Мобильная версия

UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал 5 (91) 2017

Епідеміологія транзиторних ішемічних атак у структурі гострих порушень мозкового кровообігу в Україні та інших країнах

Авторы: Віничук С.М.(1), Фартушна О.Є.(2)
(1) — Олександрівська клінічна лікарня, м. Київ, Україна
(2) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Медико-соціальне значення проблеми гострих порушеннь мозкового кровообігу визначається високою питомою вагою їх у структурі захворюваності та смертності населення, високими показниками первинної інвалідності. Мета дослідження. Вивчення та узагальнення статистичних даних щодо епідеміології транзиторних ішемічних атак у структурі гострих порушень мозкового кровообігу в Україні та інших країнах. Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій та офіційних статистичних звітів за останні 15 років із використанням сучасних наукометричних баз даних і фондів наукових бібліотек України, Європейського Союзу, Великобританії, Сполучених Штатів Америки. Висновки. Проведений епідеміологічний аналіз свідчить про підвищений інтерес клініцистів до проблеми гострих порушень мозкового кровообігу з епідеміологічних і організаційних питань, що сприятиме удосконаленню терапевтичних методів, зниженню захворюваності, поширеності, інвалідності та смертності населення, а також продовженню тривалості якісного життя таких пацієнтів.

Актуальность. Медико-социальное значение проблемы острых нарушений мозгового кровообращения определяется высоким удельным весом их в структуре заболеваемости и смертности населения, высокими показателями первичной инвалидности. Цель. Изучение и обобщение статистических данных по эпидемиологии транзиторных ишемических атак в структуре острых нарушений мозгового кровообращения в Украине и других странах. Материалы и методы. Аналитический обзор научных публикаций и официальных статистических отчетов за последние 15 лет с использованием современных наукометрических баз данных и фондов научных библиотек Украины, Европейского
союза, Великобритании, Соединенных Штатов Америки. Выводы. Проведенный эпидемиологический анализ свидетельствует о повышенном интересе клиницистов к проблеме острых нарушений мозгового кровообращения в эпидемиологических и организационных аспектах, что способствует совершенствованию терапевтических методов, снижению заболеваемости, распространенности, инвалидности и смертности населения, а также увеличению продолжительности качественной жизни пациентов с острыми нарушениями мозгового кровообращения.

Background. Few epidemiological data are available regarding the prevalence and incidence of transient ischemic attack (TIA). The purpose of our work was to analyze the epidemiology of transient ischemic attacks in the structure of acute cerebrovascular disorders in Ukraine and other countries based on official statistical reports. Materials and methods. Analytical review of official statistical reports and scientific publications for the last 15 years based on the analysis of modern scientometric databases and libraries of Ukraine, the EU, US, UK has been performed. Conclusions. We found a high annual TIA incidence rate and a fair TIA prognosis confirming higher acute cerebrovascular disorders incidence and mortality rates in Ukraine compared to other countries.

Ключевые слова

гострі порушення мозкового кровообігу; транзиторна ішемічна атака; ішемічний інсульт; поширеність; захворюваність; смертність; цереброваскулярні захворювання

острые нарушения мозгового кровообращения; транзиторные ишемические атаки; ишемический инсульт; распространенность; заболеваемость; смертность; цереброваскулярные заболевания

acute cerebrovascular disorders; transient ischemic attack; ischemic stroke; prevalence; morbidity; mortality; cerebrovascular diseases

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.5.91.2017.110863

Вступ

Медико-соціальне значення проблеми судинних захворювань головного мозку визначається високою питомою вагою їх у структурі захворюваності та смертності населення, високими показниками первинної інвалідності. З-поміж усіх судинних захворювань нервової системи найпоширенішими є гострі ішемічні порушення мозкового кровообігу (ПМК). Провідними чинниками ризику ішемічного інсульту та його провісниками вважають транзиторні ішемічні атаки (ТІА) з оборотним розвитком осередкових неврологічних симптомів або порушень зору на одне око судинного генезу тривалістю менше 24 годин [3, 23, 24, 27, 28, 35]. Проте організація заходів профілактики, лікування та реабілітації пацієнтів із гострими ПМК і, зокрема, ТІА та мозковим інсультом неможлива без точних даних стосовно їх частоти, структури та наслідків.

