Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал 1 (47) 2012

Вернуться к номеру

Вплив комплексного лікування на ендотеліальну функцію, ангіогенез та агрегаційну здатність крові у хворих із вертебробазилярною недостатністю

Авторы: Геник С.І., Кафедра неврології № 1 Івано-Франківського національного медичного університету

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Зростання кількості хворих із вертебробазилярною недостатністю створює важливу соціально-економічну проблему, оскільки це захворювання призводить до погіршення якості та зменшення тривалості життя. Мета роботи — вивчити роль ендотеліальної дисфункції, ступеня ангіогенезу, змін агрегаційної функції крові в розвитку даної патології та дослідити ефективність статинів, вінкаміну та вітамінів групи В в її лікуванні. Результати дослідження продемонстрували, що включення в лікування статину та вінкаміну чи вітамінів групи В, імовірно, стимулює неоангіогенез та відновлення ішемізованих мікросудин. Підтверджено пряму залежність між зростанням агрегаційної функції крові та ушкодженням ендотелію. Вінкамін у комплексі зі статином знижує рівень гіпоксії, за рахунок чого сприятливо впливає на ендотеліоцити.

Summary. The growing number of patients with vertebrpobasilar insufficiency creates an important socio-economic problem, since this disease leads to deterioration of the quality of life and reduces longevity. The aim of the study is to study the role of endothelial dysfunction, the degree of angiogenesis, changes in aggregation function of blood in the development of this pathology, to investigate the effectiveness of statins, vincamine and B vitamins in its treatment. Results of the study demonstrated that the inclusion of statin and vincamine or B vitamins in treatment supposedly stimulates neoangiogenesis and recovery of ischemic microvessels. There was confirmed the direct correlation between the increase of aggregation function of blood and endothelial damage. Vincamine in combination with statins reduces hypoxia level, whereby effects favorably on endotheliocytes.

Резюме. Рост числа больных с вертебробазилярной недостаточностью создает важную социально-экономическую проблему, поскольку это заболевание приводит к ухудшению качества и уменьшению продолжительности жизни. Цель работы — изучить роль эндотелиальной дисфункции, степени ангиогенеза, изменений агрегационной функции крови в развитии данной патологии, а также исследовать эффективность статинов, винкамина и витаминов группы В в ее лечении. Результаты исследования продемонстрировали, что включение в лечение статина и винкамина или витаминов группы В предположительно стимулирует неоангиогенез и восстановление ишемизированных микрососудов. Подтверждена прямая зависимость между ростом агрегационной функции крови и повреждением эндотелия. Винкамин в комплексе со статинами снижает уровень гипоксии, за счет чего благоприятно влияет на эндотелиоциты.


Ключевые слова

Вертебробазилярна недостатність, гомоцистеїн, васкулоендотеліальний фактор росту, ступінь агрегації, лікування.

Key words: vertebrobasilar insufficiency, homocysteine, vascular endothelial growth factor, degree of aggregation, treatment.

Ключевые слова: вертебробазилярная недостаточность, гомоцистеин, васкулоэндотелиальный фактор роста, степень агрегации, лечение.

Вертебробазилярна недостатність (ВБН) є причиною тимчасового або постійного дефіциту кровопостачання найважливіших структур головного мозку. Захворювання проявляється транзиторними ішемічними атаками (ТІА) чи малими інсультами у вертебробазилярному басейні (ВББ) з імовірністю поступового наростання неврологічного дефіциту. І хоча при даній патології редукція кровотоку ще недостатня для розвитку інфаркту мозку, проте здійснюється значний негативний вплив на нормальне функціонування окремих його структур. Часто повторні ТІА, перенесені малі інсульти у ВББ призводять до формування стійкого неврологічного дефіциту, що проявляється дисциркуляторною енцефалопатією. Незважаючи на оборотний характер симптомів у більшості пацієнтів з ВБН, даний стан характеризується морфологічними змінами мозкової речовини [6, 7, 15].

Серед метаболічних факторів ризику виникнення судинної патології головного мозку найменш вивченою є гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ). Вперше на рівень гомоцистеїну (ГЦ) у крові звернули увагу в Гарвардській медичній школі. У 1969 р. К. Mccully висловив припущення, згідно з яким підвищення рівня ГЦ патогенетично пов’язане зі змінами в ендотелії судин. Подальші епідеміологічні дослідження підтвердили, що ГГЦ є незалежним чинником ризику серцево-судинних захворювань [14, 16, 18, 19].

