Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №5-6, 2019

Вернуться к номеру

Епідемічна ситуація щодо захворюваності на гепатит А в Одеській області

Авторы: Гончаров В.О., Бондаренко Д.А., Дементєв С.О., Максименко Ю.А., Сойнікова А.В., Томішина Є.Л., Котлік Л.С., Песчанська О.Ю., Потієнко Л.П.
ДУ «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України», м. Одеса, Україна
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку в усьому світі налічується близько 1,4 мільйона випадків захворювання гепатитом А. За оцінками ВООЗ, у 2016 р. від гепатиту А померло приблизно 7134 особи, що становить 0,5 % смертності від усіх вірусних гепатитів. Останніми роками Одеська область лідирує за рівнем захворюваності даною інфекційною хворобою серед інших областей нашої країни.

Мета дослідження: вивчити епідемічну ситуацію щодо захворюваності гепатитом А в Одеській області за останні 10 років (2009–2018 рр.).

Матеріали та методи. У дослідженні використовувались дані позачергової та щорічної статистичної звітності Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» (форми № 1, 2 та 40–здоров; позачергові повідомлення про спалахи гепатиту А згідно з Наказом МОЗ України від 23.05.2002 р. № 190), Комунальної установи «Одеський обласний інформаційно–аналітичний центр медичної статистики» Одеської обласної ради (збірники «Показники здоров’я населення та діяльності закладів охорони здоров’я Одеської області за попередні роки») за 2009–2018 рр. Обробку й аналіз матеріалів проводили за допомогою епідеміологічних, санітарно–статистичних методів.

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження показало, що за останні 10 років рівень захворюваності на гепатит А в області зріс майже в 6 разів (табл. 1). Зростання захворюваності було зафіксовано в 2010 р. (на 13,5 %), у 2013 р. (у 2,2 раза) та з 2016 по 2018 р. (2016 р. — у 8,6 раза; 2017 р. — у 2,3 раза; 2018 р. — у 2,8 раза). Усього за останні 3 роки рівень показника збільшився в 23 рази.

Найвищі показники захворюваності в 2018 р., з перевищенням обласного, були зареєстровані в Окнянському (712,2 на 100 тис. населення), Захарівському (386,2 на 100 тис. населення), Великомихайлівському (107,0 на 100 тис. населення), Татарбунарському (105,1 на 100 тис. населення), Саратському (104,7 на 100 тис. населення), Подільському (94,7 на 100 тис. населення), Іванівському (66,7 на 100 тис. населення), Білгород–Дністровському (62,7 на 100 тис. населення), Овідіопольському (48,9 на 100 тис. населення) та Балтському (40,4 на 100 тис. населення) районах. У той же час в містах Балта, Подільськ, Теп–лодар, Южне, Березівському, Ізмаїльському, Кодимському, Ренійському, Савранському районах області не було зареєстровано жодного випадку захворювання. Аналіз захворюваності гепатитом А за 2018 р. залежно від віку хворих показав, що 96,6 % хворих приходилось на дітей та людей працездатного віку (вікова група 0–14 років — 34,9 %; вікова група 15–24 роки — 31,1 %; вікова група 25–49 років — 30,7 %). Діти (від 0 до 17 років) становили майже половину хворих (48 %). Найбільш уразливі вікові групи — 5–9 років (28,4 %) та 10–14 років (39 %), тобто школярі. Епідситуація ускладнювалась спалаховою захворюваністю переважно в організованих колективах. Основною причиною спалахів гепатиту А був занос інфекції в колективи з подальшим поширенням контактно–побутовим шляхом передачі. Аналіз результатів лабораторних досліджень питної води, як одного зі шляхів передачі інфекції, за минулі 10 років показав, що у 2009 р., 2011–2013 рр. та 2015 р. у питній воді ряду населених пунктів, де були зареєстровані спалахи інфекції, виявлялись антигени вірусу гепатиту А (2,8, 2,0, 0,7, 1,0 та 1,2 % від усіх відібраних проб відповідно). У 2010 р., 2016–2018 рр. антигени вірусу у питній воді виявлені не були. Поширеності інфекції, як правило, сприяло пізнє виявлення та ізоляція хворих, незадовільний санітарно–технічний стан закладів, недотримання санітарно–гігієнічного та протиепідемічного режимів у закладах, а саме: порушення питного режиму, правил генеральних прибирань, миття посуду, відсутність умов для дотримання правил особистої гігієни, низький рівень гігієнічної культури як персоналу, так і дітей.