Мета дослідження — вивчення та узагальнення статистичних даних щодо епідеміології ТІА у структурі гострих ПМК в Україні та інших країнах.

Матеріали та методи

Аналітичний огляд наукових публікацій і офіційних статистичних звітів за останні 15 років із використанням сучасних наукометричних баз даних і фондів наукових бібліотек України, Європейського Союзу (ЄС), Великобританії, Сполучених Штатів Америки (США).

Результати та обговорення

Здебільшого частота захворювання визначається такими статистичними показниками, як захворюваність, поширеність, смертність і летальність населення різних вікових груп [4]. Вважаємо доречним нагадати читачам визначення цих основних параметрів епідеміологічного аналізу.

Щорічна захворюваність — це кількість хворих, які захворіли на інсульт або інші форми ПМК протягом року.

Поширеність — число хворих, які перенесли гостре ПМК у різний період, із загальної кількості населення міста, регіону або країни.

Смертність — число померлих протягом відповідного відрізку часу в певній сукупності людей (міста, регіону, країни); відображає процес зменшення населення внаслідок смерті. Величина цього показника залежить від рівня захворюваності та летальності хворих.

Летальність — це відношення числа померлих від даного захворювання до загальної кількості, які захворіли на цю хворобу. Летальність визначають у різні періоди: у перші 3 доби, наприкінці гострого періоду, через 3 місяці, 1–2 роки. Розрізняють лікарняну, позалікарняну та загальну летальність.

Епідеміологічні дослідження включають також вивчення клінічного типу інсульту, вікових, статевих, географічних, соціально-демографічних чинників, що зумовлюють і спричинюють виникнення гострих ПМК. У цьому аспекті особливу увагу приділяють таким чинникам, як артеріальний тиск, цукровий діабет, паління, гіподинамія, концентрація холестерину сироватки крові тощо [19, 22, 24]. Беруть до уваги спадковість, професійну шкідливість [7].

Історичний екскурс

Перші дослідження епідеміології цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) були розпочаті з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і у 1971–1974 рр. проведені в 17 центрах країн Європи, Африки й Азії. Для отримання адекватних і повноцінних даних, за рекомендацією експертів цієї організації, використовували метод регістру мозкового інсульту. Результати цих досліджень були опубліковані в роботі «Цереброваскулярні захворювання серед населення» [1].

Нейроепідеміологічні дослідження мозкового інсульту активізувались із 1990-х років у рамках програми ВООЗ МОNIСА — The WHO Project Worldwide Monitoring System for Cardiovascular Diseases (Моніторинг тенденцій і детермінант кардіоваскулярних захворювань), що здійснювалася в 41 центрі у різних країнах світу, охоплюючи 15 млн чоловіків і жінок віком 26–64 роки. Значний внесок у розробку цієї проблеми зробили також конференція, присвячена нейроепідеміології в Пекіні, та 1-й Міжнародний конгрес з інсульту в Токіо (1989) [45].

Порівняльне вивчення мозкового інсульту методом регістру в різних кліматогеографічних регіонах країн Співдружності Незалежних Держав проводилось явно недостатньо. З цієї проблеми були опубліковані лише поодинокі роботи [2, 25].

В Україні епідеміологічне вивчення мозкового інсульту за міжнародною програмою МОNIСА не проводилося. Дані про структуру судинних захворювань головного мозку і до цього часу базуються лише на статистичних звітах регіонів [24].

Уперше ґрунтовно проаналізував динаміку епідеміо–логії судинних захворювань головного мозку протягом 1976–1981 рр. О.Р. Винницький (1987) у монографії «Судинні захворювання мозку» [4]. Хоча дані, що наводились, розкривали лише тенденції в динаміці епідеміології ЦВЗ у регіонах України.