Серед великої кількості біологічно активних сполук, що можуть впливати на процеси росту та диференціації ендотеліальних клітин, важлива роль належить васкулоендотеліальному фактору росту (ВЕФР), що стимулює ангіогенез та проникність артеріальної стінки [1, 12]. У дослідженнях V.N. Shore (1997) [20], що були проведені на культурі ембріональної тканини пацюків, продемонстровано, що ВЕФР збільшує площу трофобласту та кровоносних судин більше ніж у 2 рази, що, у свою чергу, призводить до збільшення площі обмінної поверхні плодової частини плаценти [11].

Ефективність лікування цереброваскулярних захворювань статинами доведена в багатьох дослідженнях. Актуальними є не тільки антиатеросклеротичні, а й плейотропні ефекти статинів [4, 10, 13]. Не менш важливою є нейропротекція при недостатності мозкового кровообігу, що сприяє подовженню періоду терапевтичного вікна та здійсненню захисту від реперфузійного пошкодження [5, 8, 17].

Незважаючи на поширеність ВБН серед населення, її діагностика пов’язана з певними труднощами внаслідок варіабельності клінічних проявів, клінічної подібності до інших захворювань, і як наслідок — неправильна терапевтична тактика. Зростання кількості хворих із ВБН є важливою соціально-економічною проблемою, оскільки це захворювання призводить до погіршення якості та тривалості життя, тимчасової або повної втрати працездатності та інвалідизації.

Мета роботи — вивчити роль ендотеліальної дисфункції, ступеня ангіогенезу, змін агрегаційної функції крові в розвитку ВБН та дослідити ефективність статинів, вінкаміну та вітамінів групи В в її лікуванні.

Матеріали та методи

Обстежено 39 хворих віком від 35 до 70 років з ВБН (17 осіб із гострою ВБН та 22 із хронічною ВБН) — 21 жінка та 18 чоловіків, а також 10 практично здорових осіб контрольної групи.

Хворі з ВБН були розподілені на три групи: пацієнти I групи (13 осіб) отримували стандартне етіопатогенетичне лікування; пацієнтам II групи (13 осіб) до стандартного лікування додавався аторвакор (аторвастатин) по 1 таблетці 1 раз на день та оксибрал (вінкамін) по 1 таблетці 2 рази на день; пацієнтам III групи (13 осіб) до стандартного лікування додавався аторвакор по 1 таблетці 1 раз на день та вітаксон (містить тіаміну гідрохлорид, піридоксину гідрохлорид, ціанокобаламін) по 2 мл внутрішньом’язово 1 раз на день.

У хворих вивчали неврологічний статус, проводили загальні та біохімічні аналізи крові, комп’ютерну томографію, дослідження функції серцево-судинної системи (ЕКГ, артеріальний тиск).

Також хворим проводили агрегатометрію за допомогою агрегометр-аналізатора агрегації еритроцитів АР 2110 та індуктора агрегації еритроцитів з використанням адреналіну в концентрації 2,5 мкМ як реагенту.

Кількісне визначення ГЦ та ВЕФР у сироватці крові проводили за допомогою набору ELISA методом твердофазного конкурентного хемілюмінесцентного імуноферментного аналізу.

Статистична обробка одержаних даних проводилась із застосування пакету прикладних програм Statistica 6.0. Для оцінки статистичної значущості різниці показників між групами застосовували непараметричний U-критерій Манна — Уїтні для порівняння двох незалежних змінних, критерій знаків Z для порівняння двох залежних змінних, проводили ранговий кореляційний аналіз із застосуванням коефіцієнта Спірмена.

Результати дослідження та їх обговорення

Результати нашого дослідження наведені в табл. 1.

Доведено, що ВЕФР підвищує мітотичну активність у клітинах ендотелію, у тому числі і в ішемізованих частинах тканин [11].

За результатами нашого дослідження вміст ВЕФР до та після лікування у І групі хворих, які отримували базову терапію, дещо підвищився — з 46,80 до 53,40 пг/мл.

Суттєва різниця показників ВЕФР до та після лікування спостерігалась у ІІ групі хворих, що отримували аторвакор + оксибрал: 101,00 до та 83,80 пг/мл після лікування. Препарати вінкаміну характеризуються селективною вазорегулюючою дією на мозковий кровообіг та мають антиішемічні ефекти [5, 8]. Тоді як неліпідні ефекти статинів полягають у поліпшенні ендотеліальної функції, зниженні клітинної адгезії, протизапальній дії, зниженні агрегації тромбоцитів, поліпшенні стану фібринолітичної системи [4, 10]. Отже, таке істотне зниження рівня ВЕФР у ІІ групі, ймовірно, відбулося за рахунок того, що вінкамін у комплексі зі статином збільшує постачання киснем нейронів, що знаходяться у стані гіпоксії, тим самим знижуючи рівень гіпоксії й, відповідно, активність ВЕФР.