Аналіз даних статистичної звітності показав, що за останні 10 років в області майже в 6 разів зросла кількість виявлених вогнищ гепатиту А (2009 р. — 129 вогнищ; 2018 р. — 817 вогнищ) (табл. 2). Слід зазначити, що зростання кількості виявлених вогнищ гепатиту А спостерігалося в 2010 р. (на 14,0 %), у 2013 р. (на 110,9 %) та з 2016 по 2018 р. (2018 р. — зростання кількості вогнищ у 19 разів порівняно з 2015 р.). За означений період зниження кількості виявлених вогнищ спостерігалося з 2010 по 2012 р. та з 2013 по 2015 р. (на 56,5 та 68,1 % відповідно). В основному це були вогнища з 1 випадком захворювання на гепатит А (88,5–100 %; 100 % — у 2015 р.). З 2–3 випадками захворювання було зареєстровано протягом минулих років 0–9,3 % (9,3 % — у 2009 та 2017 р.). Слід звернути увагу, що останніми роками стали реєструватися вогнища з 4 та більшою кількістю випадків гепатиту А (2016 р. — 2,6 %, 9 вогнищ; 2017 р. — 2,2 %, 15 вогнищ; 2018 р. — 1,8 %, 15 вогнищ). До 2016 р. вогнища з 4 та більшою кількістю випадків були зафіксовані тільки в 2009 р. (0,8 % — 1 вогнище). Слід зазначити, що кількість проведених у вогнищах заключних дезінфекцій за заявками за минулі 10 років зросла лише в 2,6 раза. Спостерігається зниження співвідношення кількості заявок на проведення заключних дезінфекцій до загальної кількості вогнищ на рік. Якщо у 2009–2015 рр. співвідношення коливалося від 2–3 заключних дезінфекцій на 1 вогнище, то протягом останніх 3 років (2016–2018 рр.) це співвідношення становило приблизно 1 заключна дезінфекція на 1 вогнище (табл. 2).

Висновки. Таким чином, проведене нами дослідження виявило, що:

— за останні 10 років по області у 6 разів зріс рівень захворюваності на гепатит А, в основному за рахунок останніх 3 років (з 2015 по 2018 р. — зростання в 23 рази);

— у 2018 р. 96,6 % хворих приходилось на дітей та людей працездатного віку (вікова група 0–14 років — 34,9 % хворих; вікова група 15–24 роки — 31,1 %; вікова група 25–49 років — 30,7 %);

— у 2018 р. найвищі показники захворюваності, з перевищенням обласного, були зареєстровані в Окнянському, Захарівському, Великомихайлівському, Татарбунарському, Саратському, Подільському, Іванівському, Білгород–Дністровському, Овідіопольському та Балтському районах;

— за останні 10 років по області в 6 разів зросла кількість виявлених вогнищ гепатиту А, в основному за рахунок останніх 3 років (з 2015 по 2018 р. — зростання в 19 разів);

— 88,5–100 % із виявлених вогнищ гепатиту А — вогнища з 1 випадком захворюваності (100 % — 2015 р.), 0–9,3 % — з 2–3 випадками захворювання;

— у 2016–2018 рр. стали реєструватися вогнища з 4 та більшою кількістю випадків гепатиту А (2016 р. — 2,6 %, 9 вогнищ; 2017 р. — 2,2 %, 15 вогнищ; 2018 р. — 1,8 %, 15 вогнищ);

— у 2010 р., 2016–2018 рр. антигени вірусу у питній воді не виявлялися;

— останні 3 роки значно знизилась кількість заявок на проведення заключної дезінфекції у вогнищах гепатиту А з 2–3 на 1 вогнище до 1 заявки на вогнище.

Таким чином, отримані дані свідчать про значну активність останнім часом епідемічного процесу гепатиту А серед населення області. Зазначене питання потребує подальшого вивчення.



Вернуться к номеру