Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineOncoGlobal

UkraineOncoGlobal

Журнал «Практична онкологія» Том 2, №4, 2019

Повернутися до номеру

Шановні колеги!

Тривалий час у класифікації пухлин все було відносно просто. Здавалося, вичерпний опис новоутворень здійснив батько медицини Гіппократ (420–360 рр. до Р.Х.), який поділив злоякісні пухлини на карциному, або рак, і саркому (керуючись алегоріями, які навіював йому вигляд «макроскопічного препарату»: відповідно клешні краба та варене риб’яче м’ясо).

Такі пухлини лишаються сумними лідерами онкологічної захворюваності і смертності протягом сторіч, що ще раз підкреслює геній давньогрецького лікаря і філософа. Проте розвиток наукової медицини призвів до появи нових нозологічних форм, причому процес їх появи й затвердження в клінічній онкології іноді відбувався на очах сучасників.

Ці слова цілком належні вченню про нейроендокринні пухлини, що становлять відносно новий розділ медичного знання, який бурхливо розвивається останніми десятиріччями. Застосування сучасних методів дозволило в історично короткий термін сформувати окремий науковий напрямок. За якісь 25–30 років подолано шлях від ідеї англійського біохіміка Пірса (він припустив існування спеціалізованих клітин, здатних синтезувати біогенні аміни шляхом захвату й декарбоксилювання їх попередників) до розробки й упровадження науково обґрунтованих методик діагностики й лікування пухлин АПУД-системи.

Актуальність проблеми неабияка: на прикладі бази даних SEER I.M. Modlin et al. (2008) показали, що за 30 років (1973–2004) захворюваність на нейроендокринні пухлини у США збільшилася в 5 разів. Можливо, це відбулося завдяки застосуванню більш точних діагностичних тестів (зокрема, імуногістохімічних).

Отже, онкоендокринологія стрімко розвивається, і прикладом того є наукові форуми, звіт про один із яких ми публікуємо, і цікава стаття про новаторські лікувальні технології в цій галузі.

Надзвичайно перспективному напрямку — молекулярній патології в онкології присвячена публікація групи авторів, які висвітлили специфіку уротеліальної карциноми під кутом молекулярного підходу. Важлива інформація міститься у статті, присвяченій сучасним методам апаратної візуалізації раку молочної залози, а також питанням ефективності й обґрунтованості мамографічного скринінгу. Цікаву свіжу інформацію знайде читач у статті про нутритивну підтримку онкологічних хворих.

Нарешті, значну частину цього номера становлять публікації молодих онкологів, що охоплюють різноманітні розділи клінічної онкології — онкогематологію, онкоурологію, онкопульмонологію.

Протягом 2019 року редакція намагалась постійно бути в русі, щоб навіть на мить не сповільнювати розвиток журналу. Сподіваюся, такі темпи будемо тримати й у 2020-му!

Щиро ваш, Олексій Зотов



Повернутися до номеру