Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International neurological journal Том 16, №7, 2020

Back to issue

Outstanding problems of early diagnosis of ataxia-telangiectasia

Authors: Боярчук О.Р.(1), Волоха А.П.(2), Бондаренко А.В.(2), Костюченко Л.В.(3, 4), Гільфанова А.М.(2)
(1) — Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(3) — Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр, м. Львів, Україна
(4) — Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Атаксія-телеангіектазія (A-T) — автосомно-рецесивне мультисистемне захворювання, що характеризується прогресуючими неврологічними розладами, мозочковою атаксією, телеангіектазією, імунодефіцитом, підвищеною схильністю до злоякісних новоутворень і чутливістю до іонізуючої радіації. Неврологічні прояви часто є першими й домінуючими у пацієнтів з А-Т. Метою нашого дослідження було визначити шляхи покращення ранньої діагностики атаксії-телеангіектазії у дітей. Матеріали та методи. Проведено аналіз діагностики А-Т у 64 пацієнтів з Українського національного реєстру первинних імунодефіцитів. Діагностика A-T ґрунтувалася на клінічних симптомах, генетичних і біохімічних дослідженнях відповідно до критеріїв Європейського товариства з імунодефіцитів. Аналіз клінічних ознак, даних загального аналізу крові, рівня альфа-фетопротеїну, рівня імуноглобулінів і субпопуляцій лімфоцитів проведено у 39 пацієнтів з А-Т на основі анкет, заповнених лікарями-імунологами. Результати. Середній вік діагностики А-Т становив 6,2 року, коливання — від 1 до 16 років. Середній вік затримки встановлення діагнозу становив 5 років. Атаксія спостерігалася в усіх пацієнтів, у 87,7 % дітей вона була першою клінічною ознакою захворювання. Середній вік дебюту атаксії становив 16,4 місяця. Серед інших неврологічних розладів спостерігали дизартрію (у 84,6 %), окорухову апраксію (у 74,4 %), ністагм (у 41 %). На момент спостереження 61,5 % дітей втратили здатність самостійно пересуватись. Потребували інвалідного візка діти віком від 6 до 12 років, середній вік становив 7,9 року. Рідше спостерігали труднощі з ковтанням, інтенційний тремор, міоклонії. Мозочкова атрофія або гіпоплазія при нейровізуалізації виявлялась у 33,3 % пацієнтів. Середній вік виявлення вказаних змін становив 10 років. Інші ознаки А-Т: телеангіектазії (100 %), рецидивні синопульмональні інфекції (82,1 %), онкопатологія (20,5 %) — зазвичай приєднувались пізніше. Серед лабораторних показників у дітей з А-Т найчастіше спостерігали лімфопенію (у 71,8 %), підвищений рівень альфа-фетопротеїну (у 92,3 %), зниження рівня імуноглобуліну А (у 82,1 %), підвищення рівня імуноглобуліну М (у 59 %) та зниження субпопуляцій лімфоцитів, переважно CD4 (у 75,9 %). Висновки. Наявність атаксії у дитини другого року життя потребує виключення атаксії-телеангіектазії. Визначення рівня альфа-фетопротеїну в сироватці крові необхідно проводити всім дітям з атаксією. У разі підвищеного рівня альфа-фетопротеїну, а також за наявності частих синопульмональних інфекцій, лімфопенії дітей необхідно направляти на консультацію до лікаря-імунолога. Проведення імунограми з визначенням рівнів імуноглобулінів і субпопуляцій лімфоцитів може мати допоміжне значення для встановлення діагнозу А-Т. Вчасна діагностика захворювання дозволить попередити поліпрагмазію, уникнути призначення зайвих обстежень, що можуть нашкодити пацієнту, призначити адекватну терапію, направлену на попередження інфекційних ускладнень, що дасть змогу покращити якість і подовжити тривалість життя пацієнтів з А-Т.

