Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020

Вернуться к номеру

Стан глутатіонової ферментної системи антирадикального захисту у хворих на урогенітальний трихомоніаз

Авторы: Г.К. Кондакова, О.В. Левицька, Г.О. Семко, В.М. Цимбал
ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», м. Харків, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Відомо, що окисний стрес супроводжує розвиток багатьох видів патологій інфекційної природи, в тому числі і таке захворювання, як урогенітальний трихомоніаз. Деякими авторами показано, що при трихомоніазі посилюються процеси перекисного окислення ліпідів практично у всіх тканинах чоловічої сечостатевої системи. Антирадикальний та антиперекисний захист клітин багато в чому залежить від стану активності ферментів, особливо глутатіонзалежних. Глутатіонпероксидаза має першочергове значення в захисті клітин від перекису водню, що постійно утворюється в клітинах. Вона бере участь одночасно у двох лініях ферментативного захисту клітин: з одного боку, від окисного стресу, з іншого — у знешкодженні продуктів перекисного окислення ліпідів, гідроперекисей жирних кислот та перекисей інших речовин. Глютатіонредуктаза є постачальником відновленого глутатіону в клітини, відіграє визначальну роль у захисті мембранних структур клітин, особливо від екзогенного ушкодження.
Мета роботи — визначення активності глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, а також рівня сульфгідрильних груп в еритроцитах хворих на урогенітальний трихомоніаз.
Матеріали та методи. Було обстежено 15 пацієнтів з урогенітальною трихомонадною інфекцією. У дослідження були включені особи віком від 17 до 60 років, які звернулись до клініки інституту для обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом, у тому числі і трихомонадну. Для ідентифікації T. vaginalis досліджували нативні препарати, а також проводили культуральний метод із використанням середовища СКДС. Групу контролю становили 20 практично здорових донорів. В еритроцитах визначали активність глутатіонредуктази (ГР), глутатіонпероксидази (ГП) та рівень загальних сульфгідрильних груп (SH-груп) за допомогою реактиву Елмана. Одержані результати були оброблені статистично, вірогідність результатів оцінювалась за критерієм t Стьюдента.
Результати. Визначення активності глутатіонзалежних ферментів ГП та ГР в еритроцитах показало, що у хворих на урогенітальний трихомоніаз їх активність значно знижена: активність ГП в еритроцитах пацієнтів знижена в 1,13 раза (Р < 0,05), а ГР — в 1,46 раза (Р < 0,05) відносно групи здорових донорів. Рівень SH-груп залишається на рівні контрольних значень, що недостатньо для нейтралізації гіперпродукції активних форм кисню. Вірогідно, що зниження активності ГР у крові у хворих на трихомоніаз пов’язане з функціональним використанням даного ферменту в клітинах для поповнення вмісту відновленого глутатіону, який інтенсивно витрачається клітинами. У той же час можна припустити, що зміни активності глутатіонзалежних ферментів є результатом модифікуючої дії активних форм кисню і можуть свідчити про те, що система глутатіону залучена в механізми розвитку патології при урогенітальному трихомоніазі на клітинному рівні.
Висновки. Установлено, що при урогенітальному трихомоніазі спостерігається дисбаланс у редокс-системі глутатіону — активність ГП и ГР в еритроцитах пацієнтів значно знижена, що може сприяти розвитку хронічного патологічного процесу. Подальше вивчення змін показників глутатіонової ланки антиоксидантного захисту у хворих на урогенітальний трихомоніаз сприятиме пошуку та розробці нових засобів для комплексного лікування цієї інфекції.


Вернуться к номеру