Епідеміологія транзиторної ішемічної атаки

В Україні. ТІА — одна із найпоширеніших клінічних форм гострого судинного ураження головного мозку, що розглядається як важливий чинник ризику виникнення ішемічного інсульту [8, 22, 27, 33]. Проте точних епідеміологічних даних стосовно ТІА в Україні, як і в більшості країн світу, немає. Існують окремі повідомлення, що ТІА в загальній структурі судинних захворювань головного мозку становлять від 12 до 35 % [15]. В Україні щорічно реєструється близько 40 тис. випадків ТІА, а поширеність їх становить 95,8 випадку на 100 тис. населення [9]. У 2012 р. серед осіб працездатного віку зареєстровано 18 181 випадок ТІА (67,1 на 100 тис. населення) (табл. 1).

В інших країнах. Діагноз ТІА щорічно встановлюється 250–500 тис. дорослих американців, а поширеність у популяції становить 2,3 %, до того ж із віком частота ТІА наростає від 3,4 до 4,6 % [37]. У Великобританії у 46 000 людей вперше діагностують ТІА щороку [38].

Поширеність ТІА в Європі дорівнювала 0,52–2,37 і 0,05–1,14 у чоловіків і жінок віком 55–64 роки; 0,94–3,39 і 0,71–1,47 в осіб віком 65–74 років та 3,04–7,20 і 2,18–6,06 в осіб віком 75 та більше років відповідно [29, 43]. Поширеність ТІА є аналогічною в США і нижчою в Японії. Більш високі показники були виявлені у чоловіків порівняно з жінками. Захворюваність на ТІА значно зростає з віком незалежно від раси та статі [43].

Епідеміологія цереброваскулярних захворювань

В Україні. Проблема цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) є однією з актуальних через значну частоту розвитку, великий відсоток інвалідизації та смертності: у 78 % хворих ЦВЗ призводять до розвитку інвалідності та значно погіршують якість життя; 46 % хворих, які перенесли інсульт, протягом першого місяця помирають, а з тих, хто вижив, тільки 10 % повертаються до праці; 53 % — потребують сторонньої допомоги в повсякденному житті, 48 % — мають інвалідизуючі геміпарези, у 30 % — розвивається психоорганічний синдром [11]. За даними ВООЗ, щорічно від ЦВЗ помирає близько 6 млн осіб [41].

Україна, на жаль, не є винятком. Значущість проблеми обумовлена тим, що ЦВЗ належать до однієї з головних причин смертності та інвалідизації дорослого населення країни [3, 5, 13]. І все-таки говорити про епідеміологію ЦВЗ у масштабі України можна лише з великими застереженнями, бо дані, що наводяться у працях, не є повними й абсолютно точними. Такі показники, як поширеність, захворюваність, смертність, інвалідизація, фактори ризику розвитку ЦВЗ,

аналізуються на підставі відомостей Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України і результатів регістрів інсульту в окремих містах, якими ми і користувались при підготовці даного розділу [15–17, 20]. Якоюсь мірою вони розкривають лише тенденції в динаміці епідеміології ЦВЗ регіонів України. Досить критично оцінюють їх і самі автори [9, 10, 11, 14].

У 2012 р. в Україні зареєстровано 3 170 428 осіб із різними формами судинних захворювань головного мозку, що на 100 тис. населення становить 8458,6, а від загальної кількості населення — 14,4 %. Майже п’ята частина (21,4 %) — це особи працездатного віку. Здебільшого (у 64,3 %) ЦВЗ обумовлені артеріальною гіпертензією. Серед пацієнтів із цереброваскулярними хворобами (гострі та хронічні ПМК) — особи переважно пенсійного віку (80 %), кількість яких за останні 10 років збільшилася в 1,6 раза внаслідок хронічних ПМК (табл. 1).

У 2015 р. в Україні зареєстровано 2 551 654 особи

(7200,3 на 100 тис. населення) з різними формами судинних захворювань головного мозку, серед яких 11,2 % — це особи працездатного віку [10].

Показник поширеності ЦВЗ із 2007 до 2013 року мав чітку тенденцію до зростання. У 2014 і 2015 роках поширеність ЦВЗ знизилася з 8220 до 7260 на 100 тис. населення, а географія поширеності змінилась, що

обумовлено змінами території країни [13].