Актуальность. Атаксия-телеангиэктазия (A-T) — аутосомно-рецессивное мультисистемное заболевание, характеризующееся прогрессирующими неврологическими расстройствами, мозжечковой атаксией, телеангиэктазией, иммунодефицитом, повышенной склонностью к злокачественным новообразованиям и чувствительностью к ионизирующей радиации. Неврологические проявления часто являются первыми и доминирующими у пациентов с А-Т. Целью нашего исследования было определить пути улучшения ранней диагностики атаксии-телеангиэктазии у детей. Материалы и методы. Проведен анализ диагностики А-Т у 64 пациентов из Украинского национального реестра первичных иммунодефицитов. Диагностика A-T основывалась на клинических симптомах, генетических и биохимических исследованиях в соответствии с критериями Европейского общества по иммунодефицитам. Анализ клинических признаков, данных общего анализа крови, уровня альфа-фетопротеина, уровня иммуноглобулинов и субпопуляций лимфоцитов проведен у 39 пациентов с А-Т на основе анкет, заполненных врачами-иммунологами. Результаты. Средний возраст диагностики А-Т составлял 6,2 года, колебания — от 1 до 16 лет. Средний возраст задержки установления диагноза составил 5 лет. Атаксия наблюдалась у всех пациентов, у 87,7 % детей она была первым клиническим признаком заболевания. Средний возраст дебюта атаксии составил 16,4 месяца. Среди других неврологических расстройств наблюдали дизартрию (у 84,6 %), глазодвигательную апраксию (у 74,4 %), нистагм (у 41 %). На момент наблюдения 61,5 % детей потеряли способность самостоятельно передвигаться. Требовали инвалидной коляски дети в возрасте от 6 до 12 лет, средний возраст составил 7,9 года. Реже наблюдали трудности с глотанием, интенционный тремор, миоклонии. Мозжечковая атрофия или гипоплазия выявлена у 33,3 % пациентов. Средний возраст выявления указанных изменений составлял 10 лет. Другие признаки А-Т: телеангиэктазии (100 %), рецидивирующие синопульмональные инфекции (82,1 %), онкопатология (20,5 %) — обычно присоединялись позже. Среди лабораторных показателей у детей с А-Т чаще наблюдали лимфопению (у 71,8 %), повышенный уровень альфа-фетопротеина (у 92,3 %), снижение уровня иммуноглобулина А (у 82,1 %), повышение уровня иммуноглобулина М (у 59 %) и снижение субпопуляций лимфоцитов, преимущественно CD4 (у 75,9 %). Выводы. Наличие атаксии у ребенка второго года жизни требует исключения атаксии-телеангиэктазии. Определение уровня альфа-фетопротеина в сыворотке крови необходимо проводить всем детям с атаксией. В случае повышенного уровня альфа-фетопротеина, а также при наличии частых синопульмональных инфекций, лимфопении детей необходимо направлять на консультацию к врачу-иммунологу. Проведение иммунограммы с определением уровней иммуноглобулинов и субпопуляций лимфоцитов может иметь вспомогательное значение для установления диагноза А-Т. Своевременная диагностика заболевания позволит предупредить полипрагмазию, избежать назначения лишних обследований, которые могут навредить пациенту, назначить адекватную терапию, направленную на предупреждение инфекционных осложнений, что позволит улучшить качество жизни пациентов с А-Т.

Background. Ataxia-telangiectasia (AT) is an autosomal recessive multisystem disease characterized by progressive neurological disorders, cerebellar ataxia, telangiectasia, immunodeficiency, increased susceptibility to malignancies, and radiation sensitivity. Neurological manifestations are often the first and dominant in patients with AT. The aim of our study was to identify ways to improve the early diagnosis of ataxia-telangiectasia in children. Materials and methods. The analysis of AT diagnosis in 64 patients from the Ukrainian National Register of Primary Immunodeficiency was performed. Diagnosis of AT was based on clinical symptoms, genetic, and biochemical findings according to the criteria of the European Society for Immunodeficiency. The analysis of clinical signs, complete blood count data, alpha-fetoprotein level, immunoglobulins level and lymphocyte subpopulations was performed in 39 patients with AT based on the questionnaires filled in by immunologists. Results. AT was diagnosed at an average age of 6.2 years, ranging from 1 to 16 years. The average age of delay in diagnosis was 5.0 years. Ataxia was observed in all patients and 87.7 % of children experienced it as the first clinical sign of the disease. The mean age of ataxia onset was 16.4 months. Among other neurological manifestations, dysarthria (84.6 %), oculomotor apraxia (74.4 %), and nystagmus (41 %) were observed. Within the examination, 61.5 % of children lost the ability to walk. At the age of 6 to 12 years, children needed a wheelchair, the average age was 7.9 years. Difficulty swallowing, intentional tremor, and myoclonus were less frequently observed. Cerebellar atrophy or hypoplasia on MRI was found in 33.3 % of patients. The average age of detection of these changes was 10 years. Other signs of AT were as follow: telangiectasia (100 %), recurrent sinopulmonary infections (82.1 %), malignancies (20.5 %) usually manifested later. Among the laboratory findings in children with AT, lymphopenia (71.8 %), an elevated level of alpha-fetoprotein (92.3 %), decreased levels of immunoglobulin A (82.1 %), increased levels of immunoglobulin M (59 %), and a decrease in lymphocytes subpopulations, mainly of CD4 (75.9 %) were observed most often. Conclusions. The presence of ataxia in a child of the second year of life requires the exclusion of ataxia-telangiectasia. The serum alpha-fetoprotein levels should be determined in all children with ataxia. In the case of elevated levels of alpha-fetoprotein, as well as in the presence of frequent sinopulmonary infections, lymphopenia, the children should be referred to an immunologist. The immunologic investigation to determine the immunoglobulins levels and lymphocyte subpopulations may be helpful in AT diagnosing. A timely diagnosis of the disease will prevent polypharmacy, avoid the prescription of unnecessary examinations that may harm the patient, prescribe adequate therapy to prevent infectious complications, which will improve the quality and expectancy of the life of patients with AT.


