Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Вернуться к номеру

Особливості клінічних проявів, перебігу, лікування та профілактики акнеформних дерматозів і демодекозу у мешканців різних кліматичних зон України

Авторы: М.М. Лебедюк(1), В.А. Бочаров(1), В.В. Бочарова(1), Л.В. Куц(2), Сарайрех Анас Аталла Салем(2)
(1) — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(2) — Сумський державний університет, м. Суми, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Проблема ролі кліщів роду Demodex в розвитку акнеформних захворювань шкіри є актуальною на сьогодні в усьому світі у зв’язку із численними її аспектами. Дискусійними залишаються питання їх класифікаційних ознак (нормобіота, патогени, симбіоти — ?), вплив екзо- та ендогенних факторів на життєдіяльність, самостійність власне захворювання («демодекоз») чи його асоціація з іншими дерматозами, підходи до лікування та профілактики. Актуальною ця проблема є і у зв’язку із частими офтальмологічними проявами при ушкодженні цими кліщами (до 70 % демодекоз супроводжує хронічні блефарити, блефарокон’юнктивіти, періорбітальний дерматит).

Мета дослідження: вивчити наявність/відсутність кліщів Demodex при акнеформних дерматозах у мешканців різних кліматичних зон України, розробити рекомендації з профілактики обтяжливого перебігу цих захворювань шкіри.

Матеріали та методи. Обстежено клінічно та лабораторно 105 пацієнтів з проявами ушкодження шкіри в ділянці обличчя, мешканців південної (Одеської) області — 59 та північної (Сумської) — 46, при цьому встановлено діагнози: розацеа — у 28 (відповідно у 16 та 12), вугрова хвороба — у 37 (відповідно у 21 та 16), періоральний дерматит — у 18 (відповідно у 9 та 9), себорейний дерматит — у 22 (відповідно у 13 та 9).

Результати. При клінічному обстеженні прояви еритематозно-папульозної стадії дерматозу виявлялися у 16 (57,1 %) хворих на розацеа, папуло-пустульозної — у 12 (42,9 %); у всіх хворих на вугрову хворобу виявлена папуло-пустульозна форма захворювання, при періоральному дерматиті — численні дрібні папули червоного кольору, при себорейному дерматиті — також у всіх відповідних хворих, окрім поодиноких еритематозно-сквамозних плям на обличчі, відзначалися жирнуваті лусочки на волосистій частині голови. При мікроскопічному дослідженні на наявність кліщів Demodex патологічного матеріалу, взятого з різних ділянок шкіри шляхом поверхневого зішкрібання лусочок чи отримання вмісту пустул або сальної залози, достеменної різниці у мешканців Одеської та Сумської областей не відзначалося (р > 0,05) і у середньому при розацеа вони виявлялися, відповідно, у 14 (87,5 %) та у 10 (83,3 %), при періоральному дерматиті — у 5 (55,6 %) та 4 (44,4 %), вугровій хворобі — у 7 (33,3 %) та 5 (31,3 %), себорейному дерматиті — у 3 (23,1 %) та 2 (22,2 %). Отримані дані підтверджують думку більшості дослідників про те, що, незважаючи на проблемність питання щодо ролі кліщів Demodex як одного з етіологічних чинників акнеформних дерматозів, у разі їх виявлення слід призначати акарицидну терапію. Слід звернути увагу на те, що у мешканців південного і північного регіонів України не виявлено достеменної різниці в результатах клінічного та лабораторного досліджень і, таким чином, вплив такого фактора, як підвищене сонячне опромінення (в південній області), потребує поглибленого вивчення, і поняття «актинічний еластоз» потребує більш глибокого вивчення в плані можливості негативного впливу ультрафіолетового опромінення не тільки на еластичні структури власне дерми, але й на сполучнотканинні компоненти судин, нервів та сально-волосяного комплексу шкіри. Те, що найчастіше кліщі Demodex виявляються у хворих на розацеа, свідчить про високий ступінь поєднаності основних ланок патогенезу цих захворювань, але й виявлення їх при інших акнеформних дерматозах вказує на можливість певної топічної та, можливо, й трофічної специфічності ушкоджень сально-волосяного фолікулу. Це диктує необхідність комплексного підходу не тільки до лікування цих хворих, але й до профілактики загострень чи рецидивів у них відповідних дерматозів, зокрема ретельного дотримання дієти (виключення страв з екстрактивними домішками, надмірно гарячої їжі та напоїв, алкоголю) та режиму (запобігання негативному впливу обвітрювання, різких перепадів температури навколишнього середовища тощо). З урахуванням того, що активність кліщів Demodex зазвичай підвищується у весняно-літній період, для об’єктивізації ефективності лікувально-профілактичних заходів необхідно проводити контрольні дослідження щодо виявлення кількості цих кліщів у певних «анатомічних патернах» шкіри і в зимовий період.

Висновки. Акариформні кліщі родини Demodeсidae можуть ускладнювати перебіг акнеформних дерматозів (розацеа, вугрова хвороба, періоральний та себорейний дерматити), і виявлення їх підвищеної кількості у відповідних хворих потребує використання акарицидних засобів у системі патогенетично обґрунтованого комплексного лікування, а також контрольного дослідження не тільки у весняно-літній, але й у зимовий період.



Вернуться к номеру