При визначенні ВЕФР у ІІІ групі хворих, які отримували аторвакор + вітаксон, відмічене істотне зростання його рівня з 50,60 до 84,00 пг/мл. Зростання ВЕФР у даному випадку пов’язуємо із впливом вітаміну В6 на проліферативні процеси в клітинах за рахунок його активної участі в метаболізмі амінокислот та біосинтезі нейромедіаторів, необхідних для нормального функціонування нервової системи.

Серединний показник ГЦ у контрольній групі становив 6,50 мкмоль/л (5,30; 7,65) і був нижчим від показників у І–ІІІ групах.

Як відомо, при ГГЦ підвищується концентрація ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності, знижується продукція ендотеліального релаксуючого фактору і сульфатованих глікозаміногліканів (гепариноїдів), активуються серинові протеази. Вищезгадані процеси ушкоджують ендотеліоцити й еластичні мембрани [14, 16]. За результатами нашого дослідження у хворих із ВБН зниження рівня ГЦ після лікування відмічалося лише в ІІ групі: з 10,60 до 8,25 мкмоль/л. Отже, комбінація статинів та вінкаміну сприятливо впливає на ендотеліоцити за рахунок зменшення явищ гіпоксії й, відповідно, рівня ГЦ.

Метаболізм ГЦ включає реакції реметилювання й транссульфування, кофакторами яких є вітаміни В12 і В6, фолієва кислота, отже, мікронутрієнтна недостатність може бути провідною причиною ГГЦ. За даними мультицентрових досліджень, найчастіше дефіцит вітаміну В12, фолієвої кислоти та піридоксину спостерігають в осіб похилого віку — у 23–62 % і майже так само часто у них реєструють ГГЦ [2, 3, 9]. Тому призначення вітамінів групи В є невід’ємним при тенденції ГЦ до зростання.

У пацієнтів І та ІІІ груп відмічено незначне зростання рівня ГЦ: з 11,00 до 12,15 мкмоль/л у І групі та з 10,30 до 12,10 мкмоль/л у ІІІ групі. Слід припустити, що очікуваний ефект від комбінації вітамінів групи В та статинів проявляє себе у більш віддалених строках лікування.

При аналізі агрегатограм обстежених виявлено, що показники ступеня агрегації та швидкості агрегації не перевищували верхню межу норми, а після проведеного лікування відмічено зниження обох показників у всіх групах, окрім І.

При дослідженні корелятивних зв’язків між показниками при надходженні виявлено слабку негативну кореляцію між ВЕФР та ГЦ (R = –0,11). Сильних корелятивних зв’язків між даними показниками та показниками агрегатограми не прослідковувалося, окрім ГЦ та швидкості агрегації, між якими встановлено сильний позитивний зв’язок (R = 0,7), що свідчить про пряму залежність між ушкодженням ендотелію та зростанням агрегаційної функції крові.

Висновки

1. Більш ефективна терапія ВБН з включенням статину та вінкаміну чи вітамінів групи В, імовірно, стимулює неоангіогенез та відновлення ішемізованих мікросудин.

2. Вінкамін у комплексі зі статином за рахунок зменшення явищ гіпоксії сприятливо впливає на ендотеліоцити та знижує, відповідно, активність ВЕФР та рівень ГЦ.

3. Вплив вітаміну В6 на проліферативні процеси в клітинах може ініціювати зростання ВЕФР.

4. Підтверджено пряму залежність між зростанням агрегаційної функції крові та ушкодженням ендотелію і рівнем ГЦ.


Список литературы

1. Альтман Д.Ш. Цитокин- и нитоксидергические процессы у мужчин, участвовавших в военном конфликте с ранними проявлениями хронических цереброваскулярных заболеваний / Д.Ш. Альтман // Известия Челябинского научного центра. — № 4(30). — 2005. — С. 203-207.

2. Безсмертна Г.В. Метаболічні фактори ризику у хворих з ішемічним інсультом / Г.В. Безсмертна // Укр. мед. часопис. — 2005. — № 4. — С. 79-82.

3. Буртина И.Я. Влияние комбинированного препарата кардонат на уровень гомоцистеина в плазме крови у пациентов с ишемической болезнью сердца / И.Я. Буртина // Укр. мед. часопис. —2005. — № 1. — С. 45-48.

4. Глушко Л.В. та ін. Корекція судинно-тромбоцитарного гемостазу препаратами симвастатину і кверцетину у хворих на прогресуючу стенокардію / Л.В. Глушко, Н.В. Чаплинська // Вісник наук. дослідж. —2006. — № 4. — С. 91-93.