Keywords

атаксія-телеангіектазія; рання діагностика; діти

атаксия-телеангиэктазия; ранняя диагностика; дети

ataxia-telangiectasia; early diagnosis; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Rothblum-Oviatt C., Wright J., Lefton-Greif M.A., McGrath-Morrow S.A., Crawford T.O., Lederman H.M. Ataxia telangiectasia: a review. Orphanet. J. Rare Dis. 2016. Vol. 11. № 1. P. 159. doi: 10.1186/s13023-016-0543-7.
2. Schoenaker M.H.D., Blom M., de Vries M.C., Weemaes C.M.R., van der Burg M., Willemsen M.A.A.P. Early diagnosis of ataxia telangiectasia in the neonatal phase: a parents’ perspective. Eur. J. Pediatr. 2020. Vol. 179. № 2. P. 251-256. doi: 10.1007/s00431-019-03479-5.
3. Nissenkorn A., Ben-Zeev B. Ataxia telangiectasia. Handb. Clin. Neurol. 2015. № 132. P. 199-214. doi: 10.1016/B978-0-444-62702-5.00014-7.
4. Boder E. Ataxia-telangiectasia: an overview. Kroc. Found. Ser. 1985. № 19. P. 1-63.
5. Tangye S.G., Al-Herz W., Bousfiha A. et al. Human Inborn Errors of Immunity: 2019 Update on the Classification from the International Union of Immunological Societies Expert Committee. J. Clin. Immunol. 2020. Vol. 40. № 1. P. 24-64. https://doi.org/10.1007/s10875-019-00737-x.
6. Swift M., Morrell D., Cromartie E., Chamberlin A.R., Skolnick M.H., Bishop D.T. The incidence and gene frequency of ataxia-telangiectasia in the United States. Am. J. Hum. Genet. 1986. Vol. 39. № 5. P. 573-583.
7. Евтушенко С.К. Неврология раннего детского возраста. К., 2016. 288 с.
8. Віничук С.М., Дубенко Е.Г. Нервовi хвороби. К., 2001. 684 с.
9. Shaikh A.G., Zee D.S., Mandir A.S., Lederman H.M., Crawford T.O. Disorders of Upper Limb Movements in Ataxia-Telangiectasia. PLoS One. 2013. Vol. 8. № 6. Е67042. doi: 10.1371/journal.pone.0067042. 
10. Pearson T.S. More than ataxia: hyperkinetic movement disorders in childhood autosomal recessive ataxia syndromes. NY: Tremor Other Hyperkinet. Mov. 2016. Vol. 6. P. 368. doi: 10.7916/D8H70FSS.
11. Van Os N.J.H., Haaxma C.A., van der Flier M. et al. Ataxia-telangiectasia: recommendations for multidisciplinary treatment. Dev. Med. Child Neurol. 2017. Vol. 59. № 7. P. 680-689. doi: 10.1111/dmcn.13424.
12. Suarez F., Mahlaoui N., Canioni D. et al. Incidence, presentation, and prognosis of malignancies in ataxia-telangiectasia: a report from the French national registry of primary immune deficiencies. J. Clin. Oncol. 2015. Vol. 33. № 2. P. 202-208. doi: 10.1200/JCO.2014.56.5101.
13. Nissenkorn A., Ben-Zeev B. Ataxia telangiectasia. Handb. Clin. Neurol. 2015. № 132. P. 199-214. doi: 10.1016/B978-0-444-62702-5.00014-7.
14. Saunders-Pullman R., Raymond D., Stoessl A.J. et al. Variant ataxia-telangiectasia presenting as primary appearing dystonia in Canadian Mennonites. Neurology. 2012. Vol. 78. № 9. P. 649-657. doi: 10.1212/WNL.0b013e3182494d51.
