Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 11 (623) 2017

Вернуться к номеру

Щорічна конференція алергологів України

Авторы: Бобело О.Л., директор ТОВ «Алергоцентр-КПП», м. Вінниця, Україна
Дзюбенко С.П., к.м.н., директор ТОВ «Імунолог», м. Вінниця, Україна
Луговська А.В., лаборант ТОВ «Імунолог», м. Вінниця, Україна

Рубрики: Аллергология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

29 серпня цього року у місті Вінниці була проведена щорічна традиційна конференція алергологів України. Подібні конференції проводяться у м. Вінниці щорічно з 2007 року.
Цього разу до вінницького алергоцентру прибули 49 іногородніх і 42 місцевих фахівця.
Відкрила конференцію директор Він–ницького алерго-імунологічного центру О.Л. Бобело. Вона відмітила, що така конференція вже вчетверте проводиться в цьому центрі, тому що тут взірцево організовані діагностика і лікування хворих на алергію, поруч працюють і потрібні суміжні фахівці (отоларингологи, дерматологи, пульмонологи, гастроентерологи) та є все потрібне обладнання (апарати УЗД, відеоендоскопії лор-органів, тепловізор тощо).
На конференції відбулося вручення премії імені Бориса Пухлика одному з кращих алергологів України — головному алергологу Львівського ОДОЗ А.З. Бандрівській. Разом з Р.Р. Головин, І.І. Хохловим (нині покійним) та іншими колегами вони вже здавна робили цю службу у Львові взірцевою.
     
Професор Б. Пухлик у базовій доповіді у порівняльному аспекті охарактеризував стан охорони здоров’я й алергологічної служби в Україні, показав, чому йде стагнація у цих галузях, і дав низку конкретних порад.
Далі настала черга корпоративних доповідей, які були професійно зроблені кращими науковцями і фахівцями України. Зокрема, професор С.М. Пухлик в рамках симпозіуму «Берлін Хемі Менаріні» висвітлив нові можливості лікування алергічного риніту.
Доктор медичних наук І.В. Гогунська в рамках симпозіуму цієї ж фірми вказала на такий важливий аспект, як якість життя хворих на алергічний риніт.

Завершив цей симпозіум доцент А.Є. Богомолов розповіддю про сучасні підходи до ведення хворих на хронічну кропив’янку згідно з міжнародними протоколами.
Серед інших корпоративних доповідей слід відмітити доповідь професора С.В. Зайкова щодо бронхіальної астми у пацієнтів з ожирінням, алергічного риніту та коморбідних захворювань, ефективності та безпечності цетиризину в лікуванні пацієнтів з алергічним ринітом та алергічною бронхіальною астмою.
Далі були чудові виступи професора О.М. Охотнікової, яка розповіла про найчастіші помилки невідкладної фармакотерапії загострення бронхіальної астми у дітей та використання антилейкотрієнових препаратів у сучасній дитячій алергологічній практиці; доцента О.Б. Бондарчука — щодо сучасної фармакотерапії IgE-залежних алергічних захворювань; доцента А.В. Катілова — щодо синдрому закладеності носа в практиці педіатра; доцента Н.І. Сінчук — про міфи та реальність годування при атопічному дерматиті; кандидата медичних наук О.О. Семенюка — щодо шкоди від побутових і грибкових алергенів, професора Є.М. Дитятковської та О.В. Корецької — щодо нюансів дії антилейкотрієнових препаратів.
Значна частина доповідей була присвячена важливим і цікавим нюансам алергології. Зокрема, професор Л.В. Беш доповіла про помилки у лікуванні атопічного дерматиту, професор В.А. Клименко зі співавторами — про важливість аеро–палінологічних досліджень для алергологів та зміну парадигми застосування пробіотиків у клініці.
    
Професор І.С. Лемко, один із корифеїв цього напрямку, виклав сучасний погляд на галоаерозольтерапію та особливості її застосування в дітей.
Кандидат медичних наук О.К. Яковенко розповів про інтерстиційні захворювання легень у практиці лікаря-алерго–лога.
О.І. Осецький від групи співробітників Iнституту проблем крiобiологiї i крiомедицини НАН України (м. Харкiв) розповів про отримання алергенiв за допомогою технологiй крiогенного молекулярного фракцiонування.
Доцент А.В. Катілов двічі зупинявся на цікавих особливостях лікування алергічних захворювань у дітей.
Цікаву для всіх доповідь щодо важливих аспектів конгресу ЕААСІ у Хельсінкі зробив доцент А.Є. Богомолов.
Дуже важливою у науковому та практичному плані була доповідь директора Вінницького ТОВ «Імунолог» щодо осучас–нення шляхів виробництва віт–чизняних препаратів алергенів, які, безпереч–но, є конкурентоспроможними порівняно з препаратами західних фірм.
Заключною була цікава доповідь практикуючого лікаря-алерголога Ю.І. Мелешка про особливості сенсибілізації інгаляційними алергенами у мешканців північно-східного регіону України.
Всім учасникам конференції було завчасно роздано (і розіслано по електрон–ній пошті) проект резолюції конференції, який прийняли взагалі та доручили доопрацювати президії конференції (резолюція додається).
Завершилася конференція традиційно товариською вечерею, тісним спілкуванням, цікавими розмовами про плани на майбутнє.
За дорученням учасників науково-
практичної конференції алергологів
України, президент Асоціації
алергологів України професор Б. Пухлик

29 серпня 2017 року


РЕЗОЛЮЦІЯ традиційної науково-практичної конференції алергологів України «Актуальні питання виявлення і лікування алергічних захворювань»
(м. Вінниця, 29 серпня 2017 року)
Алергологічна служба України є важливою ланкою охорони здоров’я країни і відчуває всі негаразди, які відбуваються в нашому суспільстві і охороні здоров’я.
Учасники конференції звертаються до громадськості і МОЗ України з наступними пропозиціями і проханнями, частина з яких вносилася неодноразово і залишилася без реагування:
1. Врахувати пропозиції Асоціації алергологів України щодо складу експертної ради в галузі алергології.
2. Передати громадській організації «Асоціація алергологів України» вирішення питань підвищення кваліфікації і атестації лікарів-алергологів і викладачів профільних кафедр.
3. Радикально спростити надання дозволів на приватну практику або створення приватних медичних установ в Україні, зрівняти їх в правах з державними закладами, що створить реальну конкуренцію і підвищить рівень медичного обслуговування населення, надасть можливість поліпшити матеріальний стан лікарів.
4. Надавати пріоритет вітчизняним виробникам фармацевтичних, імунобіологічних препаратів, алергенів, медичної техніки, що захистить не тільки їх, але й населення країни.
5. Сімейним лікарям не зволікати з направленням хворих на алергію до фахівців-алергологів, щоб не втрачати можливість призначати їм алерген-специфічну імуно–терапію.
6. Відновити повноцінну діяльність унікальної Української алергологічної лікарні у с. Солотвино Закарпатської області.
7. Провести у наступному 2018 році IV з’їзд лікарів-алергологів України.


Вернуться к номеру