5. Жилинская А.В. Динамика показателей церебральной гемодинамики у больных с ДЭ на фоне комплексной терапии с винкамином / А.В. Жилинская // Здоров’я України. —2006. — № 21. — С. 1-3.

6. Камчатнов П.Р. и др. Вертебрально-базилярная недостаточность: возможности лечения / П.Р. Камчатнов, А.В. Чугунов, В.А. Ли, Б.Б. Радыш // Consilium Medicum. — № 7. — 2008. — С. 33-35.

7. Камчатнов П.Р. и др. Вертебрально-базилярная недостаточность: лечение и вторичная профилактика / П.Р. Камчатнов, Х.Я. Умарова, Б.Б. Радиш, А.В. Чугунов // Фарматека. — № 10. — 2008. — С. 10-15.

8. Клаупик Л.Э. и др. Оксибрал — клинические аспекты применения в терапии легкой черепно-мозговой травмы / Л.Э. Клаупик, Т.В. Хомицкая // Журнал практичного лікаря. —2005. — № 2. — С. 60-62.

9. Коваленко В.М. та ін. Рівні ліпідів, гомоцистеїну та стан серцево-судинної системи у хворих на системний червоний вовчак та їх динаміка під впливом лікування / В.М. Коваленко, С.В. Шевчук // Укр. ревматол. журнал. — 2008. — № 1. — С. 62-66.

10. Матюха Л.Ф. та ін. Профілактика та лікування атеросклерозу / Л.Ф. Матюха, В.А. Скибчик, Т.М. Соломенчук // Аптека Галицька. —2006. — № 3. — С. 21.

11. Поливода С.М. та ін. Вплив телмісартану на метаболізм факторів росту судин у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / С.М. Поливода, О.О. Черепок, Д.Г. Рекалов // Укр. кардіол. журнал. — 2004. — № 6. — С. 38-41.

12. Семенова А.Е. и др. Влияние терапии розувастатином и реваскуляризации миокарда на ангиогенез у больных ишемической болезнью сердца / А.Е. Семенова, И.В. Сергиенко, В.П. Масенко, С.А. Габрусенко, В.В. Кухарчук, Ю.Н. Беленков // Кардиология. —2007. — № 11. — С. 4-8.

13. Сотрудничество испытателей гипохолестеринемической терапии. Эффективность и безопасность лечения, направленного на снижение уровня холестерина: проспективный метаанализ данных 90 056 участников 14 рандомизированных испытаний статинов // Укр. мед. часопис. — 2007. — № 1. — С. 4-18.

14. Суслина 3.А. и др. Наследственно обусловленная гипергомоцистеинемия в патогенезе ишемического инсульта у лиц молодого возраста / 3.А. Суслина, И.В. Зорилова, С.Н. Иллариошкин, Б.А. Кистенев // Міжнар. неврол. журнал. —2006. — № 2. — С. 53-56.

15. Трещинская М.А. и др. Новые возможности лечения синдрома вертебробазилярной артериальной системы / М.А. Трещинская, О.А. Ключникова, Ю.И. Головченко // Міжнар. неврол. журнал. —2008. — № 4. — С. 102-107.

16. Шевага В.М. та ін. Вплив Нейровітану на рівень генетично обумовленої гіпергомоцистеїнемії, ліпідів крові та ендогенної інтоксикації при ішемічному інсульті / В.М. Шевага, М.С. Білобрин, А.В. Кульматицький, Х.М. Ординська // Міжнар. неврол. журнал. —2008. — № 6. — С. 28-33.

17. Fischhof P.K. и др. Терапевтическая эффективность винкамина при деменции / P.K. Fischhof, R. Moslinger-Gehmayr, W.M. Herrmann, A. Friedmann, D.L. Rubmann // Здоров’я України. — 2008. — № 7/1. — С. 44-45.

18. Haynes W.G. Hyperhomocysteinemia, vascular function and atherosclerosis: effects of vitamins / W.G. Haynes // Cardiovasc. Drug Ther. — Vol. 16, № 5. — 2002. — Р. 391-399.

19. Bostom A.G. and oth. Homocysteine and arteriosclerosis: Subclinical and clinical disease associations / A.G. Bostom, J. Selhub // Circulation. — Vol. 99. — 1999. — Р. 2361-2363.

20. Shore V.N. and oth. Vascular endothelial growth factor, placenta growth factor and their receptors in isolated human trophoblast / V.N. Shore, T.N. Wang, T.L. Wang // Placenta. — Vol. 18. — 1997. — P. 657-669.


Вернуться к номеру