15. Termsarasab P., Yang A.C., Frucht S.J. Myoclonus in ataxia-telangiectasia. NY: Tremor Other Hyperkinet. Mov. 2015. Vol. 5. P. 298.
16. ESID Registry — Working definitions for clinical diagnosis of PID. 2018. 32 p.
17. Seidel M.G., Kindle G., Gathmann B. et al. The European Society for Immunodeficiencies (ESID) Registry Working Definitions for the Clinical Diagnosis of Inborn Errors of Immunity. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2019. Vol. 7. № 6. P. 1763-1770. doi: 10.1016/j.jaip.2019.02.004.
18. Hoche F., Seidel K., Theis M. et al. Neurodegeneration in ataxia telangiectasia: what is new? What is evident? Neuropediatrics. 2012. Vol. 43. № 3. P. 119-129.
19. Nowak-Wegrzyn A., Crawford T.O., Winkelstein J.A., Carson K.A., Lederman H.M. Imunodeficiency and infections in ataxia-telangiectasia. J. Pediatr. 2004. № 144. P. 505-511. DOI: 10.1016/j.jpeds.2003.12.046.
20. Stray-Pedersen A., Borresen-Dale A.L., Paus E., Lindman C.R., Burgers T., Abrahamsen T.G. Alpha fetoprotein is increasing with age in ataxia-telangiectasia. Eur. J. Paediatr. Neurol. 2007. № 11. P. 375-380.
21. Driessen G.J., Ijspeert H., Weemaes C.M. et al. Antibody deficiency in patients with ataxia telangiectasia is caused by disturbed B- and T-cell homeostasis and reduced immune repertoire diversity. J. Allergy Clin. Immunol. 2013. № 131. P. 1367-1375.
22. Eades-Perner A., Gathmann B., Knerr V., Guzman D., Veit D., Kindle G., Grimbacher B. The European internet-based patient and research database for primary immunodeficiencies: results 2004–06. Clinical & Experimental Immunology. 2007. № 147. P. 306-312. doi: 10.1111/j.1365-2249.2006.03292.x.
23. Boyarchuk O., Volokha A., Hariyan T. et al. The impact of combining educational program with the improving of infrastructure to diagnose on early detection of primary immunodeficiencies in children. Immunol. Res. 2019. Vol. 67. № 4–5. P. 390-397. DOI: 10.1007/s12026-019-09103-w.
24. Boyarchuk O., Dmytrash L. Clinical Manifestations in the Patients with Primary Immunodeficiencies: Data from One Regional Center. Turkish Journal of Immunology. 2019. Vol. 7. № 3. P. 113-119.
25. Micol R., Slama L.B., Suarez F. et al. Morbidity and mortality from ataxia-telangiectasia are associated with ATM genotype. J. Allergy Clin. Immunol. 2011. Vol. 128. № 2. P. 382-389.
26. Третяк Б.І., Макух Г.В., Кіцера Н.І., Костюченко Л.В., Акопян Г.Р. Молекулярно-генетичний аналіз поширених мутацій гена ATM у пацієнтів з підозрою на атаксію-телеангіектазію. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. № 16. С. 251-254. 
27. Quinn J., Modell V., Holle J. et al. Jeffrey’s insights: Jeffrey Modell Foundation’s global genetic sequencing pilot program to identify specific primary immunodeficiency defects to optimize disease management and treatment. Immunol. Res. 2020. https://doi.org/10.1007/s12026-020-09131-x.

Back to issue