Журнал «Почки» 2 (16) 2016
Вернуться к номеру
Руководство по лечению антибиотиками 2015-2016. Рекомендации по лечению взрослых пациентов
        
        
            Рубрики: Нефрология
            
            
        
        
            Разделы: Официальная информация
        
    
    Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 56-61
6.17. Бактеріальні інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ)
	Ведення пацієнтів без сечового катетера
	Примітка: ципрофлоксацин не рекомендується для емпіричного лікування для пацієнтів з катетер-неасоційованими ІСШ у JHH через низький рівень чутливості E.coli (71 %).
	6.17. Інфекції сечових шляхів
	Діагноз
	Збір сечі для аналізу: уретральна ділянка повинна бути очищена антисептичною тканиною. Проба сечі повинна бути зібрана із середнього струменя або шляхом катетеризації. Зразки, зібрані з допомогою дренажного мішка або узяті з аналогічного сечозбірника, ненадійні й не повинні використовуватись для аналізу.
	Інтерпретація результатів аналізів сечі (АС) і посів сечі на культуру
	Аналіз сечі і культуральний аналіз повинні інтерпретуватися в контексті симптомів.
	Аналіз сечі/мікроскопія
	— Індикаторна смужка.
	— Нітрити вказують на наявність бактерій в сечі.
	— Лейкоцитарна естераза вказує на наявність лейкоцитів у сечі.
	— Бактерії: наявність бактерій в сечі повинна інтерпретуватися з обережністю і, як правило, неінформативна.
	— Лейкоцитурія (більш чутлива, ніж лейкоцитарна естераза): > 10 лейкоцитів у полі зору мікроскопа або > 27 лейкоцитів/мкл.
	Посів сечі на культуру:
	— Якщо АС негативний на піурію, наявність позитивних культур, найімовірніше, це свідчить про забруднення.
	— Більшість пацієнтів з ІСШ матиме > 100 000 колоній уропатогенів. Ситуації, у яких менша кількість колоній може бути важливою: пацієнти, які вже отримують антибіотики під час проведення такого аналізу, молоді жінки з клінічною симптоматикою, аналіз, отриманий методом надлобкової аспірації, чоловіки з піурією.
	Примітки з лікування
	— Піурія за умови негативних культур сечі або у хворих з безсимптомною бактеріурією зазвичай не вимагає ніякого лікування. Якщо піурія зберігається, розгляньте інші причини (наприклад, інтерстиціальний нефрит або цистит, особливі організми).
	— Подальше спостереження за культурою сечі або АС необхідні тільки за наявності поточних симптомів. Вони не повинні виконуватись у плановому порядку для моніторингу реакції на терапію.
	— Див. стор 114 для обговорення варіантів лікування ванкоміцинрезистентних збудників і ниркової концентрації антибіотиків. 
	Діагноз
	Збір проб: проба сечі повинна відбиратись з порту катетера із використанням асептичної техніки, а НЕ з мішка для збору сечі. У пацієнтів з довгостроковими катетерами (≥ 2 тижні) замініть катетер перед збором зразка. Сеча повинна бути зібрана, перш ніж розпочато прийом антибіотиків.
	Симптоми: у пацієнтів з катетером зазвичай відсутні типові симптоми ІСШ. Симптоми, притаманні катетер-асоційованій ІСШ, включають:
	— нову лихоманку або озноб за відсутності інших джерел
	— нові епізоди втоми, нездужання, млявості, які не мають інших джерел
	— підвищену чутливість костовертебрального кута, біль у боці, тазовий дискомфорт
	— гостру гематурію
	Інтерпретація аналізів сечі і посіву сечі
	— Піурія: за наявності катетера піурія ніяк не корелює з наявністю симптоматичної катетер-асоційованої ІСШ і повинна тлумачитися на підставі клінічного сценарію. Відсутність піурії передбачає альтернативний діагноз.
	— Позитивний посів сечі: ≥ 1000 колоній.
	Тривалість
	Тривалість лікування катетер-асоційованої ІСШ вивчена мало, і оптимальна тривалість лікування невідома. 
	— 7 днів, якщо швидко зникають симптоми.
	— 10–14 днів, якщо має місто затримка відповіді.
	— 3 дні, якщо катетер вилучений у пацієнтки жіночої статі < 65 років з інфекцією нижніх сечових шляхів.
	Примітки з лікування
	— За можливістю вилучайте катетер.
	— Замінюйте катетери, які були встановлені (≥ 2 тижні тому, якщо немає інших міркувань.
	— Профілактичне застосування антибіотиків у момент видалення катетера або його заміни НЕ рекомендується у зв’язку з низькою частотою ускладнень і можливим розвитком резистентності.
	Промивання катетера не повинно виконуватись на регулярній основі
	Лікування ентерококів
	— Майже всі ізоляти Е.faecalis чутливі до амоксициліну в дозі 500 мг per os тричі на добу або ампіциліну 1 г в/в кожні 6 годин і повинні лікуватися цими препаратами. Для пацієнтів з алергією на пеніцилін: нітрофурантоїн (Macrobid®) 100 мг per os кожні 12 годин (не використовувати в пацієнтів з CrCl < 50 мл/хв).
	— Е.faecium (часто ванкоміцин-резистентна).
	— Нітрофурантоїн (Macrobid®) 100 мг кожні 12 годин per os, якщо чутливий (не використовувати у пацієнтів з кліренсом креатиніну < 50 мл/хв).
	— Тетрациклін 500 мг per os кожні 6 годин якщо чутливий.
	— Фосфоміцин 3 г per os одноразово (якщо жіночої статі і без катетера або катетер видалений; замовте аналіз на чутливість).
	— Лінезолід 600 мг per os двічі на добу АБО або фосфоміцин 3 г per os кожні 2–3 дні (максимум 21 день) при ускладнених ІСШ або в разі, якщо катетер не може бути видалений.
	Ниркова екскреція/концентрація деяких антибіотиків: 
	— добра (≥ 60 %): аміноглікозиди, амоксицилін, амоксицилін/клавуланат, фосфоміцин, цефазолін, цефепім, цефелексин, ципрофлоксацин, колістин, ертапенем, триметоприм/сульфаметоксазол, ванкоміцин, амфотерицин В, флуконазол, флуцитозин; 
	— варіабельна (30–60 %): цефподоксим, лінезолід (30 %), доксициклін (29–55 %), цефтріаксон, тетрациклін (~60 %);
	— низька (< 30 %): азитроміцин, кліндаміцин, моксифлоксацин, оксацилін, тигециклін, мікафунгін, позаконазол, вориконазол.
	Переклад:
	проф. Д. Іванов, к.м.н. М. Іванова
	Редактор:
	акад. НАМН України проф. Л.А. Пиріг
            
 
        /58.jpg)
/60.jpg)