Международный неврологический журнал 4 (74) 2015
Вернуться к номеру
Динаміка оцінок якості життя в процесі стаціонарного лікування пацієнтів із загостренням поперекового больового синдрому
Авторы: Перова В.П. - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 130
Вступ. Поперековий больовий синдром має високу медичну та соціальну значущість для суспільства і хворих, оскільки займає суттєве місце у структурі захворюваності населення, є поширеною причиною втрати працездатності та зниження якості життя.
Мета дослідження: дослідити динаміку оцінок якості життя у процесі стаціонарного лікування пацієнтів із загостренням поперекового больового синдрому.
Матеріал та методи. Нами було обстежено 46 (17 чоловіків та 29 жінок) хворих із загостренням хронічного поперекового больового синдрому (середній вік — 45,2 ± 9,3 року), які перебували на стаціонарному лікуванні у Він-ницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. академіка О.І. Ющенка. Проведено анкетування цих хворих за візуально-аналоговою шкалою оцінки інтенсивності болю (ВАШ), шкалою депресії Бека та питальником EQ-5D.
Результати. Результати проведених досліджень показали, що оцінка пацієнтами динаміки больового синдрому була доволі позитивною: середній показник за ВАШ після завершення лікування зменшився з 51,07 ± 12,33 мм до 27,87 ± 7,02 мм (р < 0,01). Рівень остаточного больового синдрому можна розцінювати як незначний. Результати опитування за шкалою Бека теж вірогідно покращилися (з 15,63 ± 6,5 бала до 12,71 ± 5,74 бала; р < 0,05), хоча і залишаються на межовому рівні, що припускає наявність депресивних розладів. Водночас оцінки можливостей самообслуговування та рівня повсякденної активності практично не змінились, незважаючи на успішне лікування. Стан мобільності вірогідно покращився, але продовжував бути обмеженим — 1,17 ± 0,38 бала проти 1,76 ± 0,43 бала на початку лікування (р < 0,05). Самооцінка стану власного здоров’я покращилась вірогідно — 77,11 ± 11,26 бала проти вихідних 65,74 ± 13,67 бала (р < 0,05), проте середня динаміка становить усього 10–12 мм за візуально-аналоговою шкалою EQ-5D (у межах 15 % від початкового рівня).
Висновок. Можна зробити висновок, що поліпшення оцінок якості життя відбулося за рахунок динамічної «гострої» складової — того, що пов’язано з фактом тимчасового загострення. Більша ж частина порушень якості життя пов’язана з самим хронічним больовим синдромом, і навіть при значному клінічному поліпшенні на момент виписки залишаються стійкі обмеження повсякденного функціонування як у фізичному, так і у психологічному вимірах.