Найвищі показники поширеності ЦВЗ та захворюваності на них (відповідно 10 289,1 та 1007,0) зареєстровані у Південно-Східному регіоні України, а в Північно-Східному — найбільшою була поширеність (9889,0), у Південному — захворюваність (989,0) на ЦВЗ порівняно з іншими регіонами нашої країни. Зростання захворюваності на ЦВЗ та поширеності їх в областях цих регіонів, а також у Північно-Західному регіоні може бути зумовлено впливом шкідливих чинників навколишнього середовища, високим потенціалом екологічного ризику території: забруднення ґрунту, води, атмосферного повітря тощо. А деякі райони Київської, Житомирської, Рівненської областей вважаються зонами відчуження, екологічної катастрофи після аварії на Чорнобильській атомній електростанції (рис. 1).

Прогнозують, що протягом наступних років кількість ЦВЗ зростатиме через постаріння населення, а також зі збільшенням поширеності таких факторів ризику, як артеріальна гіпертензія, паління, ожиріння, гіподинамія тощо.

В інших країнах. ЦВЗ є основною соціально-медичною проблемою і в інших країнах, викликаючи 3,9 млн смертей в Європі та понад 1,8 млн випадків смерті в ЄС [34, 42].

Рівень смертності від ішемічної хвороби серця та інсульту у Центральній і Східній Європі зазвичай вищий, ніж у Північній, Південній і Західній Європі [41]. На частку цих захворювань припадає 45 % всіх випадків смерті в Європі і 37 % всіх смертей в ЄС, вони є основною причиною смерті чоловіків у всіх країнах Європи, за винятком 12 країн, і є основною причиною смерті жінок у всіх країнах, крім двох [36, 43].

У Шотландії за останнє десятиліття рівень смертності внаслідок ЦВЗ знизився на 33,5 %, становлячи 42,3 % в найбільш бідних районах порівняно з найменш бідними районами (статистика 2015 р.) [40].

Епідеміологія мозкового інсульту

В Україні. Серед хвороб нервової системи мозковий інсульт має найбільш трагічні наслідки. В Україні за рік реєструється близько 110 тис. мозкових інсультів, з яких близько 40 тис. закінчуються

летально [24].

Смертність внаслідок інсульту в Україні у 2015 році становила 33 753 випадки (78,9 випадку на 100 тис. населення), 18 % померлих (6094 особи) були працездатного віку [12]. Найвища смертність від інсульту зареєстрована в Луганській (154,1 на 100 тис. населення), Донецькій (127,5 на 100 тис. населення), Запорізькій (115,5 на 100 тис. населення) областях, а найменша — в Закарпатській (41,4 на 100 тис. населення), Чернівецькій (44,0 на 100 тис. населення) та Вінницькій (64,0 на 100 тис. населення) областях [12]. Показник смертності внаслідок мозкового інсульту перевищує відповідні показники розвинених країн Європи.

Найвища захворюваність на інсульт у 2015 році відзначена в Київській (397,0 на 100 тис. населення), Запорізькій (394,7 на 100 тис. населення), Волинській (376,6 на 100 тис. населення) областях, а найменша — у Львівській (193,5 на 100 тис. населення), Чернівецькій (206,3 на 100 тис. населення), Житомирській (221,9 на 100 тис. населення) областях [10].

Протягом останніх 10 років показники захворюваності на мозковий інсульт в Україні зросли на 14,2 % і становили у 2012 р. 111 615 осіб (297,8 на 100 тис. населення), серед них — 26 914 осіб працездатного віку, що становить 24,1 % від усього дорослого населення; у 2015 році — 96 319 осіб (274,0 на 100 тис. населення), з них 33 % — особи працездатного віку. Ці показники різко контрастують із завданням для національних систем охорони здоров’я, визначеним ВООЗ та Європейською інсультною організацією: до 2015 року довести 30-денну летальність від інсульту до рівня менше 15 %, а кількість хворих, які через 90 днів після розвитку інсульту можуть обходитися у побуті самостійно, — до 70 % [24].

