносійства стафілококу та його ефективна санація має велике епідемічне та клінічне значення. Але професійні матеріали для детального аналізу результатів мікробіологічних досліджень і трактовки видового складу мікробіоценозу ЛОР-органів, лабораторні критерії резистентності стафілококів на сьогодні в Україні відсутні. Відсутні і методичні рекомендації або клінічний протокол щодо санації хронічного стафілококового бактеріоносійства, на сьогодні тільки наказом МОЗ України від 04.04.2012 № 236 обумовлені засоби санації безсимптомного носійства стафілококу у медичного персоналу відділень хірургічного профілю, але рекомендується використовувати саме антимікробні препарати. У зв’язку з низкою запитань (визначення резистентності збудника до антимікробних препаратів, тривалість лабораторного аналізу, фінансові складові пацієнта, лікарні) клінічна мікробіологія в закладах охорони здоров’я первинної ланки використовується вкрай рідко, призначення терапії для санації носіїв стафілококу залежить від знань та досвіду практичних лікарів, антибактеріальні засоби локальної і системної дії призначаються в основному емпірично, що не може не сприяти зросту резистентності мікрофлори. Масове безконтрольне і частіше неграмотне, нераціональне застосування сучасних антибактеріальних препаратів і протизапальних засобів призвело до порушення природної біологічної рівноваги в мікробних асоціаціях, поширення метицилін-резистентних штамів золотистого стафілококу (MRSA) не тільки у навколишньому середовищі, але й у бактеріоносіїв. Це призводить до труднощів та нестійкості ерадикації стафілококу, формування хронічного безсимптомного носійства. Ця проблема стала однією з головних у медицині за останні роки. Сьогодні є великий запит на інші, не антибактеріальні способи санації, які мають високу деконтамінуючу активність, імуномоделюючу дію та пролонгований ефект. Наша медицина має досвід санації носіїв S.aureus антисептичними засобами та фізичними факторами (мікроклімат спелеошахт, ультрафіолетові проміння). Сучасна медицина має дослідження результативного використання для назофарингеальної санації композиції ефірних олій, пробіотиків, магнітолазерної терапії, циклоферону, полівалентного стафілококового бактеріофага, фітопрепаратів, санацію обов’язково необхідно проводити на тлі лікування хронічних захворювань для формування адекватної імунної відповіді людини на збудники. Щодо працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, на законодавчому рівні в Україні остаточно не врегульовані питання щодо обмежувальних заходів відносно носіїв ентеротоксигенного стафілококу до проведення санації, крім працівників підприємств, що виробляють кондитерські вироби з кремом. У перелік протипоказань для роботи за вказаними професіями носійство патогенного стафілококу не включено (Наказ МОЗ України від 23.07.2002 № 280 щодо організації проведення обов’язкових медичних оглядів декретованого контингенту).
Висновки. Питання визначення діагнозу хронічного носійства стафілококу та ефективної санації мають велике епідеміологічне значення. В Україні залишаються остаточно невирішеними питання діагностики, диференціації, ефективної санації хронічного ентеротоксигенного стафілококового бактеріоносійства, необхідне оновлення, уніфікація відповідних нормативних документів на підставі вітчизняних і зарубіжних науково-практичних досліджень.


Вернуться к номеру