В інших країнах. У структурі смертності економічно розвинених країн світу мозковий інсульт посідає третє місце після ішемічної хвороби серця та злоякісних новоутворень [20, 26, 30, 44]. В об’єднаній Європі щорічно реєструється 1,75 млн інсультів, у США — 795 000, у Російській Федерації — понад 450 000 [18, 21]. Частота госпіталізації шотландців з інсультом становила у 2015 та 2016 роках 11 126 і 11 068 випадків відповідно [34, 40]. У Великобританії показники захворюваності на інсульт знизились на 19 % із 1990 по 2010 рік. Інсульт вражає британців кожні 3 хвилини і 27 секунд, становлячи 152 000 випадків на рік [36, 41].

Поширеність мозкових інсультів прогресивно збільшується в основному за рахунок країн, що розвиваються [24, 36, 41]. Водночас у розвинених країнах кількість мозкових інсультів поступово зменшується.

Якщо показник захворюваності на мозковий інсульт в Україні становить 297,8 на 100 тис. населення, то в об’єднаній Європі — 200,0 на 100 тис. населення. До того ж співвідношення ішемічних інсультів до геморагічних у європейських країнах становить 7 : 1, а в Україні — 5 : 1, що визначає високий показник смертності від мозкових інсультів, який в 2,3 раза перевищує відповідні показники західноєвропейських країн.

Серед усіх видів інсульту переважають ішемічні ПМК, кількість яких у європейській популяції дорівнює 85 % випадків, а крововиливів у мозок — 10–15 % [9, 21]; в азіатській популяції рівень крововиливів — близько 20–30 % [28].

Висновки

Проведений короткий епідеміологічний аналіз свідчить про підвищений інтерес клініцистів до проблеми ішемічних порушень мозкового кровообігу з епідеміологічних і організаційних питань. Саме гострі ПМК за ішемічним типом у випадках початку лікування в ранні строки після їх виникнення дійсно піддаються ефективному лікуванню, тобто терапевтичні заходи можуть бути перспективними щодо відновлення втрачених неврологічних функцій. Цим і пояснюється велика увага неврологів, нейрохірургів до поглибленого дослідження епідеміологічних, клінічних, патофізіологічних і патобіохімічних механізмів ТІА та ішемічного інсульту, а також удосконалення терапевтичних методів, ефективність яких базується на принципах доказової медицини. Це сприятиме зниженню захворюваності, поширеності, інвалідності та смертності населення, а також продовженню тривалості якісного життя пацієнтів із ЦВЗ. Вирішення цих завдань, визначених у офіційних документах ВООЗ, є ключовим для національної системи охорони здоров’я України.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Інформація про внесок кожного автора:

Фартушна О.Є. Збір та обробка матеріалів, аналіз отриманих даних, написання тексту статті.

Віничук С.М. Концепція і дизайн дослідження, аналіз отриманих даних, редакція тексту статті.

Список литературы

1. Ахо К. Цереброваскулярные болезни среди населения: результаты совместного исследования ВОЗ / К. Ахо, П. Хармсен, С. Хатано // Бюллетень ВОЗ. — 1980. — Т. 58, № 1. — С. 84-102.

2. Варакин Ю.Я. Эпидемиологические аспекты профилактики острых нарушений мозгового кровообращения: Автореф. дис... д-ра мед. наук / Ю.Я. Варакин. — М.: НИИ неврологии, 1994. — 47 с.

3. Виничук С.М. Ранняя диагностика риска развития транзиторных ишемических атак и мозговых инсультов / Виничук С.М., Фартушная Е.Е. // Вестник Российской военно-медицинской академии: мат-лы IX Всерос. науч.-практ. конф. «Актуальные вопросы клиники, диагностики и лечения больных в многопрофильном лечебном учреждении» (СПб., 21–22 апр. 2009 г.). — СПб.: РВМА, 2009. — № 1(25), прил., Ч. ІІ. — С. 539.

4. Винницький О.Р. Судинні захворювання мозку / Винницький О.Р. — К.: Здоров’я, 1987. — 148 с.

5. Віничук С.М. Гострий ішемічний інсульт / Віничук С.М., Прокопів М.М. — К.: Наукова думка, 2006. — 286 с.

6. Віничук С.М. Патогенетичні підтипи транзиторних ішемічних атак: клінічний перебіг, формулювання діагнозу / Віничук С.М., Фартушна О.Є. // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 4/72. — С. 74-79.

7. Віничук С.М. Судинні захворювання нервової системи. — К.: Наукова думка, 1999. — 250 с.

8. Віничук С.М., Фартушна О.Є., Черенько Т.М. (Україна). А. с. 38268 України. Концепція гетерогенності ТІА, № 38268; заявл. 04.03.11; опубл. 04.05.11.

9. Жданова М.П. Стан неврологічної служби України в 2006 році та перспективи розвитку / Жданова М.П., Голубчиков М.В., Міщенко Т.С. — Харків, 2007. — 24 с.

10. Зінченко О.М., Міщенко Т.С. Стан неврологічної служби в Україні в 2015 році. — Харків, 2016. — 23 с.

11. Зозуля І.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні / Зозуля І.С., Зозуля А.І. // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 5(85). — С. 38-41.64.

12. Мищенко Т.С. Транзиторные ишемические атаки / Мищенко Т.С. // Укр. терапевт. журн. — 2002. — Т. 4, № 1. — С. 65-69.

13. Мищенко Т.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине // Український вісник психоневрології. — 2017. — Т. 25, № 1(90). — С. 22-24.

14. Міщенко Т.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні у 2007 р. / Міщенко Т.С. // Судинні захворювання головного мозку. — 2008. — № 2. — С. 3-7.

15. Основні показники здоров’я та медичної допомоги населенню м. Києва в 2012 році. — К., 2013. — 178 с.

16. Особенности эпидемиологии инвалидности при заболеваниях нервной системы в Украине / Хобзей Н.К., Голик В.А., Гондуленко Н.А., Мищенко Т.С. // Міжнар. неврол. журн. — 2011. — № 5(43). — C. 13-16.

17. Регіональні особливості рівня здоров’я народу України. Аналітично-статистичний посібник. — К., 2013. — 165 с.

18. Скворцова В.И. Ишемический инсульт / Скворцова В.И., Евзельман М.А. — Орел: ОАО «Типография Труд», 2006. — 404 с.

19. Современная организация инсультной помощи: образовательные программы, активная тактика в остром периоде и полноценная реабилитация / Волошин П., Яворская В., Фломин Ю. [и др.] // Ліки України. — 2005. — № 5. — С. 54-57.

20. Стан неврологічної служби в Україні в 2012 році. — К., 2013. — С. 32.

21. Суслина З.А. Сосудистые заболевания головного мозга. Эпидемиология. Патогенетические механизмы. Профилактика / Суслина З.А., Варакин Ю.Я., Верещагин Н.В. — М.: МЕДпресс-информ, 2009. — С. 352.

22. Фартушна О.Є. Виявлення та усунення васкулярних чинників ризику — важливий напрямок первинної профілактики транзиторних ішемічних атак та/чи інсульту / О.Є. Фартушна, С.М. Віничук // Укр. мед. часопис. — 2015. — № 1(105) — I/ІІ. — С. 23-27.

23. Фартушна О.Є. Патогенетичні підтипи транзиторних ішемічних атак: особливості неврологічної клініки, гемодинаміки та лікування [Текст]: дис… канд. мед. наук: спец.

14.01.15 / Фартушна Олена Євгенівна; Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. — К., 2012. — 217 арк.: рис., табл.

24. Фартушна О.Є. Транзиторні ішемічні атаки / О.Є. Фартушна, С.М. Віничук. — К.: ВД «Авіцена», 2014. — 216 с.

25. Шмидт Е.В. Мозговой инсульт. Заболеваемость и смертность / Шмидт Е.В., Макинский Т.А. // Журнал невропатологии и психиатрии. — 1979. — № 4. — С. 427-429.

26. Эпидемиология инсульта, клинические и экспертные аспекты в Украине / Хобзей Н.К., Міщенко Т.С., Голик В.А., Ипатов А.В. // Судинні захворювання головного мозку. — 2010. — № 4. — С. 2-5.

27. Clark T.G.M. Long term risks of stroke, myocardial infarction, and vasculardeath in «low risk» patients with a non-recent transient ischaemic attack/ Clark T.G., Murphy M.F.G., Rothwell P.M. // JNNP. — 2003. — 199.

28. Coull A.J. Population based study of early risk of stroke after transient ischaemic attack or minor stroke: implications for public education and organization of services / Coull A.J., Lovett J.K., Rothwell P.M. // BMJ. — 2004. — № 328. — Р. 326.

29. Degan D., Ornello R., Tiseo C., De Santis F., Pistoia F., Carolei A., Sacco S. Epidemiology of Transient Ischemic Attacks Using Time-or Tissue-Based Definitions // Stroke. — 2017. — 48(3). — 530-536.

30. European Cardiovascular Disease Statistics 2017 http://ehnheart.org/cvd-statistics/cvd-statistics-2017.html

31. European Cardiovascular Disease Statistics 2017 http://www.ehnheart.org/component/downloads/downloads/2452

32. Fartushna O.Y. Emergency therapeutic approach as a secondary prevention of an acute ischemic stroke in patients with TIA / Fartushna O.Y. // XX-th World Neurological Congress,

12–17.11.2011. — Marrakesh, Morocco, 2011. — P. 167.

33. Fartushna O.Y. TIA with new ischemic lesion: clinical features and stroke risk for patients with different TIA subtypes / Fartushna O.Y. // 2012 American Neurological Association Annual Meeting, 07–09.10.2012. — Boston, USA, 2012. — P. 36-37.

34. Feigin V.L. et al. Global and regional burden of stroke during 1990-2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010. The Lancet, Early Online Publication, 24 October 2013.

35. Giles M.F. Risk of stroke early after transient ischaemic attack: a systematic review and meta-analysis / Giles M.F., Rothwell P.M. // The Lancet Neurology. — 2007. — № 6(12). — Р. 1063-1072.

36. Heart Disease and Stroke Statistics 2017. At-a-Glance https://www.heart.org/idc/groups/ahamah-public/@wcm/@sop/@smd/documents/downloadable/ucm_491265.pdf

37. Mozaffarian D., Benjamin E.J., Go A.S. et al. Executive summary: Heart Disease and Stroke Statistics-2016 update: A report from the American Heart Association // Circulation. — 2016. — 133(4). — 447 p.

38. Murray S., Bashir K., Lees K.R., Muir K., MacAlpine C., Roberts M., Langhorne P. Epidemiological aspects of referral to TIA clinics in Glasgow. // Scottish medical journal. — 2007 — 52(1). — 4-8.

38. Rayner M., Allender S. Stroke statistics. — British Heart Foundation and Stroke Association: London, 2009.

39. disease/stroke/data/scottish-data

41. The Atlas of Heart Disease and Stroke 2014 http://www.who.int/cardiovascular_diseases/resources/atlas/en/

42. Trends in baseline patient characteristics during the years 1995–2008: observations from Riks-Stroke, the Swedish Stroke Register / Appelros P. [et al.] // Cerebrovasc Diseases. — Basel, 2010. — № 30(2). — P. 114-119.

43. Uchiyama S., Amarenco P., Minematsu K., Wong K.S.L. TIA as Acute Cerebrovascular Syndrome. Front Neurol Neurosci. — Basel, Karger, 2014. — Vol 33. — P. 69-81.

44. Wolfe C.D.A. The impact of stroke / Wolfe C.D.A. // Br. Med. Bull. — 2000. — Т. 56, № 2. — Р. 275-286.

45. World Health Organization MONICA Project Principal Investigators. The World Health Organization MONICA Project (monitoring trends and determinants in cardiovascular disease) // J. of Clinical Epidemiol. — 1988. — № 48. — Р. 105-114.